Досліджено геодинамічну модель зони зчленування Східно-Європейської платформи та Карпат у межах України. Змодельовано вигин літосфери заходу України для виявлення процесів і сил, що призвели до формування Передкарпатського прогину як регіональної структури першого порядку. Здійснено числові дослідження опускання фундаменту Передкарпатського прогину для детального опису історії опускання, осадонагромадження міоценових відкладів. Наведено результати мезоструктурного аналізу, зокрема тріщинуватості, мезоструктур, для виявлення еволюції полів палеонапружень, що призвели до виникнення структурних форм нижчих порядків.

Уперше наведено результати досліджень тріщин і дзеркал ковзання з відслонень уздовж долини ріки Сукіль. У 37 точках у флішових відкладах скиб Орівської, Сколівської та Парашки виконано близько 1100 замірів тріщин і 90 замірів дзеркал ковзання у різних стратиграфічних відкладах - від верхньокрейдових до олігоценових. За допомогою комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного аналізу цих мезоструктур, із використанням сучасного комп'ютерного забезпечення (StereoNett, Win-Tensor та ін.) проведено реконструкцію основних параметрів. Визначено деформаційні режими та орієнтацію головних осей давніх і молодих полів напружень, які існували в палеоген-неогеновий час до, під час і після складкоутворення у цьому районі Українських Карпат.

Описано тектонофізичні дослідження, проведені у долині р. Рибник, правої притоки р. Стрий. Вивчено тріщини за допомогою структурно-парагенетичного та дзеркал ковзання кінематичного методів у 4-х скибах Скибового покриву: Парашки, Мальманстальській, Зелем'янки, Рожанки. На підставі зібраних із відслонень долини цієї ріки тектонофізичних даних визначено поля напружень, реконструйовані за дзеркалами ковзання та тріщинами. На цій підставі досліджено зміну напрямків регіональних полів напружень у різний (палеоцен-олігоценовий, міоценовий і післяміоценовий) час.

Реконструйовано різновікові поля палеонапружень і деформаційні режими у флішових комплексах долини р. Опір. Поля напружень визначено за вивченням крихких і напівкрихких тектонічних мезоструктур із використанням комплексного структурно-парагенетичного та кінематичного методів. Дослідження понад 4000 різних типів тріщин у 41-й точці спостережень та інших мезоструктур (дзеркал ковзання) виконано у відслоненнях шести скиб Скибового покриву (Орівська, Сколівська, Парашки, Зелем'янки, Рожанки, Славська), за винятком Берегової та Мальманстальської. Поля напружень розставлені у хронологічному порядку узгоджено з важливими тектонічними етапами еволюції орогену, відносним віком головних деформаційних подій, відносним віком досліджених мезоструктур. Тектонічні режими та виділені деформаційні фази відображають напружено-деформований стан і геодинаміку району досліджень упродовж кайнозойського часу. Параметри та орієнтація осей полів палеонапружень показують зміни осі максимального стиску від олігоцену до міоцену.

Рассмотрены тектонофизические исследования, проведенные в Скибовом покрове в долине р. Быстрица Надворнянская. В флишевых отложениях скиб Береговой, Оривской, Парашки и Зелемянки выполнено около 1060 измерений трещин и около 95 измерений зеркал скольжения в разных стратиграфических отложениях. С помощью комплексного анализа структурно-парагенетического и кинематического методов с использованием современного компьютерного обеспечения были определены направление и характер сил древних и молодых напряжений в этом районе в палеогеннеогеновое время.

Представлены результаты комбинированного применения методов тектонофизических исследований и моделирования складчато-надвиговых структур на примере обнажения стрыйских отложений в с. Буковец, Скибовый покров Украинских Карпат. На основе тектонофизических исследований выявлены деформационные режимы и установлена последовательность их проявления. Эти исследования дополнены построением сбалансированного разреза обнажения и моделированием складчато-надвиговой структуры. Выделены три этапа образования структуры, на которых последовательно развивались складчатость, надвиги первого порядка, складки и надвиги второго порядка. Предлагается внести обнажение стрыйских отложений с. Буковец в реестр геологических памятников Украины.

