Досліджено діяльність Українського педагогічного товариства "Рідна школа" у Галичині (1881 - 1939рр.), з виникненням якої у регіоні розгорнулись активна систематична та цілеспрямована праця українського вчительства над піднесенням рідношкільної справи, розбудова національного шкільництва. Висвітлено процес організаційного поступу та ідеологічного розвитку товариства, розкрито напрями його діяльності в освітній царині. Відображено партійно-політичну боротьбу навколо нього, а також зв'язки "Рідної школи" з українським зарубіжжям.

Розкрито теоретико-методологічні засади формування художньо-естетичної культури (ХЕК) сучасних школярів засобами народознавства на засадах новітніх особистісно-зорієнтованих педагогічних технологій. Розглянуто види, структуру, критерії, показники та рівні розвитку ХЕК дітей шкільного віку. Проаналізовано художньо-естетичний досвід Школи-ліцею N 23 Прикарпатського університету ім. В.Стефаника щодо формування ХЕК школярів в аспекті психолого-педагогічного програмування.

Раскрыты теоретико-методологические основы формирования художественно-эстетической культуры (ХЭК) современных школьников методами народоведения с учетом новейших личностно-сориентированных педагогических технологий. Рассмотрены виды, структура, критерии, показатели и уровни развития ХЭК детей данного возраста. Проанализирован художественно-эстетический опыт Школы-лицея N 23 Прикарпатского университета им. В.Стефаника по формированию ХЭК школьников в аспекте психолого-педагогического программирования.

Викладено питання методології та методики художньо-естетичної підготовки майбутніх учителів початкової освіти на засадах етнопедагогіки. Розглянуто форми та методи використання етнопедагогічного потенціалу в питаннях історії педагогіки, загальної педагогіки.

Изложены вопросы методологии и методики художественно-эстетической подготовки будущих учителей начального образования на основах этнопедагогики. Рассмотрены формы и методы использования этнопедагогического потенциала в вопросах истории педагогики, общей педагогики.

Розкрито концептуальні засади оновлення змісту дошкільної освіти в Україні в контексті української етнопедагогіки. Проаналізовано шляхи формування народознавчої компетенції дітей дошкільного віку, зокрема, ознайомлення їх з етноісторією, рідною мовою, родинно-побутовою культурою, народними піснями, трудовими традиціями краю, рухливими іграми.

Раскрыты концептуальные основы обновления содержания дошкольного образования в Украине в контексте украинской этнопедагогики. Проанализированы пути формирования народоведческой компетенции детей дошкольного возраста, в частности, ознакомления их с этноисторией, родным языком, семейно-бытовой культурой, народными песнями, трудовыми традициями края, подвижными играми.

Подано творчі біографії, вибрані твори та бібліографічні описи основних публікацій українських педагогів Східної Галичини кінця XIX - перших чотирьох десятиліть XX ст., зокрема, М. Базника, О. (А)Барвінського, М. Галущинського, М. Рудницької, А. Крушельницького. Розглянуто їх науковий доробок у галузі дидактики, теорії та практики національного виховання. Висвітлено можливості застосування ретроспективного досвіду педагогічно-просвітницької діяльності західно-українських освітніх діячів у сучасному навчально-виховному процесі вищої школи України.

Приведены творческие биографии, избранные произведения и библиографические описания основных публикаций украинских педагогов Восточной Галиции конца XIX - первых четырех десятилетий XX вв., в частности, М. Базника, А. Барвинского, М. Галущинского, М. Рудницкой, А. Крушельницкого. Рассмотрено их научное наследие в области дидактики, теории и практики национального воспитания. Освещены возможности применения ретроспективного опыта их педагогическо-просветительской деятельности в современном учебно-воспитательном процессе высшей школы Украины.

Проаналізовано діяльність українських громадських товариств Західної України на ниві українського шкільництва за умов асиміляторської політики Польщі у 1920 - 1930-х рр., показано внесок волинських “регіоналістських“ інституцій у розвиток національної освіти краю. Зроблено висновок, що у порівнянні з приватними гімназіями “Рідної школи” в Галичині, навчально-виховний процес у них мав менш виражену національну спрямованість.

