Висвітлено процес посткомуністичних перетворень у країнах Центральної та Східної Європи у 1989 - 2004 рр. Визначено передумови й охарактеризовано основні етапи проведення економічних і політичних реформ у Польщі, Чехії, Словаччині, Угорщині, Болгарії, Румунії та республіках колишньої Югославії - Боснії та Герцеговині, Сербії й Чорногорії, Македонії, Хорватії, Словенії й Албанії. Проаналізовано політичну трансформацію республік колишньої Югославії за умов розпаду СФРЮ та локальних військових конфліктів наприкінці XX - на початку XXI ст. Встановлено причини виникнення ідеологічної кризи у східноєвропейських країнах, зокрема, в 1956 р., 1968 р., 1980 р. Розглянуто ідеологічне забезпечення початкового етапу східноєвропейських перетворень. Визначено спільні та відмінні риси в націоналістичній ідеології країн Східної Європи. Проаналізовано актуальні проблеми становлення ліберальної демократії та розвитку громадянського суспільства у поскомуністичних східноєвропейських країнах.

Освещен процесс посткоммунистических преобразований в странах Центральной и Восточной Европы в 1989 - 2004 гг. Установлены предпосылки и охарактеризованы основные этапы проведения экономических и политических реформ в Польше, Чехии, Словакии, Венгрии, Болгарии, Румунии и республиках бывшей Югославии - Боснии и Герцеговине, Сербии и Черногории, Македонии, Хорватии, Словении и Албании. Проанализирована политическая трансформация республик бывшей Югославии в условиях распада СФРЮ и локальных военных конфликтов в конце XX - начале XXI ст. Установлены причины возникновения идеологического кризиса в восточноевропейских странах, в частности, в 1956 г., 1968 г., 1980 г. Рассмотрено идеологическое обеспечение начального этапа восточноевропейских преобразований. Определены общие и отличительные черты в националистической идеологии стран Восточной Европы. Проанализированы актуальные проблемы становления либеральной демократии и формирования гражданского общества в посткоммунистических восточноевропейских странах.

Проаналізовано досвід економічної трансформації двох країн - лідерів східноєвропейського регіону. Проаналізовано особливості реформ у цих країнах згідно з двома варіантами концепцій - градуалістським і радикальним. Показано вплив економічних реформ на соціальну сферу суспільства, нагромадження кризових явищ в Угорщині та Чехії та шляхи їх переборення. Зроблено прогноз на майбутнє, виходячи з можливих варіантів перебігу подій.

Проаналізовано чинники, загальні риси й особливості політико-системних трансформацій у регіоні Східної Європи. Розроблено модель, яка базується на досягненні американської неореалістської школи. Запропоновано періодизацію трансформацій, а саме: 1989 - 2004 рр.; з 2004 р. до сьогодення. Доведено, що успіх реформ більшою мірою залежав від зовнішніх чинників, ніж від внутрішніх. Показано зростаючий вплив США та НАТО, а також зворотній взаємозв'язок трансформацій Східної Європи з процесами оновлення, що відбуваються у сучасній системі міжнародних відносин, а також залежність потенціалу трансформування від ментальних особливостей східноєвропейців. Визначено найважливіші проблеми трансформацій та оцінено ступінь їх вирішеності за умов п'ятого розширення ЄС.

Визначено зовнішні фактори впливу на процес посткомуністичних трансформацій (ПКТ) у країнах Східної Європи (КСЄ). Розкрито соціально-економічну основу політичної трансформації КСЄ у період 1989 - 2004 рр. Показано місце фактора НАТО у процесі розробки нової зовнішньополітичної стратегії КСЄ. Розглянуто ФРН як регіонального лідера ПКТ для КСЄ, переговори щодо вступу до ЄС як каталізатор економічних реформ у КСЄ. Проаналізовано особливості проявів націоналізму у КСЄ.