K-Ar dating of the potassium-magnesium sulfate minerals (langbeinite, polyhalite, and kainite) from Miocene evaporites of different stratigraphic formations of the Carpathian Foredeep provides the evidence for that they recrystallized roughly at the same time. The recrystallization was a response to three major tectonic events that affected the area: beginning of the Carpathian nappe overthrusting in Ukraine and the related overheating dated 13,6 - 14,6 Ma, final stage of overthrusting, the origin of faults transverse to the Carpathian Overthrust (11,4 - 12,5 Ma); and neotectonic movements and uplift (7,2 - 9,9 Ma).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д391(45УКР3,3) + Д443.4

Рубрики:

Основні тектонічні структури земної кори

Геофізичні методи пошуків та розвідки

Шифр НБУВ: Ж16489 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д59(45УКР3,3)34

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж28852/г. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - продемонструвати можливість застосування новітніх методів, а саме - цифрової фотограмметрії, для побудови віртуальних геологічних відслонень, що знаходяться в складних природних умовах, а також виявити переваги та недоліки цього підходу. Запропоновано та використано алгоритм досліджень, який базується на плануванні, польових вимірюваннях, опрацюванні та аналізі результатів. Планування включало рекогностування ділянки та створення робочого проекту. На етапі польових вимірювань виконували закріплення та визначення координат контрольних та базисних точок, а також цифрове фотограмметричне знімання. Фотограмметричне знімання виконано з використанням цифрової камери Canon 5D Mark III. Під час опрацювання результатів здійснено: зовнішнє орієнтування знімків, вибір характерних зв'язуючих точок, побудову цифрової моделі рельєфу. Для опрацювання одержаних результатів використовували програмне забезпечення Agisoft Metashape. Аналіз результатів передбачав: оцінку точності побудованої цифрової моделі рельєфу, екстрагування площин, побудову стереограм тріщин. Для одержання аналізу результатів використано програмне забезпечення Cloud Compare. Використовуючи нормальний та відхилений випадки 14 лютого 2019 р., виконано фотограмметричне знімання відслонення, розташованого у північній частині Woozle Hill (пагорб Вузл) на острові Галіндез. В результаті знімання одержано 177 знімків, на основі яких побудовано 3D модель. Висновки: на основі даної моделі одержано інформацію про орієнтацію тріщин. Побудовано стереограму та розо-діаграму орієнтації тріщин. Виявлено переважаючі напрями тріщин та кути їх падіння. Продемонстровано переваги запропонованого підходу для вивчення відслонень у важкодоступних місцях, вказано на їх високу точність. Серед недоліків слід вказати на залежність робочого процесу від погодних умов. Серед інших можливих застосувань одержану модель може бути використано під час візуалізації відслонення Woozle Hill, а також у разі створення віртуальних екскурсій.

Проаналізовано висотний зсув ГНСС пунктів великого інженерного об'єкта, зумовлений неприпливним атмосферним навантаженням (NTAL). Об'єкти дослідження - Дністровська ГЕС-1 та її ГНСС мережа моніторингу. Вихідні дані: RINEX-файли 14 ГНСС станцій Дністровської ГЕС-1 і 8 перманентних ГНСС станцій у радіусі 100 км; модель NTAL, завантажена з репозиторію Німецького дослідницького центру геонаук GFZ за 2019 - 2021 рр., і матеріали щодо геологічної будови об'єкта. Методика передбачає порівняння та аналіз висотної складової часових рядів ГНСС із модельними значеннями NTAL та інтерпретацію їх геодинамічних зміщень, враховуючи аналіз їх геологічного розташування. У результаті встановлено, що пункти мережі Дністровської ГЕС-1 зазнають менших змін висоти, ніж перманентні ГНСС станції у радіусі 100 км. Це відповідає різниці потужностей і щільності гірських порід під відповідними пунктами, тому вони зазнають різних пружних деформацій під впливами однакового навантаження NTAL. Окрім цього, виявлено різну динаміку зміщень пунктів на греблі та на берегах річки, що призводить до тріщин і деформацій у зоні контакту гребля - берег. Під час аномального впливу NTAL висоти навіть близько розташованих пунктів можуть змінитися, якщо геологічна будова під ними різна. Показано, що для великих інженерних об'єктів варто застосовувати спеціальні моделі та поправки для врахування NTAL у високоточні інженерно-геодезичні виміри.