Проаналізовано діяльність “Просвіти” наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Розглянуто її внесок у підвищення господарської культури українського населення Галичини шляхом широкого просвітництва, популяризації нових технологій, пропаганди кращого досвіду, інформування про зміни ринкових відносин тощо.

Проанализирована деятельность “Просвиты” в конце XIX - начале ХХ вв. Рассмотрен ее вклад в повышение хозяйственной культуры украинского населения Галичины путем широкого просвещения, популяризации новых технологий, пропаганды передового опыта, информирования об изменениях рыночных отношений и т.д.

The work of “Prosvita” in the late nineteenth - early twentieth century analyzes. to improve the economic culture of the Ukrainian population of Galicia through extensive education, promotion of new technologies, promote best practices, information on changes in market relations and so on is concidered.

Проаналізовано досвід виховання господарської культури дітей та юнацтва в народних школах Галичини на початку ХХ ст. Розкрито роль українських освітян у вирішенні проблеми виховання господарської культури молоді. Проаналізовано наукове та методичне забезпечення виховання господарської культури, наголошено на практичній підготовці дітей до життя, міждисциплінарному підході до організації навчання в школах.

Раскрыта роль украинских педагогов в решении проблемы воспитания хозяйственной культуры детей и юношества в Галичине в начале ХХ в. Проанализировано научно­методическое обеспечение этого процесса. Акцентировано на практической подготовке детей к жизни, междисциплинарном подходе к организации обучения в школе.

The role Ukrainian educators in solving the problem of upbringing of economic culture of children and youth in Halychyna at the early twentieth century is determined. Scientific and methodological support of this process is analyzed. Practical training of children for life is emphasized. Interdisciplinary approach to the organization of schooling is highlighted.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади виховання господарської культури (ГК) особистості у Західній Україні в другій половині XIX - середині 40-х рр. XX ст. Наведено соціально-економічне й ідейне підгрунтя розвитку ГК українського населення регіону зазначеного періоду. Проаналізовано зміст, методи, форми, засоби здобуття господарсько-економічних знань, формування умінь і навичок в учнів українських державних і приватних шкіл, а також з'ясовано зміст підготовки кадрів для виховання ГК учнів і дорослих у Західній Україні (у другій половині XIX - середині 40-х рр. XX ст.) і висвітлено процеси формування та функціонування системи сільськогосподарської за досліджуваної доби. Охарактеризовано організаційні моделі та здобутки виховання ГК дітей та юнацтва в системі західноукраїнської позашкільної освіти кінця XIX - середині 40-х рр. XX ст. Розкрито концептуальні засади господарсько-економічних знань з'поміж дорослого населення регіону зазначеної доби. Визначено продуктивні ідеї та можливості творчого використання історико-педагогічного досвіду виховання ГК особистості в західному регіоні Україні в другій половині XIX - середині 40-х рр. XX ст. за сучасних умов трансформации національної системи освіти та вітчизняної педагогіки.

Висвітлено актуальні питання науки, освіти та суспільства. Розглянуто такі проблеми педагогічної науки: інформаційно-комунікаційне забезпечення розвитку освіти впродовж життя в Україні та зарубіжжі; науково-методологічні та історико-педагогічні засади дослідження освіти впродовж життя; психофізіологічні особливості, інноваційні моделі та технології організації освіти різних вікових і соціальних груп. Проаналізовано нормативне забезпечення освіти дорослих в Україні та зарубіжжі. Показано роль інноваційних технологій у процесі втілення освіти впродовж життя. Охарактеризовано коучингові моделі розвитку освіти впродовж життя. Досліджено історію становлення центрів розвитку дітей та молоді в Україні. Розкрито науково-педагогічні погляди П. Лосюка на роль регіонального етнографічного компонента у формуванні сучасного освітнього середовища. Увагу приділено методиці формування у студентів готовності до застосовування медіаосвітніх технологій.