Определены факторы внешнего влияния на процесс посткоммунистических трансформаций (ПКТ) в странах Восточной Европы (СВЕ). Раскрыта социально-экономическая основа политической трансформации СВЕ в период 1989 - 2004 гг. Показано место фактора НАТО в процессе разработки новой внешнеполитической стратегии СВЕ. Рассмотрены ФРГ как региональный лидер ПКТ для СВЕ, переговоры о вступлении в ЕС как катализатор экономических реформ в СВЕ. Проанализированы особенности проявлений национализма в СВЕ.

Розглянуто революційний процес кінця 1980 - початку 1990-х рр. в посткомуністичній Європі, його внутрішні та зовнішні наслідки. Проведено компаративний аналіз стартових умов і програм економічних і політичних реформ, який дозволяє визначити спільні та особливі риси в розвитку країн регіону. Досліджено ідеологічні трансформації посткомуністичних країн Європи, що є оригінальним науковим вкладом автора у вітчизняну політологію. Розкрито структуру, стадії, тенденції розвитку посткомуністичних країн Європи в 1989 - 2009 рр., розвиток наукової думки щодо проблем системної трансформації. Висвітлено процес трансформацій в європейських посткомуністичних країнах (Албанії, Болгарії, Боснії та Герцоговині, Македонії, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії, Угорщині, Хорватії, Чехії, Чорногорії). Наведено оцінки реформ в економічній, політичній та ідеологічній сферах суспільного життя з позицій, які поділяються більшістю сучасних вітчизняних і зарубіжних фахівців.

Розкрито роль націоналізму в сучасному ідеологічному транзиті країн Південно-Східної Європи. Наголошено на тому, що процеси євроінтеграції не стали на заваді зміцненню націоналістичних партій. Причинами зростання націоналістичної хвилі є традиційні ціннісні орієнтації, невирішені економічні та демографічні проблеми, криза довіри до політичних еліт.

Розглянуто дати та події, пов'язані з історією міжнародних відносин із сер. III тис, до н.е. до середени XVII ст. н.е. Охарактеризовано період процесу становлення права, понять "договір", "дипломатія", системи метрополія - колонія. Викладено матеріал в хронологічній послідовності, поетапно, з акцентом на компаративному вимірі історії міжнародних відносин. Зазначено, що період з середини III тисячоліття до н. е. до середини XVII ст. н. е. характеризується тим, що загальна система міжнародних відносин, що спирається на кодекс звичайного права, ще не склалася остаточно. Зауважено, що цей період закінчується формуванням першої системи міжнародних відносин (Бестфальської). Підкреслено, що вивчення історичних подій протягом такого великого часу викликає певні труднощі методологічного та методичного характеру. Наголошено, що метою курсу є формування міжнародних відносин як системи, що має свої власні закони, завдання, еволюцію. Особливу увагу приділено усвідомленню розвитку світової політики в рамках міждисциплінарного аналізу та наукових підходів, сформованих в межах різних історіографічних шкіл; основним категоріальним елементам історії теорії міжнародних відносин; загальним тенденціям та закономірностям формування та розвитку політичних процесів у взаємозв'язку та взаємодії провідних актів міжнародних відносин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(0)637.4-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф4(0)64

Рубрики:

Міжнародні відносини. Зовнішня політика. Дипломатія

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(41)0

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф024

Рубрики:

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф023 + Ф036 + Ф024

Рубрики:

Політична система та політичне життя суспільства

Контроль політичної влади. Арбітр політичної влади

Динаміка політичних систем (в т. ч. модернізація суспільства)

Шифр НБУВ: Ж69723 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні напрями та наукові школи, що внесли значний доробок у розвиток дисципліни "Міжнародні відносини". Викладено актуальні проблеми регіональної інтеграції та визначено чинники демократизації посткомуністичних країн Європи. Проаналізовано ядерний чинник сучасних міжнародних процесів. Висвітлено проблеми дослідження зовнішньої політики національних держав.

Досліджено перспективи розвитку політики ЄС через її окремі регіональні та глобальні виміри (політику щодо східноєвропейських країн, РФ, МЕРКОСУР, Сирії, США, СПБО, РСМД, посередництва та миротворчості). Визначено особливості ЄС як міжнародного актора в сучасному науковому дискурсі. Досліджено вплив європейської регіоналізації на інтеграційну політику ЄС. Проаналізовано вплив націоналізму на геополітичні моделі ЄС. Описано вплив ЄС на трансформацію східноєвропейських країн. Висвітлено еволюцію СПБО в контексті чинника трансатлантизму. Проаналізовано позиції країн ЄС щодо питання РСМД. Окреслено основні проблеми відносин ЄС - РФ, ЄС - МЕРКОСУР, ЄС - США, ЄС - Сирія тощо.

