Исследована специфика художественной репрезентации системы образов персонажей в трех ранних памфлетах Роберта Грина о мошенниках или конни-кетчеровских памфлетах. За счет усиления джестовой стихии Грину удалось постепенно превратить бродягу и вора из персонажа строго отрицательного в фигуру неоднозначную, совмещающую в своем характере негативные и позитивные черты. Перенося все внимание с образа простака (конни) на персонаж мошенника (конни-кетчера - охотника за простаками) и отдавая свои симпатии последнему, автор отмечает своими памфлетами вектор дальнейшего развития английской криминальной литературы.

Комплексно досліджено конні-кетчерівську модель соціально-побутової памфлетики англійського ренесансу. Вперше конні-кетчерівський памфлет розглянуто у співвіднесенні з обома літературними традиціями (памфлетною та шахрайською), на межі яких він формувався. Визначено соціокультурні чинники, які сприяли появі та популярності памфлету на теренах англійської літератури, розкрито сутність памфлетного жанру, запропоновано класифікацію єлизаветинської памфлетистики. Проаналізовано специфіку розвитку англійської шахрайської памфлетистики: від перших книг про вагабондів до памфлетів Р.Гріна та його епігонів. У новому ракурсі розглянуто творчий доробок пізнього Гріна та визначено шляхи подальшого розвитку кримінальної літератури в Англії XVII - XVIII ст.

Наведено основні етапи та напрями розвитку теоретико-літературної думки у Західній Європі. Розглянуто концепції та методику вивчення естетичних феноменів провідних західноєвропейських літературознавчих шкіл, розкрито специфіку їх поєднання у процесі здійснення сучасних полівекторних досліджень художніх творів. Розкрито термінологічний апарат, ключові поняття та категорії сучасної літературознавства. Висвітлено специфіку міфокритичного підходу до аналізу художнього твору.

Висвітлено актуальні проблеми перекладознавства, когнітивної лінгвістики, зіставного мовознавства, дискурсивної лінгвістики, літературознавства, методики викладання та навчання іноземних мов. Розкрито особливості перекладу французьких фразеологізмів, запозичених з латини. Розглянуто лінгвокогнітивні параметри військової метафори в англомовному публіцистичному тексті. Охарактеризовано мовні засоби створення позитивного іміджу в іспанському політичному дискурсі. Проаналізоваго основні форми та стратегії трансформації традиційного сюжетно-образного матеріалу. Показано можливості використання інтерактивних технологій в процесі формування навичок іншомовного говоріння старшокласників. Увагу приділено формуванню іншомовної комунікативної компетенції з другої іноземної мови за допомогою прес-методу.

Вивчено специфіку репрезентацїі ключових категорій куртуазної естетики в сучасному кінематографі на прикладі фільму Гая Річі. У ході дослідження виявлено, що під час екранізації першоджерело піддається значній трансформації відповідно до вимог кіномистецтва та мистецьких інтенцій режисера. Модернізуючи давно відому історію, Г. Річі вдається до зниження пафосу прецедентного тексту, "вмонтовуючи" конвенції куртуазного роману в сучасну сагу про життя соціальних низів середньовічного Лондініуму. У кіноадаптації нівелюється тема кохання та культ Прекрасної Дами, які заміщуються мотивами шляхетної дружби та взаємодопомоги, відбувається зміна гендерної ідентичності головного мага артурівського світу, та значної ролі набувають легендарні та містико-міфологічні мотиви. Помітною особливістю кінострічки є іронічне ставлення до першотвору, що проявляється в низці гумористичних епізодів та в загальній десакралізації образу лицаря. У роботі акцентовано увагу на прагненні режисера реалізувати ряд топосів масової культури та на засобах наближення героїчних образів минулого до сучасних уявлень про лицарство та лицарські пригоди. У фокус уваги в цьому дослідженні потрапляють і власне кінематографічні засоби відтворення дійсності, а саме: звукові та візуальні образи, паратекстуальні елементи, які орієнтовані на масового реципієнта та покликані забезпечити комерційний успіх стрічки.