Проаналізовано досвід проведення приватизації в Україні, її позитивні та негативні наслідки. Відзначено, що масова приватизація внаслідок цілого ряду об'єктивних причин розпочалася мало не за найгірших стартових умов з усіх країн СНД: найвищого рівня централізації та концентрації промислового виробництва, критично низької питомої ваги легкої промисловості, гіпертрофовано розвинутих сировинних галузей. Охарактеризовано деякі приватизаційні моделі інших країн. Розкрито можливості використання в Україні приватизаційного досвіду розвинутих і постсоціалістичних країн. Наведено альтернативні схеми приватизації та формування "інсайдерської" моделі. Описано структуру приватизаційного процесу.

Розглянуто деякі питання економічної теорії інновацій і пропозиції щодо напрямів забезпечення в Україні економічного зростання інноваційного типу. Висвітлено закономірності інноваційного процесу, його структуру, засади становлення нового технологічного укладу. Досліджено характерні риси інноваційної економіки, визначено економічні параметри формування національних пріоритетів. Проаналізовано вплив здійснюваної в Україні приватизації на стан справ у науково-технічній сфері, фінансові важелі забезпечення інноваційного розвитку.

Охарактеризовано структурні процеси в економіці та визначено їх зв'язок з економічною динамікою. Розкрито теоретико-методологічні аспекти трансформаційних змін, економічних циклів і проаналізовано закономірності у формуванні макропропорцій в агрегатах валового внутрішнього продукту. Розглянуто структурні зміни у виробництві за видами економічної діяльності, промисловості України. Наведено оцінку сучасної структури української економіки та запропоновано кількісні критерії гармонізації її макроструктурних параметрів. Узагальнено досвід розробки та реалізації структурної політики у країнах Організації економічного співробітництва та розвитку у контексті сучасних конвергенційних процесів.

Охарактеризованы структурные процессы в экономике и определена их связь с экономической динамикой. Раскрыты теоретико-методологические аспекты трансформационных изменений, экономических циклов и проанализированы закономерности при формировании макропропорций в агрегатах валового внутреннего продукта. Рассмотрены структурные изменения в производстве по видам экономической деятельности, промышленности Украины. Дана оценка современной структуры украинской экономики и предложены количественные критерии гармонизации ее макроструктурных параметров. Обобщен опыт разработки и реализации структурной политики в странах Организации экономического сотрудничества и развития в контексте современных конвергенционных процессов.

Описано економетричну модель для прогнозування змін реального ВВП України під впливом факторів, які мають значний шоковий потенціал. Надано відповідні прогнозні розрахунки на 2009 - 2010 р., зроблені на базі цієї моделі (з використанням сценарного підходу).

Розкрито загальні теоретичні засади макроекономічної стабільності (МЕС) за умов ринкової економіки. Викладено методологічні підходи до оцінки МЕС, методичні підходи до оцінки ефективності політики макроекономічної стабілізації та рекомендації щодо оптимізації державного стабілізаційного регулювання. Проаналізовано вплив макроекономічних шоків на економічні процеси в Україні, регуляторних шоків на підприємницьке середовище. Розглянуто сучасні фінансові ринки як інституціональні генератори фінансових шоків, питання накопичення шокового потенціалу та розгортання фінансової кризи в Україні. Проведено прогнозну оцінку змін реального ВВП держави внаслідок потенційних шокових впливів на основі короткострокової економетричної моделі. Визначено основні напрями політики підвищення адаптивності національної економіки за умов глобальної кризи, державної політики мінімізації соціальних шоків.

Раскрыты общие теоретические основы макроэкономической стабильности (МЭС) в условиях рыночной экономики. Изложены методологические подходы к оценке МЭС, методические подходы к оценке эффективности политики макроэкономической стабилизации и рекомендации по оптимизации государственного стабилизационного регулирования. Проанализированы влияние макроэкономических шоков на экономические процессы в Украине, регуляторных шоков на предпринимательскую среду. Рассмотрены современные финансовые рынки как институциональные генераторы финансовых шоков, вопросы накопления шокового потенциала и развертывания финансового кризиса в Украине. Проведена прогнозная оценка изменений реального ВВП государства вследствие потенциальных шоковых влияний на основе краткосрочной эконометрической модели. Определены основные направления политики повышения адаптивности национальной экономики в условиях глобального кризиса, государственной политики минимизации социальных шоков.

