Розглядається екологічна ситуація, що склалася в басейні ріки Дніпро, особлива увага приділена впливу харчової промисловості. Приведені конкретні показники забруднення по агропромисловому комплексу і окремим галузям - м'ясопереробній, молокопереробній, цукровій промисловості для 19 областей і окремих водних об'єктів Дніпровського басейну.

Представлено узагальнені висновки українських вчених, зроблені на основі результатів першої українсько-канадської експедиції з вивчення екологічного стану басейну ріки Дніпро, під час якої були визначені три головні проблеми: інтенсивна евтрофікація водних об'єктів, яка є наслідком скидів комунальних та сільськогосподарських стічних вод, високий рівень забруднення в результаті промислової діяльності та радіоактивне забруднення донних відкладів.

Узагальнено підходи щодо вирішення еколого-водогосподарських проблем у теплоенергетиці, висвітлено їх нормативно-правові, організаційні та водоохоронні особливості, наведено результати досліджень у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Розглянуто умови функціонування екосистем водоймищ-охолоджувачів, запропоновано конкретні заходи щодо забезпечення їх екологічної стійкості та обгрунтовано можливість створення енерго-біологічних комплексів з метою використання низькопотенційного тепла, яке відводиться від агрегатів теплових електростанцій.

Висвітлено проблему управління водними ресурсами за нових еколого-економічних умов, що склалися в Україні. Особливу увагу приділено екологічним аспектам даної проблеми та шляхам її вирішення на регіональному рівні. На підстав аналізу досвіду управління водними ресурсами в Україні та за кордоном сформульовано основні наукові засади впровадження в Україні комплексного планування та екологічного управління в галузі використання, охорони та відтворення водних ресурсів. Наведено матеріали практичного втілення розробленої методики комплексної оцінки й екологічного нормування якості поверхневих вод як основи екологічного менеджменту, зокрема для басейну річки Тетерів. Запропоновано поширити отриманий досвід вирішення регіональних еколого-водогосподарських проблем з метою практичної реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води. Обгрунтовано комплекс водоохоронних заходів, спрямованих на вирішення соціально-екологічних проблем даного басейну.

Предложена структура и основные направления Комплексной программы научно-технического обеспечения экологического возрождения бассейна р.Днепр как составной части организационного механизма Национальной программы. Рассмотрен возможный механизм формирования и выполнения Комплексной программы.

Аналізується досвід існуючих басейнових систем управління екологічним станом великих річок у таких країних, як Франція, Велика Британія, Німеччина, Російська Федерація. Зроблено оцінку стану управління охороною вод в Україні та запропоновано концепцію і план впровадження басейнової системи управління в Україні (басейн Дніпра) як складової частини реалізації Національної програми екологічного оздоровлення річки Дніпро та поліпшення якості питної води.

Розглянуто проблеми формування іхтіофауни за специфічних умов невеликих водойм-охолоджувачів з високим рівнем антропогенного навантаження. Проаналізовано стан і динаміку іхтіофауни за період експлуатації водойми-охолоджувача Зміївської ДРЕС. Охарактеризовано основні фактори, що впливають на стан іхтіофауни та рибопродуктивність водойми. Обгрунтовано заходи щодо більш ефективного ведення рибогосподарської діяльності.

Наведено оцінку сучасного екологічного стану басейну р.Уди, який є суббасейном р.Сіверський Донець. Викладено результати гідрохімічних та гідробіологічних досліджень поверхневих вод басейну, донних відкладень, визначено хімічний склад підземних вод, фактори навантаження на водозбірний басейн.

Приведена оценка современного экологического состояния бассейна р.Уды, который является суббасейном р.Северский Донец. Изложены результаты гидрохимических и гидробиологических исследований поверхностных вод бассейна, донных отложений, определены химический состав подземных вод, факторы нагрузки на водосборный бассейн.

Показана эффективность различных способов термообработки исследованных сталей с нагревом в МКИТ, в результате которых повышаются их механические свойства, что обусловлено получением дисперсной многофазной микронеоднородной структуры, одной из составляющих которой в ряде случаев является метастабильный аустенит.

Розглянуто проблему створення систем моніторингу впливу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки на стан навколишнього природного середовища, зокрема автоматизованих систем спостережень безпосередньо на джерелах викидів в атмосферне повітря та скидах стічних вод у водні об'єкти. Запропоновано структурну схему типового комплексу моніторингу. Зроблено аналіз факторів впливу окремих галузей промисловості на навколишнє природне середовище.

Досліджено екологічний стан басейну річки Лопань у Харківській області за період 1992 - 2010 рр. на основі визначення трьох показників: екологічного індексу, потенційного ризику здоров'ю населення за рекреаційного водокористування та показника спрямованості розвитку процесів у водних екосистемах. Проаналізовано сучасний стан господарського використання басейну річки Лопань.

