Разработан оптимизированный перечень лекарственных средств для домашней аптечки в количестве 36-ти позиций, а также предложен оригинальный дизайн контейнера для лекарств удобного размера из полистирола.

Розглянуто поступовий розвиток програми подвійних дипломів і програми українсько-німецької міжнародної співпраці між Інститутом геодезії Національного університету "Львівська політехніка" (м. Львів, Україна) та Факультетом ландшафтних наук і геоматики Університету прикладних наук (м. Нойбранденбург, Німеччина).

Сьогодні в Україні діє Балтійська система висот 1977 р., вихідним пунктом якої слугує нуль Кронштадтського футштока. Проте чинна в Україні система висот є застарілою, передусім через велику віддаленість від нуль-пункту відліку висот (близько 2 тис. км) і складність адаптації до використання методів супутникової геодезії. Тому нині вона не відповідає рівню розвитку сучасних геопросторових технологій та її необхідно модернізувати. Найоптимальнішим способом модернізації висотної мережі України є її інтеграція в Об'єднану європейську нівелірну мережу UELN, нуль-пунктом якої слугує Амстердамський футшток. Для такої інтеграції необхідно побудувати високоточну модель геоїда на територію України, пов'язану з системою висот UELN/EVRS2000. Мета роботи - порівняння точності різних моделей геоїда/квазігеоїда та глобального гравітаційного поля Землі на частину прикордонної території Західної України відносно висот пунктів у системі висот UELN/EVRS2000, на яких виконано GNSS-нівелювання, та визначенні оптимальної моделі, щодо якої можна побудувати високоточну модель геоїда, узгоджену з системою висот UELN/EVRS2000. Для отримання висот нівелірних пунктів на території України у системі висот UELN/EVRS2000 виконано нівелювання I класу за двома лініями від фундаментальних реперів на території України (висоти яких відомі у Балтійській системі висот 1977 р.) до реперів високоточного нівелювання на території Польщі (висоти яких відомі у системі висот UELN/EVRS2000). На всіх фундаментальних і грунтових реперах, а також горизонтальних марках виконано GNSS-нівелювання у статичному режимі (не менше ніж 6 годщосекундних безперервних спостережень). На підставі виконаних вимірювань отримано висоти квазігеоїда на 26 пунктах. Їх порівняно з трьома глобальними моделями гравітаційного поля Землі: EGM2008, EIGEN-6C4 і XGM2019e-2159 (максимальний порядок перелічених моделей становить 2190), а також із Європейським геоїдом EGG2015. Установлено, що найвищу точність (~ 7 см) надає змогу отримати європейський геоїд EGG2015. Уперше досліджено точність моделей гравітаційного поля Землі та моделей геоїда на території України на пунктах, на яких відома висота у системі висот UELN/EVRS2000. Установлено, що для побудови високоточного квазігеоїда з використанням процедури "Вилучення - Відновлення" найкраще використовувати європейський геоїд EGG2015 як систематичну складову.

Мета роботи - узагальнення висотних зміщень ГНСС-мережі просторового моніторингу греблі Дністровської ГЕС-1 для диференціації її кінематики та оцінювання впливу короткотривалих геодинамічних процесів на цій території. Об'єктом дослідження є моніторинг греблі Дністровської ГЕС-1 за даними ГНСС-мережі стаціонарної системи моніторингу просторових зміщень споруд (ССМПЗС) Дністровської ГЕС-1. Основою Дністровської ССМПЗС є дві базові ГНСС-станції, додатково оснащені роботизованим тахеометром, які встановлені на потужному фундаменті та розміщені на відстані кілька сотень метрів від греблі. На гребені греблі розміщені контрольні пункти, оснащені ГНСС-приймачем з антеною та кутниковим відбивачем із 3600 кутом огляду. Результати ГНСС-вимірювань передаються у програмне забезпечення (ПЗ) Leica GNSS Spider, у якому здійснюється опрацювання та визначення координат базових і контрольних пунктів. У ПЗ GEOMOS виконується спільне урівноваження результатів ГНСС і лінійно-кутових вимірювань. Для узагальнення зміщень ГНСС-станцій Дністровської ГЕС-1 використано метод статистичного аналізу часових серій. Виконано пошук коваріаційних взаємозв'язків між усіма ГНСС-станціями ССМПЗС Дністровської ГЕС-1, що розміщені на греблі, за результатами вимірювань з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. Для виділених періодів аномальних короткотривалих зміщень обчислено середні значення коваріації для кожної ГНСС-станції. За період з 1.07.2017 р. до 31.03.2021 р. за результатами коваріаційних зв'язків для більшості ГНСС-станцій виявлено 3 епохи аномальних висотних зміщень (Т = 2017,8 +- 0,1, Т = 2019,0 +- 0,1, Т = 2019,4 +- 0,1). На основі коваріаційного аналізу встановлено, що в періоди аномальних вертикальних зміщень кінематика ГНСС-станції МР01 істотно відрізняється від кінематики ГНСС-станцій МР02-МР05. Кінематика ГНСС-станцій МР02-МР05 є сталою, що свідчить про аномальність руху блока, на якому встановлена ГНСС-станція МР01, щодо решти блоків греблі Дністровської ГЕС-1. Запропоновано метод для вивчення геодинаміки великих промислових територій, покритих мережею ГНСС-станцій. За результатами ГНСС-вимірювань виявлено періоди аномальних зміщень і виконано пошук просторових кінематичних взаємозв'язків між окремими ГНСС-станціями. Розроблену методику можна використовувати для диференціації кінематики конструктивних елементів інженерних споруд, промислових територій, геодинамічних полігонів, на території яких встановлені ГНСС-станції.

Проаналізовано висотний зсув ГНСС пунктів великого інженерного об'єкта, зумовлений неприпливним атмосферним навантаженням (NTAL). Об'єкти дослідження - Дністровська ГЕС-1 та її ГНСС мережа моніторингу. Вихідні дані: RINEX-файли 14 ГНСС станцій Дністровської ГЕС-1 і 8 перманентних ГНСС станцій у радіусі 100 км; модель NTAL, завантажена з репозиторію Німецького дослідницького центру геонаук GFZ за 2019 - 2021 рр., і матеріали щодо геологічної будови об'єкта. Методика передбачає порівняння та аналіз висотної складової часових рядів ГНСС із модельними значеннями NTAL та інтерпретацію їх геодинамічних зміщень, враховуючи аналіз їх геологічного розташування. У результаті встановлено, що пункти мережі Дністровської ГЕС-1 зазнають менших змін висоти, ніж перманентні ГНСС станції у радіусі 100 км. Це відповідає різниці потужностей і щільності гірських порід під відповідними пунктами, тому вони зазнають різних пружних деформацій під впливами однакового навантаження NTAL. Окрім цього, виявлено різну динаміку зміщень пунктів на греблі та на берегах річки, що призводить до тріщин і деформацій у зоні контакту гребля - берег. Під час аномального впливу NTAL висоти навіть близько розташованих пунктів можуть змінитися, якщо геологічна будова під ними різна. Показано, що для великих інженерних об'єктів варто застосовувати спеціальні моделі та поправки для врахування NTAL у високоточні інженерно-геодезичні виміри.