Показано, що система граничних електронних станів фоточутливих структур поруватий кремній/монокремній визначається умовами анодизації та старіння.

Методами електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) та фотолюмінесценції (ФЛ) досліджено процес зменшення інтенсивності ФЛ пористого кремнію при старінні. Підтверджено його зв'язок з десорбцією будь-якого об'єкту з поверхні пористого шару. Показано, що енергія активації набагато менше енергії зв'язків Si - Si та Si - H. Встановлено, що при десорбції утворюються два ЕПР-центри, які є поверхневими центрами кремнієвого окису. Показано, що зменшення інтенсивності ФЛ зумовлено не лише зростанням центрів безвипромінювальної рекомбінації, але і зменшенням концентрації центрів поглинання світла, яке збуджує люмінесценцію, та/або центрів випромінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: В377.12

Рубрики:

Електропровідність. Електричний опір

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.271

Рубрики:

Електричні властивості

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж619 + З843.312-06 + В379.271.5

Рубрики:

Одержання плівок

Кремній та його сполуки

Електричні явища при контакті напівпровідників з напівпровідниками, металами та діелектриками

Шифр НБУВ: Ж60673 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: пористый кремний, нанокристаллы кремния и золота, фотолюминесценция, электролюминесценция, фотоэдс
Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-18 + Г124.2-23

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Силіцій (кремній)

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальний напрям у програмному забезпеченні для наукових та інженерних обчислень і системи керування потоками робіт (workflow). Здійснено оцінку придатності workflow-систем для розв'язання задач сучасної науки та інженерії. Проведено порівняльний аналіз ряду реалізованих workflow-проектів: від середовищ аналізу даних до грід-порталів, оцінено їх переваги та недоліки, досліджено альтернативні архітектурні вирішення. Розглянуто питання розроблення інтерфейсу користувача, реалізації програмних компонентів робочих потоків, організації потоку керування і потоку даних, аналізу спроектованих сценаріїв. На основі проведеного аналізу запропоновано перспективні рішення, орієнтовані на відкриті стандарти, та вказано шляхи подальшого розвитку даного підходу.

Запропоновано підхід до створення систем керування обчислювальними сценаріями з використанням веб-сервісів і застосування стандартної мови опису їх взаємодії WS-BPEL для організації автоматизованого виконання інженерних і наукових обчислень. Досліджено окремі архітектурні рішення запропонованої BPEL-орієнтованої системи.

Розглянуто архітектуру системи автоматизованого виконання потоків робіт (англ. workflows) у гріді, складених з веб-сервісів та грід-сервісів. Описано механізм взаємодії компонентів системи, вказано деталі її практичної реалізації. Проведено оцінку часу виконання потоків робіт в межах даної архітектури, наведено результати експериментів на тестовій інфраструктурі.

Розглянуто особливості формування маршрутів проектування в комплексі математичного моделювання GridALLTED. Наведено основні функції підсистеми формування маршрутів і потоків завдань, розглянуто формат опису маршруту завдання, що використовується для побудови та виконання потоків робіт за допомогою грід- і веб-сервісів. Показано напрям подальших досліджень.

Рассмотрены вопросы адаптации параллельных программ, использующих библиотеку PVM, для запуска на кластере НТУУ "КПИ" через планировщик PBS. Разработана модификация способа баланса загрузки, учитывающая архитектуру вычислительных узлов кластера. Даны рекомендации по организации блока анализа конфигурации PVM для параллельных программ.

Розглянуто питання розробки архітектури комплексів схемотехнічного проектування, що враховує засади сервісно-орієнтованого підходу та нових методів виконання обчислень у маршрутах проектування як потоків задач, здатної використовувати переваги технології грід-обчислень для подолання ресурсних обмежень. Проаналізовано загальні тенденції розвитку архітектури комплексів схемотехнічного проектування (КСП) та досліджено підхід до побудови сервісно-орієнтованої архітектури таких систем навколо системи керування потоками задач. Висвітлено особливості ряду існуючих класів програмного забезпечення для наукових, інженерних та бізнес-застосувань, орієнтованого на виконання потоків задач, та показано специфіку їх застосування в комплексах схемотехнічного проектування. Досліджено поточний стан розвитку технології грід для організації доступу до віддалених обчислювальних ресурсів та можливість її інтеграції з системою виконання потоків задач. Запропоновано метод організації обчислень у комплексах схемотехнічного проектування, що полягає у представленні структури маршруту проектування у вигляді багаторівневих неоднорідних потоків задач, складених з викликів операцій як веб-сервісів, так і грід-сервісів, та виконуваних на віддалених високопродуктивних ресурсах. Розроблено архітектуру сервісно-орієнтованих комплексів схемотехнічного проектування з використанням механізму динамічного поєднання віддалених веб-сервісів та грід-сервісів на основі відкритих стандартів та специфікацій СОА для автоматичного виконання послідовностей проектних процедур у межах маршруту проектування як потоків задач.