Надано новий підхід до оцінки впливу умов рекреаційного водокористування на здоров'я населення на прикладі басейну р. Сіверський Донець у Донецькій області. Вперше адаптовано американську методику оцінки ризику здоров'ю населення до української системи моніторингу забруднення поверхневих вод. Запропоновано алгоритм визначення рівня екологічної небезпеки рекреаційного водокористування.

Досліджено зміни кліматичних показників у Харківській області та гідрологічних показників української частини р. Оскіл за допомогою побудови прогнозних моделей. На основі кореляційних зв'язків визначено фактори, що мають найбільший вплив на гідрохімічні показники обраного басейну, оцінено інтенсивність деградаційних процесів. Результати дослідження можуть бути використані під час визначення пріоритетних проблем і наукового обгрунтування водоохоронних заходів.

Наведено результати досліджень валового вмісту та розчинних форм Fe, Mn, Zn, Сu, Ni, Cd, Hg, Pb та Cr у воді р. Дунай на території України відібраної в десяти пунктах спостереження в квітні та серпні 2017 р. Одержані дані були проаналізовані та порівняні з українськими нормативами для комунально-побутового та рибогосподарчого водокористування та рекомендованими цільовими рівнями Транснаціональної моніторингової мережі (TNMN). Визначені метали вміст яких перевищує один або більше зазначених нормативів, а саме Fe, Mn, Zn, Cu, Ni, Cr, Hg. Досліджувані елементи були проранжовані за вмістом важких металів, отримано наступний ряд: Fe >> Mn >> Zn >> Ni >> Cu >> Cr >> Pb >> Co >> Cd >> Hg. Проведено порівняння валового вмісту важких металів у воді з вмістом їх розчинених форм на основі якого побудовано ряд за збільшенням співвідношення розчинена форма / валовий вміст: квітень - Mn >> Cr >> Pb >> Cu >> Zn >> Ni >> Co >> Fe >> Cd; серпень - Cr >> Ni >> Mn >> Cu >> Fe.

Досліджено просторово-часову мінливість вмісту фотосинтетичних пігментів у донних відкладах пониззя Дунаю. Встановлено, що кількісні показники пігментного фонду коливаються в широких межах. Так, вміст хлорофілу а змінювався від 0,081 до 79,070 мкг/г сухого грунту, складаючи у період досліджень в середньому по акваторії 6,251 мкг/г. Виявлені основні чинники, що визначають формування пігментного фонду, це: тип донних відкладів, гідрологічний режим, гідрометеорологічні умови та інтенсивність продукційних процесів. Так, середньобагаторічні концентрації хлорофілу а у промитих пісках становили 0,367 +- 0,134 мкг/г, у середньозамулених пісках - 1,802 +- 0,549 мкг/г, а у мулах - 14,490 +- 3,066 мкг/г. Досліджені донні відклади характеризуються високим вмістом феопігментів і каротиноїдів, що вказує на несприятливі умови для розвитку альгоугруповань. Суттєвих відмінностей в екологічному стані різних ділянок дослідженої акваторії за показниками пігментного фонду донних відкладів у ході досліджень виявлено не було.

Наведено методичний підхід і дано оцінку заміських зон відпочинку вздовж р. Сіверський Донець з точки зору транспортної доступності як одного з факторів оцінки рекреаційної цінності територій локального рівня.

Представлено результати досліджень вмісту важких металів Fe, Mn, Zn, Сu, Ni, Cd, Pb, Cr та макроелементів Ca, Al в донних відкладах р. Дунай відібраних на території України упродовж 2016 - 2017 рр. Середній вміст металів у донних відкладах має розподіл - Ca >> Fe >> Al >> Mn >> Zn >> Ni ~ Cu >> Cr >> Pb >> Co >> Cd. Відхилення від розподілу кларків елементів у земній корі за О. П. Виноградовим спостерігалось за Ca, Fe, Mn, Zn, Cu, Ni та Pb. Порівняння з ретроспективними даними 1985 - 1989 рр. вказує на зменшення вмісту важких металів у донних відкладах р. Дунай на території України. Проведено кореляційний аналіз за його результатами найбільші кореляції спостерігаються між вмістом Mn, Zn, Cu, Cr, Co та вмістом Fe; вмістом Ni та вмістом Cr; вмістом Cd і Pb та вмістом Zn. На основі одержаних під час проведення кореляційного аналізу залежностей запропоновано спосіб оцінки забруднення донних відкладів важкими металами. Проведено оцінку кореляційних залежностей між вмістом важких металів у донних відкладах та їх вмістом у воді. Для більшості важких металів одержані кореляції не були значимими.