Наведено основні чинники, що визначають перспективи вітчизняних товарів на зовнішньому ринку, і обгрунтовано використання динаміки реального ефективного обмінного курсу гривні для аналізу їх конкурентоспроможності. На основі сценарних прогнозів агрегованого та часткових РЕОК гривні для окремих товарів показано цінові переваги вітчизняної продукції, які можуть бути одержані у разі використання інструментів курсової та цінової політики.

Стабільність економічного розвитку країни значною мірою залежить від динаміки цін, яка складається під впливом численних, навіть суперечливих факторів, а також дієвості урядових заходів, спрямованих на утримання інфляції в межах, що відповідають сучасним вимогам розвитку економіки. Загалом інфляційні процеси можна розглядати як реакцію на різні аспекти макроекономічної нестабільності, в тому числі інституціональної, структурної, політичної. Аналіз та прогнозування інфляції є необхідним як для кількісної оцінки найважливіших вартісних макроекономічних параметрів, так і для розроблення та застосування адекватного механізму впливу держави на інфляційні процеси. Недостатня увага щодо існуючого стану та перспектив розвитку цінових процесів призводить до суттєвих відхилень та помилок під час формування бюджету.

Охарактеризовано макроекономічні аспекти розвитку транспорту, здійснено аналіз і прогноз макроекономічних тенденцій і ризиків розвитку транспорту України. Проведено оцінку викликів, що стоять перед транспортною системою: досягнення адекватної конкурентоспроможності й ефективності, запровадження енергозбереження й енергоефективності у світі, що декарбонізується, розвиток мультимодальних та інтелектуальних транспортних систем. Розкрито питання доступу до ресурсів розвитку транспортної системи (фінансові та кадрові ресурси), оцінено можливості вітчизняної промисловості для оновлення основного капіталу транспорту. Розглянуто внутрішні пріоритети розвитку секторів транспорту України - залізничного, автомобільного та водного. Охарактеризовано зовнішні пріоритети розвитку транспорту, а саме політику лібералізації та процеси європеїзації в контексті нової інфраструктурної політики ЄС і вимог Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Окреслено довгострокові тенденції розвитку світової економіки на тлі різкого погіршення умов глобального зростання через тривалість війни в Україні, зростання інфляції та більш жорсткі фінансові умови. Особливе місце відведено головним завданням післявоєнної відбудови економіки України, передусім відходу від довоєнної сировинно-аграрної, імпортозалежної економіки та забезпеченню її відновлення на фундаменті сучасних досягнень науки, високих технологій та нового технологічного укладу, а також відновленню інфраструктури, сучасній реструктуризації за секторами економіки та видами економічної діяльності, що мають стати драйверами відновлення економіки України у найближчій перспективі (це - оборонно-промисловий комплекс, агросектор, будівництво, сектор ІКТ, машинобудування), забезпеченню збереження людського капіталу тощо. Зазначено, що у 2022 р. очікується значне падіння виробництва по всіх видах економічної діяльності, що зберігатиметься до завершення воєнних дій. Найбільшого падіння зазнає будівництво, діяльність якого обмежиться відновленням зруйнованої критичної інфраструктури, та промисловість за видами діяльності, на які припадає левова частина промислового виробництва України (добувна промисловість, металургія, енергетика). Визначено вихідні умови прогнозних оцінок повоєнного відновлення України: залучення інвестицій та досягнення високої норми нагромадження основного капіталу, що забезпечить більш стислі терміни відновлення економіки, а також дотримання помірної інфляції. Розрахунки показали, що досягнення норми валового нагромадження основного капіталу до 30 - 35 % ввп сприятиме швидкому відновленню економіки України після війни. Показано, що основними чинниками зменшення обсягів експорту товарів у воєнний період є падіння обсягу виробництва та порушення транспортно-логістичних зв'язків. Здійснено оцінку вартісних та фізичних обсягів, а також товарної і географічної структури експорту товарів з України у 2022 р. Оцінено вплив скорочення фізичного обсягу експорту товарів на випуск продукції, створення доданої вартості та оплату праці в Україні. Наведено ризики забезпечення повоєнної відбудови економіки України, основними серед яких слід відзначити продовження воєнної агресії РФ після 2023 р. та ескалацію воєнних дій на території України з посиленням впливу руйнівних шоків глобальної рецесії на внутрішні економічні процеси.