Аналітичне дослідження є системним та комплексним аналізом зовнішньої політики України за 2020 рік. Проаналізовано п’ятдесят один напрям — від співпраці з ключовими партнерами та міжнародними організаціями до публічної дипломатії та боротьби з COVID-19. Застосовано п’ять критеріїв оцінювання — індикаторів, які базуються на розробленій методології дослідження. Широким колом експертів досліджено і проаналізовано діяльність Президента, МЗС України та інших відповідальних міністерств та відомств, відповідних комітетів Верховної Ради України, задіяних у формуванні та реалізації зовнішньої політики нашої держави. Дана публікація є шостим щорічним дослідженням. Вступ...............................................................ааІйз,.........З Методологія дослідження.............................................ц.ф.......4 Зовнішня політика у 2020 році................................................14 Співпраця з країнами «Великої сімки».......................................ЗО Велика Британія........................................................ 32 Італія............................................................... 37 Канада..........................................................................42 Німеччина......................................................................48 СІЛА.............................................................................53 Франція.........................................................................58 Японія.........................................................................62 Європейська інтеграція.......................................................66 Європейський Союз.............................................................68 Політичний діалог.........................................................69 Економічна співпраця......................................................72 Східне партнерство .............................................................77 Європейське енергетичне співтовариство.....................................81 Євроатлантична інтеграція...................................................86 Двосторонні відносини.........................................................94 Білорусь.......................................................................96 Грузія..........................................................................100 Ізраїль.........................................................................106 Іран ..........................................................................111 КНР............................................................................115 Литва..........................................................................120 Молдова......................................................................124 Польща........................................................................128 Румунія........................................................................135 Словаччина...................................................................139 Туреччина .....................................................................143 Угорщина......................................................................148 Чехія Росія..........................................................................157 Політичні відносини........................................................158 Економічні відносини......................................................162 Енергетичні відносини......................................................165 Регіональна співпраця.......................................................170 АТР...........................................................................172 Близький Схід................................................................178 Західні Балкани................................................................184 Країни Балтії.................................................................190 Вишеградська четвірка ........................................................195 Латинська Америка...........................................................199 Північна Європа................................................................207 Південна Азія.................................................................212 Субсахарська Африка...........................................................218 Центральна Азія..............................................................225 Чорноморський регіон.........................................................231 Міжнародні організації......................................................238 ОБСЄ ...........................................................................240 ООН ..........................................................................246 Рада Європи..................................................................254 Ініціативи багатостороннього характеру.....................................260 Захист прав людини..........................................................262 Зміна клімату................... 267 Нерозповсюдження ядерної зброї.............................................271 Питання міжнародної безпеки................................................277 Формування міжнародної підтримки протидії російській агресії............283 Економічна дипломатія.......................................................290 Публічна дипломатія........................................................295 Закордонне українство........................................................301 Пандемія COVID-19...........................................................306 Зведена таблиця оцінок реалізації напрямів зовнішньої політики у 2020 році.............................................312 Рекомендації.................................................................314 Список скорочень............................................................332 Автори............./.........................................................334 Про Раду зовнішньої політики «Українська призма».........................340 Про Фонд ім. Фрідріха Еберта Рада зовнішньої політики «Українська призма» та Регіональне представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні вже шостий рік поспіль з великою приємністю презентують вам доробок команди експертів, які проаналізували та оцінили успішність зовнішньої політики України за різними географічними та функціональними напрямами. Хоча в нашому аналізі кожен рік має свої особливості, 2020 рік можна назвати справді унікальним з точки зору обмежених можливостей та специфічних умов для досягнення Україною зовнішньополітичних цілей. У глобальному масштабі пандемія коронавірусу СОУШ-19 та відповідно запроваджені карантинні обмеження в усіх куточках світу істотно позначилися на формах співпраці України з іноземними партнерами у різних площинах. Це вплинуло не лише на погіршення показників торговельно-економічної діяльності, але й на вибір нових пріоритетів міжнародної співпраці та каналів побудови політичного діалогу. Міністерство закордонних справ України у 2020 році перетворилося на центр антикризового менеджменту, надаючи екстрену допомогу українським громадянам, які стали заручниками локдаунів, та вишукуючи можливості залучення гуманітарної допомоги для подолання наслідків пандемії. За більшістю досліджуваних напрямів боротьба з коронавірусом стала додатковим елементом двостороннього та багатостороннього діалогу нашої держави. У внутрішньополітичному вимірі 2020 рік також мав особливості, які впливали на динаміку постановки та досягнення зовнішньополітичних цілей. З одного боку, це був перший повноцінний рік, коли Президент України В. Зеленський формулював зовнішньополітичний курс, а його команда була відповідальна за реалізацію цього курсу. З іншого боку, на початку року відбулася зміна урядової команди О. Гончарука на уряд Д. Шмигаля, що також вплинуло на темпи програмування та імплементації задач у сфері зовнішньої політики. Попри це, загальна оцінка реалізації зовнішньої політики у 2020 році вийшла дещо кращою за попередній рік, хоча за окремими напрямами і спостерігалося значне падіння політичного інтересу та результативності реалізації поставлених завдань. Особливістю цьогорічного видання став новий розділ, присвячений міжнародній активності України щодо подолання наслідків, спричинених пандемією коронавірусу СОУШ-19. Хотілося б сподіватись, що закінчення пандемії дозволить Україні поліпшити загальну успішність у досягненні стратегічних пріоритетів на міжнародній арені, а нам — відмовитись у майбутньому від оцінки цієї специфічної сфери докладання дипломатичних зусиль.

