Розглянуто особливості французької Басконії, яка вирізняється від інших регіонів Франції загадковим походженням, ваганням у виборі міжнаціональної інтеграції до французького суспільства та тенденціями віддалення від нього. Висвітлено загальновідомий факт існування культурної біполярності для мешканців цього регіону, яка проявляється у виокремленні баскської та французької культури. Наведено дані про баскський архітектурний стиль та баскський рок, який є важливим фактором сучасної етнічної ідентифікації населення.

Рассмотрены особенности французской Басконии, отличающейся от других регионов Франции загадочным происхождением, сомнением в выборе межнациональной интеграции во французское общество и тенденциями отдаления от него. Освещен общеизвестный факт существования культурной биополярности для жителей этого региона, проявляющейся в размежевании баскской и французской культуры. Приведены данные о баскском архитектурном стиле и баскском роке, который является важным фактором современной этнической идентификации населения.

Наведено різнобічний огляд суспільних наук. Розглянуто диференційований підхід до теми національного в суспільних науках, що показує, наскільки ці науки залежать від суспільства, яке їх продукує, та відтворює способи організації наукових досліджень об'єктів - конформізм думки, обмеження, безрезультатні роздуми. Зазначено, хоча сформовані нації стали історичною очевидністю, а процес розвитку нації визначається ірраціональністю, і суспільні науки є ефективними для вивчення раціональних процесів, все ж тема нації вимагає значної подальшої активізації розвитку суспільних наук.

Представлен разносторонний обзор общественных наук. Рассмотрен дифференцированный подход к теме национального в общественных науках, что показывает, насколько эти науки зависят от продуцирующего их общества и воспроизводит способы организации научных исследований объектов - конформизм мысли, ограничения, безрезультатные размышления. Указано, хотя сформированные нации стали исторической очевидностью, а процесс развития нации определяется иррациональностью, и общественные науки являются эффективными для изучения рациональных процессов, все же тема нации требует значительной дальнейшей активизации развития общественных наук.

Репрезентовано розмаїту палітру наукових концепцій осмислення етнокультурних та етноідентифікаційних процесів у провідних країнах східного та західного зарубіжжя - Росії, Румунії, Сербії, США та Канаді, Туреччині, Угорщині, Франції, Хорватії, Японії. Описано етнологію пострадянського простору, деякі тенденції сучасних релігійно-громадських свят (за матеріалами російсько-українсько-білоруського прикордоння), порівняльне дослідження становища середньоазійських мігрантів у Росії та Абхазії, православні ярмарки Москви і Києва як етнографічне джерело. Окреслено етнокультурну спадщину народів світу, зокрема два погляди на "етнонаціональну ситуацію" в Іспанії. Розглянуто етнодемографічну історію українців південної частини Далекого Сходу Росії (друга половина XIX - початок XX століття). Представлено румунську етнологію з історії румунських етнологічних та фольклорних студій, зокрема мультимедійних рукописних архівів. Наведено дані про традиційний побут і обрядовість, румунський народний одяг, зокрема зимові карнавальні традиції українців Сучавського повіту Румунії. Висвітлено сербську етнологію і проблеми національної ідентичності, сербський фольклор у контексті загальнослов’янської культурної спільноти тощо. Охарактеризовано етнологію США та Канади, мультикультурні традиції в Канаді. Увагу приділено творенню та виконанню традиційних казок, кодуванню та контекстуалізації опору, означено злі/добрі чужинці: євреї та цигани у слов’янських народних легендах тощо.