Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)461

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію сіл Броварського району Київщини від стародавніх часів до початку 2003 р. Проаналізовано діяльність найвідоміших уродженців краю та їх здобутки.

Освещена история сел Броварского района Киевской области от древних времен до начала 2003 г. Проанализированы деятельность известнейших уроженцев края и их достижения.

Висвітлено історію Броварського району Київщини, еволюцію людини, роду і родини, економічні трансформації, адміністративно-територіальні зміни у державному устрої.

Освещены история Броварского района Киевской области, эволюция человека, рода и семьи, экономические трансформации, административно-территориальные изменения в государственном строе.

Досліджено проблеми формування міждержавних відносин України з Московським царством у 1654 - першій половині 1657 рр., протиборство політичних курсів двох держав після смерті Б.Хмельницького. Висвітлено переростання політичної напруги в Україні у 1658 р. в українсько-російську війну та проаналізовано її наслідки. Встановлено форми та методи дій московського уряду щодо посилення влади Росії в Україні. Описано спроби патріотичної громадськості на чолі з гетьманами П.Дорошенком, Д.Многогрішним та іншими не допустити остаточної втрати Україною своїх державних прав. Розглянуто місце конфесійних відносин у стосунках даних держав.

Исследованы проблемы формирования межгосударственных отношений Украины с Московским царством в 1654 - первой половине 1657 гг., противоборство политических курсов двух государств после смерти Б.Хмельницкого. Освещено перерастание политического напряжения в Украине в 1658 г. в украинско-российскую войну и проанализированы ее последствия. Установлены формы и методы действий московского правительства, касающиеся усиления власти России в Украине. Описаны попытки патриотической общественности во главе с гетьманами П.Дорошенком, Д.Многогрешным и другими не допустить потери Украиной своих государственных прав. Рассмотрено место конфессиональных отношений в отношениях данных государств.

Показано дипломатичні відносини України з іншими державами в період гетьманування І.Виговського (1657 - 1659), подано інформацію щодо обміну посольствами й посланцями, наведено дані про завдання посольств.

У дисертації розкриваються передумови, причини, результати та наслідки української війни 1658-1659 рр. Зроблено детальний аналіз та опис ходу воєнних дій, розкрито воєнне мистецтво козацтва у Конотопській битві 1659 р. Розроблено періодизацію війни. З'ясовано плани і цілі сторін у ході дипломатичних переговорів. Розглянуто весь комплекс українсько-російських відносин за гетьманування І.Виговського. Головною причиною війни визнано несумісність концептуальних підходів царського і гетьманського урядів стосовно подальшого статусу України.

Грунтовно проаналізовано політико-правовий дискурс історії та сучасних міжнародних відносин в Європі. Висвітлено минуле України у системі міжнародних відносин на континенті в IX - XIX ст. Значну увагу приділено висвітленню становища України у вимірах міжнародних потрясінь XX ст. (Першої світової війни, Української революції, боротьби за незалежність УНР та ін.). Досліджено регіональні інтереси та геостратегічні пріоритети незалежної України на сучасному етапі та у довгостроковій перспективі. Проаналізовано основні засади співпраці України з сусідніми державами - членами СНД, з країнами Вишеградської групи, Бенілюксу, Північної Європи, з Румунією, Грузією та Туреччиною. Простежено еволюцію політики Євросоюзу щодо України.

Наведено результати ретроспективного аналізу існування та визнання України як європейської держави. Висвітлено роль і місце Київської Русі в системі взаємовідносин середньовічних європейських держав. Охарактеризовано еволюцію європейської парадигми розвитку України в XIV - XIX ст. Розглянуто політико-правові, економічні, світоглядні та духовно-культурні засади сучасних відносин України з європейськими державами. Увагу приділено сутності, проблемам і перспективам європейської культурно-цивілізаційної визначеності України.

Приведены результаты ретроспективного анализа существования и признания Украины как европейского государства. Освещены роль и место Киевской Руси в системе взаимоотношений средневековых европейских государств. Охарактеризована эволюция европейской парадигмы развития Украины в XIV - XIX вв. Рассмотрены политико-правовые, экономические, мировоззренческие и духовно-культурные основы современных взаимоотношений Украины с европейскими государствами. Уделено внимание сущности, проблемам и перспективам европейской культурно-цивилизационной определенности Украины.

Проаналізовано роль міжнародних організацій та донорських структур у становленні громадянського суспільства в Україні. Досліджено основні напрями діяльності міжнародних міждержавних організацій, міжнародних та іноземних неурядових організацій, а також донорських фондів щодо покращення спроможності участі неурядових громадських організацій у процесах консолідації українського суспільства. Розглянуто використання досвіду неурядових організацій, що діють у країнах з розвиненою демократією, в сприянні більш ефективним формам взаємодії між органами державної влади та українським суспільством. Сформульовано висновки та рекомендації щодо покращення використання можливостей організацій громадянського суспільства з метою прискорення реформ, впровадження практики відповідального урядування та підвищення рівня довіри суспільства до органів виконавчої та законодавчої влади.

Проаналізовано теоретичні та практичні проблеми еволюції культурно-історичних цінностей у світлі глобалізаційних процесів. Розкрито модифікації та перспективи політики мультикультуралізму в XXI ст. Доведено провідну роль європейських демократичних цінностей у розбудові правової держави та громадянського суспільства. З урахуванням позитивного досвіду розвинутих європейських країн запропоновано напрями реформування окремих сфер української політики. Визначено особливу роль європейських політичних і культурно-цивілізаційних цінностей для розвитку суспільства в майбутньому.

