Висвітлено теоретичні та практичні питання планування діяльності підприємств дорожнього господарства у ринковій економіці. Розглянуто основні принципи та методи планування, функції та структуру планових служб. Наведено науково-методичні рекомендації з виробничо-економічного планування, зокрема, планування виробничої програми, праці та заробітної плати, забезпечення матеріальними ресурсами, собівартості дорожних робіт і фінансів підприємства.

Освещены теоретические и практические вопросы планирования деятельности предприятий дорожного хозяйства в рыночной экономике. Рассмотрены основные принципы и методы планирования, функции и структура плановых служб. Приведены научно-методические рекомендации по производственно-экономическому планированию, в частности, планированию производственной программы, труда и заработной платы, обеспечения материальными ресурсами, себестоимости дорожных работ и финансов предприятия.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4УКР)240-212.1

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69299 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуалізовано проблему реформування регіональних економічних відносин як фактора покращання інвестиційної діяльності у реальному секторі економіки України. Запропоновано методологію та проведено аналіз інвестиційного потенціалу регіонів України, основних показників, структури учасників та особливостей функціонування регіональних фондових ринків. Досліджено тенденції та перспективи розвитку фондового ринку України у регіональному розрізі з урахуванням процесів на міжнародних ринках капіталу. Розроблено пропозиції щодо розвитку регіональних фондових ринків в Україні.

Проаналізовано проблеми розвитку земляцтв в Україні.

Запропоновано методичні рекомендації щодо удосконалення оцінки кризового стану дорожніх підприємств, які базуються на використанні MDA. Здійснено обгрунтування складових показників дискримінантної функції та визначено параметри, які корегують їх значення, в результаті статистичної обробки даних за виборкою дорожніх підприємств. Розраховано граничні значення інтервалів запропонованої дискримінантної функції, які характеризують різний кризовий стан підприємства.

Представлено методичні рекомендації з оцінки соціально-економічного розвитку підприємства, обгрунтовано систему показників оцінки соціального й економічного розвитку підприємства та визначено інтегральний показник рівня соціально-економічного розвитку з застосуванням методу рейтингової оцінки. Запропоновані методичні рекомендації дозволяють здійснити комплексну оцінку з урахуванням усього спектра факторів, які впливають на розвиток підприємства, виявити тенденції розвитку підприємства, встановити максимально можливі або бажані значення, до яких прагне підприємство, та спрогнозувати рівень соціально-економічного розвитку.

Вперше здійснено спробу узагальнення технологічних процесів створення контактних телепрограм в українському телепросторі пострадянського періоду, який характеризується впровадженням новітніх технологій і організаційних схем та практичною відсутністю відповідної теоретичної бази. Визначено і проаналізовано етапи створення контактних програм ("довиробничий", "виробничий", "післявиробничий") в різних аспектах (журналістському, філологічному, психологічному та соціальному). Особливу увагу приділено дослідженню журналістської майстерності ведучого контактних телепрограм, з'ясовано особливості емоційної, енергетичної, психологічної та мовної підготовки до професійної діяльності у даній сфері.

Вперше розроблено систему управління матеріальними ресурсами в організаціях дорожнього господарства (ОДГ) у вигляді проблемно-орієнтованого контуру, головними елементами якого є динамічно взаємодіючі блоки: структурно-функціональний, інформаційно-поведінковий та саморозвитку. Запропоновано методичний підхід щодо визначення аварійного запасу матеріальних ресурсів для ОДГ, який базується на розрахунку можливого обсягу руйнувань автомобільних доріг і штучних споруд унаслідок перевищення розрахункового водотоку. Визначено об'єкт управління матеріальними ресурсами як процес забезпечення та споживання матеріальних ресурсів, представлений у вигляді ієрархічної моделі з урахуванням особливостей ОДГ. Розглянуто методичні основи оцінки функціонування системи управління матеріальними ресурсами, що базуються на визначенні надійності системи шляхом розрахунку рівня надійності; а також ризиків - на підставі визначення та розрахунку у відносних і абсолютних величинах зовнішніх і внутрішніх ризиків керуючої підсистеми та підсистеми, якою керують; стійкості - за допомогою встановлення межі стійкості на площині її можливих станів. Удосконалено методичний підхід щодо визначення постачальників матеріальних ресурсів шляхом використання даної імітаційної моделі та уточнення критерію їх вибору. Обгрунтовано метод розміщення замовлень на поставку матеріальних ресурсів в ОДГ, що базується на поповненні виробничого запасу у кожному інтервалі часу до змінного рівня.