Надано розуміння проблем формування та еволюції системи міжнародних відносин від завершення Тридцятирічної війни до початку Першої світової війни. Період поділяється на три етапи, згідно з еволюцією системи міжнародних відносин, що була пов’язана з наполеонівськими війнами і яку було закріплено Віденською системою міжнародних відносин. Особливу увагу приділено проблемам європейських відносин та колоніальної політики великих держав. Посібник допоможе студентам вивчити вплив нових чинників, таких як колоніальний, національно-визвольний та революційний; особливості Віденської системи, причини її занепаду; роль військово-політичних союзів у період від антифранцузьких коаліцій XIX ст. до Троїстого союзу та Антанти.

Досліджено основні чинники, що визначають процеси формування сучасної системи міжнародних відносин. Серед домінуючих окремих чинників відмічені: послідовна політика Росії з використанням військових, політичних та енергетичних інструментів для подальшої дестабілізації, особливо в Балтійському та Чорноморському регіонах; наявність нестабільності відносин США з Китаєм у економічній площині та з Іранською республікою та Північною Кореєю у питанні закриття ядерних програм цих країн; політичне протистояння США та НАТО з РФ; євроінтеграційний чинник, що впливав на здатність держав посилити стійкість до нових викликів; сепаратизм, проксі-війни, інформаційні війни; СOVID-19, який стрімко набув масштабів пандемії та охопив усі рівні функціонування держави та системи міжнародних відносин. Проаналізовано роль внутрішніх чинників зовнішньої політики держав та діяльності міжнародних організацій.

Наведено методичні вказівки до підготовки та виконання магістерської роботи. Проаналізовано процес формування дослідницького питання та дизайн дослідження. Охарактеризовано поцес написання огляду літератури. Висвітлено якісні та якісні методи в міжнародних відносинах. Виконання магістерської роботи повинне не стільки вирішувати наукові проблеми (завдання), скільки засвідчити, що її автор здатний належним чином вести науковий пошук, розпізнавати професійні проблеми, знати загальні методи і прийоми їх вирішення. Зауважено, що в процесі підготовки магістерської роботи слід застосувати методичні і технічні прийоми підготовки наукової праці, що і є метою лекційного курсу та відповідного методичного посібника.