Розглянуто результати вимірювання параметрів теплового розширення металу під час точкового зварювання за допомогою системи фотострумової реєстрації швидкості переміщення рухомого електрода, показники якої можуть слугувати оцінками неруйнівного контролю якості формування зварного з'єднання.

Розглянуто питання керування якістю шовного зварювання за результатами контролю з використанням компресійного методу. Встановлено, що показники виявлення дефектів залежать від тиску залишкового повітря у клин-шпарині відбортовки, утвореної під час дії термодеформаційного циклу зварювання. Рівень залишкових напружень у металі біляшовної зони є недостатнім для формування дефектів типу наскрізної несуцільності шва баку.

Розглянуто питання оптимізації технології неруйнівного контролю герметичності зварних паливних баків. Встановлено функціональний зв'язок між кількістю виявлених дефектів, їх розміром і надлишковим тиском випробовувального повітря в баку. Розраховано мінімальні розміри дефектів, що виявляються.

Розглянуто результати оптимізації вибору матеріалу та технологічного процесу шовного контактного зварювання паливних баків на базі аналізу їх модельних описів.

Розглянуто питання забезпечення надійності роботи механізму подачі зварювального дроту для механізованого зварювання в оточенні захисних газів і захисту від перевантаження блоку управління та двигуна.

Створено спеціалізоване обладнання для конденсаторного мікроконтактного зварювання, що працює в режимі квазіджерела напруги, завдяки складно розгалуженому розрядному контуру машини.

Запропоновано метод та устаткування для руйнівних випробувань термопар на скручування за встановлених температурних умов, чутливий до недосконалості матеріалу термоелектродів та їх зони зварювання.

Розглянуто питання розробки керованого тиристорного трансформатору ММА-процесу з розширеними технологічними можливостями, зокрема забезпечення пониженої напруги неробочого ходу, функції "гарячий старт", зворотньою комунікацією та регулюванням фазового кута на базі таймерів і компараторів.

Розглянуто питання забезпечення надійності роботи механізму подавання зварювального дроту на зварювальних машинах у середовищі захисних газів завдяки застосуванню систем керування.

Презентовано результати оптимізації технологічних режимів точкового з перекриттям точок і шовного лазерного мікрозварювання пакетних струмопроводів із алюмінію.

Досліджено інформаційну здатність магнітостатичних методів діагностування напружено-доформованого стану трубопроводів.

Розглянуто питання прогнозуванняа циклу енергетичної стабілізації квантрону імпульсних лазерів із вільною генерацією випромінювання та на підставі аналізу статистичних моделей.

Наведено результати дослідження впливу вібраційних механічних коливань, прикладених до зони електрод-електрод контактної зварювальної машини, на стабілізацію початкового електричного контактного опору термогілок з вольфрам-ренієвих сплавів під час формування зварної робочої точки (спаю) термопари.

Наведено результати модельного оптимізаційного дослідження впливу установчих параметрів вібраційної системи та установчих параметрів зварювальної установки на формування відтворюваного заданого рівня контактної провідності складених у конструктивний вузол термогальванодротів із тугоплавких сплавів.

Розглянуто питання інформативної здатності магнітно-статичного діагностування напружено-деформованого стану трубних конструкцій, оцінених за величиною a-коефіцієнта магнітної неоднорідності за різницею головних напружень.

Прес-форми для відливання пластмас можуть мати складну розвинену геометрію, що значно ускладнює виготовлення їх робочої зони. Оптимальним рішенням є їх виготовлення з окремих елементів із застосуванням зварювальних технологій, які забезпечують, крім комплексу фізико-механічних властивостей виробу, також і чіткі вимоги до геометрії виробу. Таким вимогам відповідає плазмове зварювання. Проте його особливості, зокрема висока локалізація теплової енергії, що сприяє мінімізації рівня залишкових напружень та деформацій у зоні зварювання і формуванню не типового для дугового зварювання перерізу шва, не враховані у стандартних нормативах до виконання зварних з'єднань. Застосування сучасного математичного статистичного моделювання до вибірки нормативної геометрії та умов складання під зварювання деталей зі стандартними швами дало змогу з імовірністю 95 % встановити їх базовий установчий параметр (складальний зазор), придатний для плазмового зварювання різних типів зварних швів для розглянутого діапазону товщини деталей та оптимізувати технологічні параметри плазмового зварювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: К641.521,331

Рубрики:

Точкове зварювання металів опором

Шифр НБУВ: Ж28588 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - дослідження умов забезпечення експлуатаційної герметичності торця вивідного капіляру - штангелю іонізаційної камери з одночасним дотримуванням температурного режиму в процесі утворення зварного з'єднання. Проаналізовано причини дефектності (втрата герметичності) торця капіляру з латуні Л63 виконаного стандартними технологіями холодного зварювання; досліджено оптимальну технологію імпульсного аргоно-дугового зварювання оплавленням з використанням процедури simplex-планування експерименту та оцінювання біжучого температурного стану тіла штенгелю в процесі формування зварного з'єднання. Визначено оптимальні установчі параметри імпульсного-періодичного дугового зварювання з переплавленням та орієнтованою кристалізацією об'єму металу ванни за малих розмірів зони термічного впливу та відсутності неприйнятних залишкових деформацій. Температурний стан капіляру в процесі зварювання коректно описується тепловою моделлю, типовою для стикового контактного зварювання імпульсним оплавленням, з урахуванням дії від'ємного теплового джерела від технологічного лаштування. Встановлено, що спосіб зварної герметизації торця штангелю - капіляру імпульсне-періодичним розплавленням з одночасним дотриманням прийнятного температурного стану в зоні його кріплення з корпусом камери забезпечують задані експлуатаційні вимоги до виробу.