Вперше класифіковано регіональні земляцтва як різновид соціокультурних організацій на основі аналізу їх сутнісних ознак і соціокультурної ролі. Концептуально подано генезу, сутність громадянської культури, особливості її формування в сучасній Україні. Досліджено сутність громадянського суспільства, місце в ньому та політико-правові засади діяльності регіональних земляцтв. Визначено, що специфіка земляцьких організацій полягає у консолідаційному впливі земляцьких спільнот на розвиток компонентів громадянської культури щодо національних цінностей, сприяння соціальному, культурному розвитку та збереженню традицій регіонів України. З'ясовано, що оновлення нормативно-ціннісної системи в Україні повинно відбуватися на засадах всебічного розвитку української національної культури, кращих духовних і моральних традицій локальних спільнот. Уточнено поняття про вплив історичних і культурних рис конкретного народу на формування громадянського суспільства, на його структуру, функції та про різнорідні впливи Східних і Західних глобальних культурних матриць, які ускладнюють соціокультурну ідентифікацію України і становлення громадянського суспільства.

Розглянуто теоретичні та методичні основи управління розвитком підприємства. Сформовано систему управління розвитком підприємства. Розроблено методичне забезпечення реалізації функцій оцінювання розвитку підприємства та мотивації працівників, діяльність яких пов'язана з розвитком підприємства. Наведено приклади та фактичні матеріали стосовно підприємств будівельної галузі, які ілюструють запропоновані теоретичні та методологічні положення.

Розглянуті існуючі методи визначення максимального розміру плати за проїзд дозволяють розрахувати вартість проїзду лише для чітко заданих вихідних даних та не враховують інтереси концесіонера. Обгрунтовано формулу розрахунку максимального розміру плати за проїзд управляючим параметром якої є рівень рентабельності платної автомобільної дороги. Запропоновані методичні рекомендації дозволяють здійснити моделювання вартості проїзду у разі зміни умов реалізації концесійного договору: відхилення фактичної від проектної інтенсивності руху, ставки дисконту та поточних витрат.

Виконано аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду з визначення розміру плати за проїзд платними автомобільними дорогами. Відповідно до чинного законодавства України з урахуванням принципів та умов призначення ефективної й справедливої ціни користування транспортною інфраструктурою визначено, що в Україні можливо використовувати лише один тип системи збору плати за проїзд, у разі якого плата береться за кількість кілометрів. Приведено критерії, відповідно до яких здійснюється багатоваріантність впровадження цієї системи. Обгрунтовано плату за проїзд визначати за трьома взаємозв'язаними напрямами: з позицій користувача, концесіонера та з урахуванням дотацій, що надаються концесієдавцем. Проаналізовано моделі відшкодування інвестицій концесіонера за рахунок користувачів платної дороги, держави та спільно користувачів й держави.

Розглянуто існуючі та можливі додаткові джерела формування державних і територіальних дорожніх фондів України. Запропоновано формулу розрахунку розміру місячної плати за проїзд автомобільними дорогами для великовагових транспортних засобів, складовими якої є ставка плати за кожен кілометр відстані, коефіцієнт використання вантажопідйомності та пробіг з вантажем. Обгрунтовано шкалу ставок плати за проїзд за кожен кілометр відстані для транспортних засобів залежно від допустимої повної маси. Запропонована плата за проїзд автомобільними дорогами для транспортних засобів допустимої повної маси понад 20 т є додатковим джерелом формування територіальних дорожніх фондів, що дозволить збільшити обсяги фінансування у дорожнє господарство.

Розглянуто принципи оцінки ефективності, економічні та соціальні наслідки впровадження інвестиційних проектів будівництва та реконструкції автомобільних доріг. Запропоновано формули розрахунку переваг користувача нової дороги за кожною групою транспортних засобів та визначено річну економічну оцінку сумарних переваг, що є основою розрахунку чистої приведеної вартості, індексу рентабельності, внутрішньої норми доходності, терміну окупності витрат інвестиційних проектів у дорожньому господарстві. Запропоновано методичні рекомендації дозволять обгрунтувати доцільність впровадження та визначення пріоритетності інвестиційних проектів будівництва та реконструкції під час прогнозування розвитку мережі автомобільних доріг.

