На основі доступних піразол-4-карбальдегідів розроблено зручні підходи до синтезу четвертинних солей N,N-диметил-N-(піразол-4-іл)метиламінів, серед яких виявлено речовини з високою мембраностабілізувальною та бактерицидною активністю.

На основе доступных пиразол-4-карбальдегидов разработаны удобные подходы к синтезу четвертичных солей N,N-диметил-N-(пиразол-4-ил)метиламинов, среди которых найдены вещества с высокой мембраностабилизирующей и бактерицидной активностью.

Based on pyrazol-4-carbaldehydes available the convenient approaches to the synthesis of methyl-N-(pyrazol-4-yl)methylamines quaternary salts have been developed. The substances with a high membrane-stabilizing and bactericidal activity have been revealed among compounds synthesized.

Осуществлен синтез новых N-[(4-пиразолил)метил]бензолсульфамидов ацилированием 4-аминометилпиразолов бензолсульфохлоридами. Строение полученных соединений подтверждено элементным анализом, ПМР-спектроскопией, а индивидуальность - тонкослойной хроматографией. Показано, что синтезированные соединения проявляют умеренную противомикробную активность.

Наведено огляд і шляхи застосування сучасних методів обробки та сегментації під час аналізу біомедичних зображень. Насамперед, актуальність роботи розглянуто в контексті застосування цих методів у медичній практиці. Шляхом розробки алгоритмічно-програмних засобів показано ефективність цих методів та їх недоліки.

Розглянуто основні принципи побудови оптико-електронних засобів перетворення й обробки біомедичних зображень, розроблено архітектуру паралельних структур "око-процесорного" типу.

Розглянуто актуальну проблему визначення стратегії розробки системи дистанційного навчання вузу. З цією метою досліджено основні переваги технологій дистанційного навчання та на основі їх характеристик запропоновано формальну методику оцінки ефективності та якості системи дистанційної освіти технічних вузів.

Запропоновано методи контролю біомедичних зображень та визначення колірних контурів. Наведено структурну схему оптико-електронного біомедичного око-процесора та структурну схему системи контролю та аналізу біомедичних зображень.

Розглянуто основні шляхи підвищення вірогідності контролю реологічних властивостей крові шляхом застосування оптико-електронних кореляційно-екстремальних засобів перетворення та оброблення біомедичних зображень.

Взаимодействием иминов 4-формилпиразола с тиогликолевой кислотой синтезированы 2-пиразолилзамещенные 1,3-тиазолидин-4-оны. Показано, что полученные соединения проявляют незначительное бактерицидное действие.

Розглянуто детоксикаційні та мікросорбційні властивості ентеросгелю в експерименті на гнійному перитонеальному ексудаті in vitro (11 серій досліджень) та на 56 безпородних собаках. Висока сорбційна активність ентеросгелю триває протягом трьох діб. Поєднання сорбенту з гентаміцином сульфату підсилює детоксикаційний ефект. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження 78 жінок віком від 15 до 48 років, з яких - 58 хворі на гострі гнійно-запальні захворювання придатків матки (піосальпінкс, піовар). У 41 хворої (70,7 %) захворювання перебігало без ускладнень,а у 17 хворих (29,3 %) гнійно-запальний процес був ускладнений перитонітом. Всім хворим проведено оперативне втручання, видалення джерела гнійного вогнища, за наявності перитоніту - лаваж та дренування черевної порожнини. Досліджено особливості клінічного перебігу післяопераційного періоду у хворих на гострі гнійні захворювання придатків матки та перитоніт на фоні застосування ентеросгелю per os та внутрішньочеревинно у дренажі. Результати клініко-лабораторних досліджень свідчать про високу активність ентеросгелю у зменшенні ознак ендотоксикозу крові хворих. Визначено клінічну та медико-економічну ефективність запропонованої методики, яку впроваджено у лікарську практику.

Запропоновано математичні моделі з використанням методів нечітких множин для оцінювання біомедичних зображень на підставі експертних баз знань. Вдосконалено метод узагальненого контурного препарування. Дістала подальшого розвитку архітектура інформаційної технології для підтримки прийняття рішень. Розроблено шаблони-маски біооб'єктів за результатами аналізу реологічних властивостей крові за допомогою методів просторової зв'язності. Наведено приклади практичного застосування даної інформаційної технології для прийняття рішень на підставі аналізу реологічних властивостей крові у наукових і практичних дослідженнях у гематології.

