Рассмотрены проблемы проникновения радионуклидов в подземную гидросферу в зонах активного загрязнения территорий в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Приведена характеристика источника радиоактивного загрязнения. Описаны стадии аварийного выброса радионуклидов из реактора, состав и размеры радиоактивных выбросов. Определены метеорологические факторы формирования поля радиоактивного загрязнения. Проанализировано современное состояние объекта "Укрытие". Освещены процессы трансформации и миграции радионуклидов в почвах, естественно-антропогенные особенности формирования водообмена и распределения радиоактивных веществ на мелиоративных системах гумидной зоны. Приведена экспериментальная оценка гидрологических и гидрогеологических процессов миграции стронция-90 в поверхностный водоток. Изучена роль аномальных зон в перераспределении радионуклидов из поверхности почв в подземные воды. Значительное внимание уделено вопросам моделирования водообмена и миграции радионуклидов в гидрогеологических структурах. Определены параметры миграции веществ в геологической среде. Проанализировано современное состояние проблемы использования данных дистанционного зондирования Земли при решении задач гидрогеологии и экологического мониторинга. Представлены математическое описание модели фильтрации подземных вод, модельные оценки миграции радионуклидов в геологическую среду, модельный прогноз радиоактивного загрязнения подземных вод в районе Припятского водозабора с учетом зон быстрой миграции, прогнозная оценка миграции радионуклидов из площадки объекта "Укрытие" и возможного их выноса в р.Припять.

Представлены результаты работ по математическому моделированию гидрогеологических условий хвостохранилища "Днепровское" - объекта бывшего производственного объединения "Приднепровский химический завод" (г. Днепродзержинск), которое содержит отходы переработки урановых руд. Выполнены прогнозы миграции радионуклидов уранового ряда в подземных водах за границы хвостохранилища. Оценен фильтрационный вынос радиоактивных загрязнителей в р. Днепр. Проанализированы риски, обусловленные геомиграцией радионуклидов. Выполнены скрининговые расчеты геомиграции для некоторых сценариев реабилитации хвостохранилища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д460.0

Рубрики:

Формування підземних вод

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д471.1 + Д491.4

Рубрики:

Грунтові води

Пухкі ґрунти

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержаний алгоритм, що включено у контролер програмно-конфігуруємої мережі, надає змогу зменшити затримку доставки пакетів за рахунок створення декількох каналів зв'язку між кінцевими пристроями і збільшити пропускну здатність мережі. У результаті оптимізації функціонування мережевих додатків підвищуються можливості і ефективність роботи кінцевих користувачів.

Наведено огляд досліджень із проблеми моніторингу радіоактивного забруднення підземних вод і прогнозування геоміграційних процесів. Надано оцінку відповідних ризиків для людини й оточуючого середовища. Розроблено стратегії і заходи щодо захисту водних ресурсів. Зазначені дослідження було виконано в Інституті геологічних наук НАН України протягом 1995 - 2017 рр. для радіаційно-небезпечних об'єктів Чорнобильської зони відчуження та уранових об'єктів колишнього Виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (м. Кам'янське).

За даними комплексних моніторингових досліджень, виконаних у 2012 - 2013 рр. у межах шведсько-українського проекту технічної допомоги "ЕНШУРЕ - Академічний", досліджено вплив уранових хвостосховищ колишнього виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод" (ПХЗ) (м. Кам'янське) на радіоактивне та хімічне забруднення підземних і поверхневих вод. Встановлено, що внаслідок міграції забруднювачів із хвостосховищ "Дніпровське", "Західне" та "Центральний Яр" підземні води першого від поверхні водоносного горизонту в алювіальних піщаних четвертинних відкладах у зоні їх впливу містять ізотопи уран (238, 234), макроіони (сульфат, кальцій, магній та ін.), а також токсичні метали (зокрема, марганець, свинець, нікель) у концентраціях, що суттєво перевищують ГДК для питної води. Розвантаження забруднених підземних вод у р.Коноплянка, що є притокою Дніпра, спричиняє збільшення загальної мінералізації річкової води (зокрема, за рахунок сульфатіону), а також зростання вмісту ізотопів урану (234, 238). Згідно з даними геохімічного моделювання ізотопи урану (234, 238) мігрують із хвостосховищ у формі мобільних карбонатних і сульфатних комплексів, чому сприяють переважно окисні гідрохімічні умови у водоносному горизонті. Надходження в поверхневі води марганцю та свинцю, вірогідно, обмежується редокс-бар'єром у системі "підземні - поверхневі води". Встановлено, що підтоплені колектори зливової каналізації на території проммайданчика ПХЗ на момент досліджень виступали у ролі дрен і сприяли пришвидшеному транзиту забруднень від джерел на проммайданчику (зокрема, від хвостосховища "Західне") в р. Коноплянка. Виконані дослідження показують, що, крім радіоактивного забруднення, хімічне забруднення гідросфери в зоні впливу об'єктів ПХЗ токсичними металами та основними іонами також є серйозною проблемою. Продовження гідрогеологічного моніторингу об'єктів ПХЗ, розвиток мережі спостережних свердловин і розширення переліку досліджуваних хімічних токсикантів є актуальним питанням.

Представлені результати робіт з відновлення і розвитку системи гідрогеологічного моніторингу на майданчику Придніпровського хімічного заводу (м. Кам'янське) і обстеження підземних вод із залученням вдосконаленої системи спостережних свердловин (вперше після 2016 р.). Уточнено дані про геологічну будову, виконано дослідно-фільтраційні роботи і проведено опробування підземних вод на ряді об'єктів спадщини уранового виробництва, що раніше не були охоплені спостереженнями. Розпочато автоматизовані спостереження за рівнями грунтових вод. Одержано нову інформацію про сезонну динаміку рівнів грунтових вод. Виявлені нові джерела серйозного хімічного і радіоактивного забруднення геологічного середовища на Південному майданчику Придніпровського хімічного заводу, зокрема в зоні басейнів-відстійників N 220 і 230. На Північному майданчику виявлено радіоактивне забруднення підземних вод з перевищенням фонових рівнів на ділянці "історичного" відстійника нижче хвостосховища "Центральний Яр". На додаток до раніше відомих хімічних токсикантів (Mn, Ni, Pb) у результаті проведених моніторингових робіт встановлено забруднення підземних вод у зоні впливу об'єктів Придніпровського хімічного заводу миш'яком та і ртуттю. Таким чином, забруднення підземних вод на Південному промисловому майданчику формується під впливом більшої кількості техногенних джерел, ніж вважалося раніше. Виявлені нові джерела забруднення потребують додаткового обстеження і врахування при прогнозуванні довгострокових впливів Південного майданчика Придніпровського хімічного заводу на геологічне середовище і поверхневу водну систему р. Коноплянка - р. Дніпро.