Розглянуто основні положення загальної теорії відносності (ЗТВ) і метричних теорій тяжіння. Наведено рівняння Айнштайна, охарактеризовано слабкі поля та лінійне наближення, розглянуто гравітаційне поле ізольованих систем. Здійснено неметричні узагальнення теорії тяжіння, наведено методи перевірки ЗТВ. Розроблено проекти подальшого тестування ЗТВ у космічних експериментах. Розглянуто ефекти випромінювання та рух пульсарів - членів подвійних систем. Визначено шумові характеристики та чутливість детекторів гравітаційних хвиль. З'ясовано можливості використання ЗТВ для розв'язання задач астрофізики, показано особливості побудови релятивістської системи відліку. Проаналізовано сучасний стан і перспективи гравітаційно-хвильових і космологічних досліджень.

Рассмотрены основные положения общей теории относительности (ОТО) и метрических теорий тяготения. Приведены уравнения Айнштайна, охарактеризованы слабые поля и линейное приближение, рассмотрено гравитационное поле изолированных систем. Осуществлено неметрическое обобщение теории тяготения, приведены методы проверки ОТО. Разработаны проекты дальнейшего тестирования ОТО в космических экспериментах. Рассмотрены эффекты излучения и движение пульсаров - членов двойственных систем. Определены шумовые характеристики и чувствительность детекторов гравитационных волн. Обоснованы возможности использовани ОТО для решения задач астрофизики, показаны особенности построения релятивистской системы отсчета. Проанализировано современное состояние и перспективы гравитационно-волновых и космологических исследований.

Розглянуто використання концепції фрактальної геометрії у різноманітних розділах природознавства. Проаналізовано зв'язок поняття фрактала з такими поняттями, як вимірність простору, міра й інтеграл, подібність і автомодельність, дробова похідна та дробовий інтеграл. На прикладах канонічних геометричних моделей фракталів, зокрема, множин Кантора та Коха, кривих Серпінського, перетворень типу "підкова", розкрито загальні властивості моно- та мультифрактальних об'єктів, явищ і процесів. Розглянуто окремі проблеми електро-, термо- та газодинаміки, нормування груп, детермінованого хаосу та хвильових процесів, астрофізики, де застосування фрактальної геометрії підтвердило існуючі парадигми та дозволило виявити нові властивості фізичних систем.

Рассмотрено использование концепции фрактальной геометрии в разнообразных разделах природоведения. Проанализирована связь понятия фрактала с такими понятиями, как измеримость пространства, мера и интеграл, подобие и автомодельность, дробная производная и дробный интеграл. На примерах канонических геометрических моделей фракталов, в частности, множеств Кантора и Коха, кривых Серпинского, преобразований типа "подкова", раскрыты общие свойства моно- и мультифрактальных объектов, явлений и процессов. Рассмотрены отдельные проблемы электро-, термо- и газодинамики, нормирования групп, детерминированного хаоса и волновых процессов, астрофизики, где применение фрактальной геометрии подтвердило существующие парадигмы и позволило выявить новые свойства физических систем.

Досліджено витоки та етапи становлення астрогеодинамічної школи академіка О. Я. Орлова (1880 - 1954). Показано, що зміна пріоритетів, наукової проблематики, ідейних засад та технологій призводили до трансформації наукової школи з плином часу.

Досліджено вплив династії астрономів Струве на розвиток астрономії в Україні у XIX - XX ст., насамперед ролі В. Я. Струве і О. В. Струве у формуванні тематики астрономічних досліджень в обсерваторіях Харкова, Києва, Одеси і Миколаєва, оснащенні обсерваторій інструментами, практичній підготовці спеціалістів і в організації астрономо-геодезичних експедицій (XIX ст.). Увагу приділено науковій та організаторській діяльності Л. О. Струве - директора Астрономічної обсерваторії Харківського університету та роботам О. Л. Струве, виконаним спільно з Г. А. Шайном і Б. П. Герасимовичем (XX ст.), впливу його наукової та громадської діяльності, у т. ч. як президента МАС, на розвиток астрономії в СРСР і в Україні. Оприлюднено низку документів із архівів РАН, Інституту астрономії та архівів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: В677.4 я26-5

Рубрики:

Окремі Галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Віртуальні обсерваторії - новітня парадигма інформаційних технологій в астрономії (астроінформаційні технології) - надають можливість створювати бази даних минулих і сьогочасних спостережень, одержаних за допомогою наземних і космічних телескопів, аналізувати й обробляти ці дані. При цьому можна користуватись як програмним забезпеченням первісної обробки даних, так і прикладними програмними пакетами для одержання основних фізичних параметрів досліджуваних небесних об'єктів у режимі безпосереднього доступу. У 2009 р. на з'їзді Української астрономічної асоціації створення Української віртуальної обсерваторії (УкрВО) як національного сегмента Міжнародного альянсу віртуальних обсерваторій (IVOA) було визнано пріоритетним завданням астрономічної науки в Україні на 2009 - 2015 рр. 19 жовтня 2011 р. Україна зі своїм національним проектом УкрВО набула членства в цій престижній організації. Співробітництво з IVOA не лише сприяє кооперації досліджень у розвитку новітніх астроінформаційних технологій, а й передбачає участь у розподілі обов'язків у спільних міжнародних завданнях, розроблення і виконання нових проектів на національному рівні.

Стисло описано нові спеціально-орієнтовані астрокосмічні бази даних, одержані за допомогою наземних телескопів і космічних обсерваторій. Це надало змогу повніше проаналізувати мультихвильові спектральні та фізичні властивості галактик і скупчень галактик, зокрема: для дослідження спектральних властивостей квазарів та розподілу матерії на міжгалактичних масштабах за допомогою Ly alpha-лісу; для досліджень галактик (у т. ч. з активними ядрами), насамперед, формування великомасштабних структур у Всесвіті та впливу оточення на внутрішні параметри галактик; для оцінок вмісту видимої та темної матерії у скупченнях галактик та для перевірки космологічних параметрів і еволюції матерії у широкому діапазоні віку Всесвіту.

Целью является обнародование результатов уникального проекта "Научная эмиграция в Украине в начале ХХI столетие", проведенного в 1999 - 2001 годах. Это исследование, оставаясь известным узкому кругу специалистов, так и не достигло главного - выработки государственной политики по вопросам интеллектуальной миграции. Уникальность этого проекта заключается в полноте охвата проблемы, а именно в социологической репрезентативности - в анкетировании приняли участие около 3000 человек, среди которых были студенты старших курсов университетов Украины, молодые ученые НАН Украины, руководители отделов научных учреждений, эксперты, представители научной украинской диаспоры. Основными целями выезда украинских ученых за границу были названы повышение квалификации и обретение опыта работы в международных проектах, а также повышение благосостояния, своего и своей семьи. Основными условиями остановки интеллектуальной эмиграции в Украине считается обеспеченность научных исследований инновационной инфраструктурой, повышение престижности профессии научного работника, возможность публиковаться в журналах с высоким импакт-фактором, самореализация. Обсуждены пути решения этой проблемы в странах-реципиентах и странах-донорах научной миграции, предлагают мероприятия по возвращению научной молодежи в Украину и считают, что результаты представленного проекта должны послужить отправной точкой для нового социологического исследования, чтобы понять ориентиры студентов и молодых ученых в новых политических и социогуманистических измерениях Украины.

Наведено стислийий огляд експериментів з перевірки ефекту гравітаційного червоного зміщення (ГЧЗ) у наземних і космічних експериментах. Зокрема, розглянуто ефект ГЧЗ у гравітаційному полі Землі, великих планет Сонячної системи, компактних зір (білі карлики і нейтронні зорі), де ефект підтверджується з великою точністю. Обговорено можливості перевірки ефекту ГЧЗ для галактик і скупчень галактик в оптичному і рентгенівському діапазоні електромагнітного спектра.

Книга 2 є продовженням навчального посібника "Позагалактична астрономія. Книга 1. Галактики: основні фізичні властивості". Вона містить основні відомості про методи та інструментальні засоби отримання фізичних властивостей галактик у різних діапазонах електромагнітного спектра. Увагу приділено галактикам із надлишками випромінювання в ІЧ-, радіо-, УФ-і Х-діапазонах, карликовим галактикам, пекулярним і взаємодійним галактикам та галактикам із активними ядрами. Для розуміння фізичних процесів, які відбуваються у цих великомасштабних структурах Всесвіту, розглянуто розподіли енергії та густини матерії в галактиках, зокрема профілі густини темної матерії, динаміку та кінематику зорь, основні положення теорії хвиль густини в спіральних галактиках, гравітаційне лінзування і вплив ефектів загальної теорії відносності, моделі акреції на надмасивні чорні діри, міжзоряне середовище в галактиках.