Запропоновано визначення дорожнього господарства. Встановлено галузеві особливості, які впливають на розвиток дорожнього господарства та розкривають його специфічні умови за такими напрямками: взаємозв'язок дорожнього господарства з національною економікою, ринок дорожніх робіт, дорожня продукція, виробнича діяльність, фінансування дорожнього господарства.

Розглянуто існуючі дефініції понять "розвиток", "розвиток системи" та "розвиток підприємства". Визначено основні властивості, що вирізняють розвиток серед інших процесів, а саме: незворотність, спрямованість та закономірність змін. Встановлено та упорядковано, з точки зору виникнення у часі, прояви сутності поняття "розвиток" як іманентної властивості, принципу, закону, процесу, явища, результату,кожному з яких надано характеристику. Виконано порівняльний аналіз поняття "розвиток" з родинними категоріями, а саме: зростання, удосконалення, еволюція та прогрес. Здійснено конкретизацію особливостей розвитку, які є притаманними соціально-економічній системі, за кожним проявом сутності поняття "розвиток". Запропоновано визначення поняття "розвиток соціально-економічної системи" за допомогою методу логічного узагальнення.

Запропоновано дефініцію поняття "розвиток мережі автомобільних доріг загального користування", відповідно до якого визначені напрями розвитку мережі автомобільних доріг, а саме: приведення транспортно-експлуатаційного стану існуючої мережі автомобільних доріг та інженерних споруд на них до відповідних міжнародних вимог та стандартів; розбудова мережі автомобільних доріг; підвищення якості та достатності дорожнього сервісу; покращання стану та повноти застосування технічних засобів організації дорожнього руху й інформаційного забезпечення користувачів мережі автомобільних доріг. Встановлено 4 групи факторів (законодавчі, фінансові, управлінські та виробничі), що стримують розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

У літературних джерелах наведено різноманітні класифікаційні ознаки та типи розвитку соціально-економічних систем. Однак залежно від трактування поняття "розвиток" кожним науковцем, вони значно вирізняються, а інколи й суперечать один одному. Відсутність систематизації ознак та типів розвиту призводить до дублювання назв та характеристик, неповноти опису всіх властивостей, що унеможливлює здійснення чіткої класифікації розвитку соціально-економічних систем. Запропоновано здійснювати типізацію розвитку відповідно до основних проявів сутності цього поняття, а саме: іманентної властивості, принципу, закону, процесу, явища, результату. За кожним проявом сутності визначено класифікаційні ознаки, встановлено типи розвитку та надано їх характеристику. Здійснено порівняння запропонованої класифікації типів розвитку соціально-економічних систем за існуючими в науковій літературі та надано пояснення існуючих розбіжностей. До нових запропонованих класифікаційних ознак відносяться: стратегічна спрямованість, радикальність та ефективність змін. Також удосконалення зазнали деякі класифікаційні групи за існуючими в літературних джерелах ознаками. Так, за горизонтом (тривалістю) розвитку виділено оперативний розвиток, а за способом здійснення (просторовими змінами) - зовнішній інсорсинговий та зовнішній аутсорсинговий розвиток. Таким чином, запропонована класифікація розвитку соціально-економічних систем дозволяє конкретизувати характер розвитку, призводить до покращання його моделювання й управління, підвищення якості розробки та реалізації стратегій.

У глобальній парадигмі економічного розвитку XXI ст. висвітлено тенденцію його креативізації. Окреслено структурну конфігурацію креативного сектору глобальної економіки. Досліджено креативний контекст сучасної теорії управління та бізнес-практики. Виявлено креативно-інноваційну мотивацію менеджменту міжнародних компаній, оцінено значущість його креативних інструментів. Обгрунтовано доцільність створення екосистеми креативного менеджменту за рахунок упровадження відповідних корпоративних цінностей, а також необхідність інституціональної та корпоративної імплементації креативних підходів в управлінні.