Подано стислий огляд конструкцій і функціональних особливостей волоконно-оптичних, волоконно-провідних і мікроканальних пластин зі стільникоподібними опорними електродами для пристроїв перетворювання зображень. Наведено результати порівняння накопичувальних властивостей мішеней електронно-променевих приладів із суцільними та стільникоподібними опорними електродами. Розглянуто загальні питання технології пластин.

Дан краткий обзор конструкций и функциональных особенностей волоконно-оптических, волоконно-проводящих и микроканальных пластин с сотообразными опорными электродами для устройств преобразования изображений. Приведены результаты сравнения накопительных свойств мишеней электронно-лучевых приборов со сплошными и сотообразными опорными электродами. Освещены общие вопросы технологии пластин.

The brief review of constructions and functional peculiarities of fiber-optical, fiber-conducting and microchannel wafers with honeycomb support electrodes for conversion devices images is presented. Comparison results of store properties of electron-beam tubes targets with continuous and honeycomb electrodes are reported. Some general problems of wafer technology are elucidated.

Разработана параметрическая модель технико-организационной системы метрополитенов. Разработан алгоритм, основанный на формализованной структуре данных, позволяющий моделировать график движения поездов. Предложена методика построения графика движения поездов на основе многокритериального принятия решений.

Розглянуто основні способи одержання термопластичного крохмалю (ТПК). Досліджено особливості властивостей ТПК. Описано способи перероблення ТПК.

Досліджено зміну морфології крохмалевмісних композиційних плівок (КП) у процесі біорозкладу. Встановлено нелінійний характер залежності середньої поверхневої концентрації частинок крохмалю в КП від часу їх компостування. Показано можливість корозійного руйнування поверхні КП у процесі біорозкладу. Встановлено закономірності зміни розподілу частинок крохмалю на поверхні і в поперечному перерізі крохмалевмісних КП у процесі їх компостування, а також кореляційні залежності між втратою маси зразків КП у випадку компостування і концентрацією частинок крохмалю на поверхні і в поперечному перерізі плівки. Показано, що збільшення тривалості компостування крохмалевмісних КП призводить до підвищення неоднорідності розподілу частинок крохмалю по товщині зразка.

Досліджено вплив домішок на розклад композиційного матеріалу на основі поліетилену високого тиску, а також на його фізико-механічні та реологічні властивості. Розроблено поліетиленову (ПЕ) композицію прискореного розкладу з концентратами кобальт стеарату, лимонною кислотою та крохмалем, яка має подвійний ефект. Показано вплив дії мікроорганізмів та УФ-опромінювання на розклад ПЕ композиції. Одержано вихідні дані для розроблення технології виготовлення ПЕ композиції, що розкладається за допомогою екструзійного методу. Визначено, що досліджені полімерні композиції залежно від складу здібні розкладатися за 120 діб.

Вивчено особливості створення та екструзійної переробки композицій з різним вмістом мінеральних добрив з пластифікованим крохмалем. Досліджено кінетику процесів вимивання добрив зі створених композицій шляхом контролю зміни маси зразків під час пропускання через них певного об'єму води з постійною витратою. Запропоновано промислову технологію одержання мінеральних добрив пролонгованої дії для ефективного їх використання в сільському господарстві.

Наведено спосіб одержання та особливості властивостей біодеградабельних полімерів на основі поліетилену (ПЕ). Обгрунтований вибір домішок для композицій. Встановлено, що властивості компаундів залежать від вмісту вологи в крохмалі. Обгрунтований вплив пластифікаторів на властивості біодеградабельних полімерів на основі ПЕ. Досліджено реологічні та технологічні властивості одержаних компаундів. Запропоновано промислову технологію одержання біодеградабельних полімерів на основі ПЕ, які можуть використовуватися для одержання пакувальних плівок для товарів широкого вжитку та продуктів харчування.

