Проведено комплексне дослідження узуальних та оказіональних відіменних іменників - назв особи сучасної української мови у період її функціонування як державної (1991 - 2006 рр.). Уточнено значення базових терміноодиниць, необхідних для опису словотвірних інновацій. Визначено основні сфери людської діяльності, в яких найактивніше функціонують новотвори - назви осіб, окреслено екстра- й інтралінгвальні причини виникнення новотворів. Виявлено ядерні (продуктивні) та периферійні (малопродуктивні) словотвірні типи. Наведено детальні характеристики даних словотвірних типів, у межах яких створюються узуальні відіменні іменники-інновації та неузуальні (оказіональні) відіменні іменники-інновації зі значенням особи. Обчислено кількісні показники новотворів для описаних словотвірних типів. Виведено середній показник продуктивності словотвірного типу для творення нових лексем. Виявлено зміну (розширення/звуження) кола мотивувальних основ аналізованих іменників. Укладено комп'ютерний словник нових відіменних іменників - назв особи.

Розглянуто особливості творення імен і прізвищ у сучасному українському політичному дискурсі. Доведено, що аксіологічна функція словотвірних засобів у сучаcному політичному дискурсі полягає у наданні тексту негативнооцінних конотацій.

Зазначено, що тринадцятий том академічного тлумачного Словника української мови у 20 томах охоплює загальновживану лексику сучасної української літературної мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. Використано джерела, що відображають лексику текстів художньої літератури починаючи з кінця XVIII століття до наших днів, українських перекладів Біблії, народної творчості, наукових і науково-популярних праць, публіцистики, мови засобів масової інформації і т. ін. Вміщено 8 673 словникові статті.