Проаналізовано геостратегічні причини перманентної кризовості пострадянського простору та глибинні витоки українсько-російського конфлікту. Розглянуто сучасні міжнародно-політичні процеси як відображення еволюції міжнародної системи. Вивчено концептуальні основи обгрунтування процесів соціально-політичної модернізації у дослідженнях науковців європейських пострадянських країн. Охарактеризовано особливості суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку європейських держав пострадянського простору. Приділено увагу проблемі модернізації сучасної Росії у контексті імперської державної традиції.

Досліджено модернізацію пострадянських країн у контексті глобальних і регіональних інтеграційних процесів, основні тенденції та сучасний стан модернізації соціуму в пострадянських країнах, вплив історичних, культурних і цивілізаційних чинників на перебіг модернізаційних процесів. Проаналізовано зарубіжний досвід модернізації та можливості його використання в пострадянських країнах. Вивчено взаємозв'язок інноваційного та постіндустріального розвитку з політичною модернізацією Казахстану. Розглянуто модернізаційний досвід Латвійської Республіки в контексті глобальних і регіональних інтеграційних процесів поліцентричного світу. Висвітлено особливості модернізаційних процесів у сучасному В'єтнамі. Увагу приділено врегулюванню суперечливих питань України та Молдови як запоруці становлення повноцінних відносин.

Наведено статті, присвячені аналізу історичних і культурно-цивілізаційних передумов становлення зовнішньополітичної орієнтації країн пострадянського простору; особливостей зовнішньої політики та постсоціалістичної трансформації пострадянських країн; стратегій Європейського Союзу та Російської Федерації щодо країн регіону. Охарактеризовано чинники національного традиціоналізму у зовнішній політиці сучасного Туркменістану. Висвітлено культурно-історичні передумови формування зовнішньої політики сучасної Естонії. Розкрито історичні чинники зовнішньополітичної орієнтації Азербайджану. Розглянуто українсько-латвійські відносини в контексті євроінтеграційних процесів на сучасному етапі. Подано інформацію про регіональні організації та структури в Центральній Азії.

Здійснено систематизацію історичного досвіду реалізації програм модернізації у країнах пострадянського простору. Проведено порівняльний аналіз основних моделей та алгоритмів трансформаційних процесів на пострадянському просторі. Обґрунтовано теоретичне положення про те, що конкуренція європейського та євразійського (інтеграційних) векторів на пострадянському просторі сутнісно виявляється як конкуренція між європейським прикладом успішного розвитку та російським прикладом опертя на силу. Визначено специфіку та особливості трансформації колишніх радянських республік. Проаналізовано вплив ЄС, США, КНР на пострадянські трансформації. Доведено, що наявні цивілізаційні відмінності між країнами пострадянського простору та вплив ключових світових геополітичних та економічних суб’єктів зумовлюють подальшу сегментацію пострадянського простору, розходження цивілізаційного уявлення свого майбутнього пострадянськими державами.

Представлено статті, у яких аналізуються історичні витоки формування зовнішньої політики пострадянських країн; внутрішні та зовнішні чинники міжнародного позиціювання країн Балтії, пострадянської Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії. Описано зовнішньополітичні інтереси Росії на пострадянському просторі та вплив соціально-економічних проблем на формування зовнішньої політики пострадянських країн. Встановлено вплив радянської ідентичності на зовнішньополітичну стратегію самопроголошених Нагірно-Карабаської Республіки та Придністровської Молдавської Республіки. Розглянуто євроатлантичний курс Литовської Республіки, сучасні зовнішньополітичні прагнення Латвійської Республіки. Окреслено етапи еволюції зовнішньої політики періоду незалежності Республіки Молдова. Визнано пріоритети зовнішньої політики України в сучасних умовах та ключові інструменти впливу Росії на пострадянському просторі. Констатовано "заморожені" конфлікти на пострадянському просторі в геополітиці Російської Федерації. Зазначено вплив соціально-економічних проблем Узбекистану на його зовнішню політику, внутріполітичні чинники формування зовнішньої політики сучасного Туркменістану, вплив внутрішніх ресурсів на зовнішньополітичну діяльність Казахстану тощо.

Представлено статті у яких аналізуються історичні та цивілізаційні чинники формування зовнішньої політики країн пострадянського простору, насампред європейські та євразійські. Розглянуто еволюцію зовнішньополітичного курсу пострадянських держав у 1990-х - 2010-х рр. Окреслено стратегії нейтралітету, відкритості, євроорієнтації та ін. Визнано вплив соціально-економічних чинників на зовнішньополітичний процес у країнах пострадянського простору. Описано фактор впливу "Русского мира" на формування політичної ідентичності громадян Центральної Азії. Схарактеризовано доктрину зовнішньополітичного нейтралітету сучасного Туркменістану, зовнішню політику Республіки Казахстан, внутрішні чинники формування зовнішньої політики Таджикистану, стратегію зовнішньої політики Киргизстану. Розкрито економічні засади зовнішньої політики незалежного Азербайджану. Подано інформацію про зовнішню політику Узбекистану і процеси євразійської інтеграції. Виокремлено вплив румунського чиннику зовнішньої політики Республіки Молдова. Висвітлено угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (1994) і принцип єдності зовнішньої та внутрішньої політики. Означено місце України в світовому геополітичному просторі в 1991-2005 рр. Визначено Європейський вектор як стратегічний зовнішньополітичний пріоритет відновленої латвійської державності. Доведено багатовекторну парадигму розвитку Республіки Білорусь. Обгрунтовано соціально-економічний розвиток пострадянських країн і їх зовнішньополітичну орієнтацію.