Проведено аналіз сучасних біомедичних експертних систем і розробки оптико-електронної експертної системи для підтримки прийняття рішень у процесі аналізу біомедичних зображень, яка дає можливість застосувати нові принцип та методи, зокрема, для оцінювання реологічних властивостей крові за визначення патологічних процесів багатьох захворювань та їх ускладнень. Обгрунтовано використання оптико-електронної елементної бази під час створення інформаційних технологій прийняття рішень.

Одержано математичні моделі для оцінювання біомедичних зображень із використанням методів нечітких множин на основі експертних баз знань. Це дозволило проводити комплексне якісне діагностування та підвищити достовірність та оперативність діагностування. Розроблено методику аналізу біомедичних зображень на базі апарату нечітких множин, що дозволило повніше оцінювати реологічні властивості крові. Розроблено архітектуру інформаційної технології для підтримки прийняття рішень під час аналізу біомедичної інформації, що дозволило підвищити достовірність оброблення біомедичних зображень шляхом урахування структурних особливостей біооб'єктів.

На основі реакції метил 3-{[2-(диметиламіно)-алкіл]аміно}акрилатів із 1-хлоробензилізоціанатами синтезовані катіоногенні похідні 4-арил-5-метоксикарбоніл-3,4-дигідропіримідин-2(1Н)-ону, серед яких знайдені речовини із мембраностабілізувальною та високою бактерицидною активністю.

Конденсацією [(1-арил-5-формілімідазол-4-іл)тіо]оцтових кислот з арилметилкетонами синтезовані [5-(3-оксо-1-пропеніл)-1Н-імідазол-4-іл] тіооцтові кислоти, які проявляють виражену антиоксидантну активність та помірну антимікробну та антигрибкову дію.

Вивчено стан ендогенної інтоксикації у 41-ї хворої на гнійно-запальні захворювання придатків матки до оперативного втручання та в динаміці післяопераційного періоду за умов застосування загальноприйнятої терапії та ентеросорбції у післяопераційному періоді. Встановлено, що за показниками питомої електропровідності сироватки крові, молекул середньої маси, парамеційного тесту, окиснювальної модифікації білків плазми крові має місце ендотоксикоз, який проявляє тенденцію до росту на першу добу післяопераційного періоду. Застосування ентеросорбції на фоні базисної терапії є активним детоксикаційним засобом, що сприяє швидшому одужанню хворих.

Проведено клініко-статистичний аналіз 1620 історій хвороби у жінок на гнійно-запальні захворювання внутрішніх статевих органів - пацієнтів гінекологічного відділення обласної клінічної лікарні Чернівців впродовж 10 років. Вказано на перспективні напрямки діагностики та лікування даної патології.

Проведено вивчення характеру мікрофлори кореневих каналів у разі хронічних верхівкових періодонтитів та її порівняльної чутливості до дії лікарських форм антисептиків in vitro. Встановлено, що антимікробна активність досліджених препаратів зменшується в послідовності: діоксизоль >> стоматофіт-А >> хлоргексидин >> фурацилін. У разі багаторазового додавання суспензії золотистого стафілокока встановлено низьку виснажуваність бактерицидної активності діоксизолю.

Проведено оцінку цінності лейкограми периферійної крові, лейкоцитарного індексу інтоксикації, питомої електропровідності сироватки венозної крові у визначенні ендотоксикозу в разі перитоніту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г262.1-4 + Г246.47 + Р281.81

Рубрики:

Група піразолу

Похідні вугільної кислоти, які включають азот. Карбамінова кислота і її похідні. Уретани. Сечовина (карбамід) і її похідні. Гуанідін і його похідні. Уреїди

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж24793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У дітей віком 11 - 13 років з коморбідним станом (цукровим діабетом I типу), хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) настає елімінація з ротової порожнини автохтонних облігатних бактерій роду Lactobacillus, Bifidobacterium, Corynebacterium, S. salivarius, S. mitis, S. mutans і настає колонізація біотопу S. aureus, S. pyogenes, S. faecales, Р. aeruginosa, E. coli, P. mirabilis, C. albicans. ХКТ викликають асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів, що складаються із 3 (10,0 %), 5 (46,67 %), 6 (30,00 %) та 7 (10,0 %) таксонів. За популяційним рівнем провідними збудниками запального процесу є S. aureus, S. pyogenes, E. coli, S. faecales, C. albicans та інші.