Встановлено технологічні особливості процесу одержання термопластичного крохмалю (ТПК) на екструзійному обладнанні та вперше виявлено та теоретично обгрунтовано існування потенціального бар'єру течії матеріалу, що дозволило підібрати оптимальні технологічні параметри одержання, модифікації та переробки матеріалу. Встановлено, що утворення ТПК відбувається за рахунок деградації амілопектину за певних значень напруження зсуву, температури та тиску в присутності пластифікатора. Обгрунтовано механізм пластикації ТПК, який дозволив встановити основні залежності властивостей матеріалу від складу вихідних компонентів. Вивчено основні фізико-хімічні перетворення за модифікації ТПК різними добавками, що дозволило розробити основні способи зниження ретроградації ТПК у процесі переробки та застосування. Встановлено особливості створення полімер-полімерних композитів на основі ТПК і синтетичних полімерів, що дозволило суттєво розширити галузі застосування матеріалу.

Проведено аналіз літературних джерел щодо одержання термопластичного крохмалю та його ретроградації. На основі проведених досліджень запропонований пластифікатор, який сприяє підвищенню міцнісних характеристик, а також підвищує здатність до утримування вологи в композиційних матеріалах на основі крохмалю. Наведено особливості властивостей композиційних полімерів на основі крохмалю. Досліджено вплив кількості пластифікатора на властивості композиційних матеріалів. Визначено дію пластифікатора на властивості композицій. Досліджено вплив вологи на зміну властивостей композицій. Досліджено кінетику процесу ретроградації крохмалю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.945

Рубрики:

Вугільні пластики та графітопласти

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ классификации фрактальных временных рядов с помощью мета-алгоритмов на основе деревьев решений. Для построения модельных фрактальных временных рядов были выбраны биномиальные стохастические каскадные процессы. Анализ показывает, что наилучшие результаты получены методами Случайного леса и Бэггинг, которые используют деревья регрессии.

Запропоновано інформаційну технологію класифікації часових рядів, що мають фрактальні властивості, на основі методів машинного навчання. Вибір методу класифікації та відповідного набору ознак грунтується на мультифрактальних і самоподібних властивостях часових рядів. Як приклад, на основі запропонованої інформаційної технології проведено бінарну класифікацію реалізацій нормальних та атакованих трафіків.

Розроблено інформаційні технології класифікації упорядкованих масивів даних (УМД), які мають фрактальні властивості, з використанням методів машинного навчання. Реалізовано методи генерації УМД з мультифрактальними властивостями різних типів. Здійснено чисельні експерименти, під час виконання яких проводилася класифікація різних типів упорядкованих даних, множина УМД розбивалась на класи за їх фрактальними властивостями. Як класифікатори застосовано ансамблеві методи дерев рішень та нейронні мережі, як ознаки під час класифікації використовувалися статистичні, фрактальні та рекурентні характеристики УМД. Дослідження показали, що діапазон мультифрактальних і самоподібних властивостей масивів даних відіграє важливе значення для вибору класифікатора і набору ознак, та, відповідно, точності класифікації. Якщо впорядковані дані характеризуються сильно вираженими мультифрактапьними характеристиками, в більшості випадків достатньо використовувати значення УМД як ознаки під час класифікації з використанням ансамблевих методів дерев рішень; також вони ефективно класифікуються за фрактальними характеристиками. Якщо УМД має монофрактальні властивості, то такі дані доцільно класифікувати з використанням рекурентних та фрактальних характеристик за допомогою нейронних мереж. Найбільш складним випадком є класифікація УМД, які мають слабо виражену мультифрактальність та слабку автокореляційну залежність. У цьому випадку пропонується застосувати ансамбль з використанням як окремих класифікаторів нейронних мереж та випадкового лісу, де як ознаки використовуються фрактальні та рекурентні характеристики УМД. Розроблено технологію, що дозволяє використовувати її для обчислення показника Херста за часовими рядами та дозволяє зменшити довірчий інтервал оцінки показника Херста в декілька разів. Запропоновано інформаційну технологію, що аналізує вхідний потік інформації й обирає набір характеристик класифікатора для максимізації точності класифікації УМД. Таким чином, інформаційна технологія дозволяє класифікувати дані з різними фрактальними властивостями, що дозволяє використовувати її для класифікації упорядкованих масивів даних різноманітної природи, наприклад, для виявлення DDoS-атак в інфокомунікаційних даних, уточнення діагнозу за записами електроенцефалограми та електрокардіографії, класифікації сейсмічних подій за сейсмограмами тощо.