Викладено теоретичні та методологічні засади аналізу проблеми. Висвітлено ідейно-світоглядні джерела та соціо-культурні умови розвитку філософії доби Відродження. Охарактеризовано гуманізм і неоплатонізм як визначальні риси ренесансного теоретичного світогляду. Проаналізовано українську культуру та світогляд у контексті європейського духовного процесу епохи Відродження.

Висвітлено проблему ідейно-парадигмального співвідношення післяпросвітницького ірраціоналізму та філософського раціоналізму. У межах раціоналістичного світогляду Нового часу виявлено чинники, що визначили його подальшу переорієнтацію в напрямку ірраціоналізації та антропологізації основних засад. Охарактеризовано післяпросвітницький ірраціоналізм в аспекті його методологічної новизни.

Освещена проблема идейно-парадигмального соотношения послепросветительского иррационализма и философского рационализма. С учетом Нового времени рационалистического мировоззрения указанного этапа выявлены факторы, определяющие его дальнейшую переориентацию в направлении иррационализации и антропологизации основных принципов. Охарактеризован послепросветительский иррационализм в аспекте его методологической новызны, а также в плане его обусловленности идейными приобретениями Нового времени.

Наведено тлумачення 1 000 термінів з галузі філософії та релігії. Викладено алфавітні переліки англійських, німецьких, французьких термінів. Проаналізовано проблеми української науково-термінологічної системи, застосування граматично та стилістично коректної літературної мови, зокрема, наявність суміші українських, російських, англійських слів у сфері професійної мови. Висвітлено недосконалості українських термінологічних систем, брак власних жаргонів та сленгів, організованих на основі внутрішньо притаманних українській мові потенцій. Запропоновано способи усунення й компенсації лексико-фонетичних суперечностей.

Приведено толкование 1 000 терминов в сфере философии и религии. Изложены алфавитные перечни английских, немецких, французских терминов. Проанализированы проблемы украинской научно-терминологической системы, применения грамматически и стилистически корректного литературного языка, в частности наличие помеси украинских, русских, английских слов в сфере профессионального языка. Освещены несовершенства терминологических систем, недостаток собственных жаргонов и сленгов, которые были бы организованы на основе внутренне присущих украинскому языку потенций, а не представляли собой сплошное калькирование соответствующих русских элементов. Предложены способы устранения и компенсации лексико-фонетических недостатков.

Розглянуто філософію релігії як науку та навчальну дисципліну, релігію як певну систему уявлень про ціннісну визначеність світу. Визначено антропологічно-ціннісні передумови релігії, проаналізовано її світоглядний характер. Розкрито природу філософської уваги до релігії. Висвітлено релігійні уявлення про основи буття світу.

Рассмотрены философия религии как наука и учебная дисциплина, религия как определенная система представлений о ценностной определенности мира. Определены антрополого-ценностные предпосылки религии, проанализирован ее мировоззренческий характер. Раскрыта природа философского внимания к религии, освещены религиозные представления об основах бытия мира.

Проаналізовано фундаментальні основи морального самовизначення людини у світі. Описано природу цінностей добра, справедливості, відповідальності, любові, визначено параметри їх тлумачення й культивування. Розглянуто питання становлення етики та моральності в історичному контексті. Розкрито основи прикладної етики у сучасний період, наведено специфічні характеристики ділового етикету.

Проанализированы фундаментальные основы морального самоопределения человека в мире. Описана природа ценностей добра, справедливости, ответственности, любви, определены параметры их толкования и культивирования. Рассмотрены вопросы становления этики и моральности в историческом контексте. Раскрыты основы прикладной этики в современный период, даны специфические характеристики делового этикета.

Виявлено евристичний потенціал ірраціонального у науковому пізнанні, його ціннісні потенції, шляхи актуалізації його методологічних можливостей у сучасному соціально-гуманітарному дискурсі. Розглянуто когнітивний потенціал ірраціонального у контексті відкритої раціональності, що розширює зовнішні та внутрішні межі науки, передбачає плюралізм альтернативних картин світу. Ірраціональний потенціал науки висвітлено через її естетичні виміри (краса як один з критеріїв істинності), інтуїтивні й образно-синтетичні потенції свідомості. Етичні та релігійні ірраціональні потенції знань розглянуто як такі, що уможливлюють моральну координацію спрямованості досліджень та їх соціального застосування. Показано, що розуміння людиновимірності наукового знання як прояву єдності у ньому раціонального й ірраціонального - важливий чинник трансформації сучасних уявлень про науковість у напрямку зближення методологій природознавства та гуманітарних наук, виходу за рамки закритої раціональності, що дозволяє з'ясувати процеси інтеграції в науці, її гуманізації та гуманітаризації, ціннісної зумовленості, а також методологічно синтезувати в єдине ціле суперечливі тенденції розвитку науки та реабілітувати її авторитет як один з найважливіших рушіїв прогресу.

Описано філософську природу естетики, розкрито сутність естетичного, прекрасного - потворного, піднесеного - нищого, трагічного - комічного. Висвітлено специфіку та світоглядний потенціал мистецтва.

Описана философская природа эстетики, раскрыта сущность эстетического, прекрасного - искаженного, возвышенного - нисшего, трагического - комического. Освещены специфика и мировоззренческий потенциал искусства.

Наведено тези доповідей учасників Міжнародної конференції з філософських проблем сучасного гуманітарного знання. Осмислено різні аспекти взаємозв'язку гуманітарних наук і світоглядних систем, розглянуто роль гуманітарної освіти у становленні громадського суспільства, співвідношення ціннісних і фахових параметрів в освіті, висвітлено нагальні колізії приладної етики.

Приведены тезисы докладов учасников Международной конференции по философским проблемам современного гуманитарного знания. Осмыслены различные аспекты взаимосвязи гуманитарных наук и мировоззренческих систем, рассмотрена роль гуманитарного образования в становлении гражданского общества, соотношения ценностных и профессиональных параметров в образовании, освещены насущные коллизии прикладной этики.

Висвітлено теоретичні засади етики як практичної філософської науки. Проаналізовано фундаментальні основи морального самовизначення людини у світі. Увагу приділено питанням морально-етичного пошуку у вимірах історії, розглянуто становлення етичної думки у стародавньому світі, її релігійну спрямованість у середньовіччя, гуманістичне обгрунтування моральності в епоху Відродження, тенеденції етичних пошуків післяпросвітницької доби. Розкрито природу цінностей добра, справедливості, відповідальності, любові. Акцентовано на актуальних параметрах їх тлумачення та культивування. Посібник забезпечений комплексом методичних і довідкових матеріалів, зорієнтованих на впровадження в навчальний процес вимог Болонського процесу - контрольними питаннями, словником ключових понять, зразками тестових завдань, афоризмами, фрагментами першоджерел.

Наведено ключові поняття та категорії нормативних і вибіркових навчальних дисциплін спеціальності "Релігієзнавство". Подано близько 2 400 слів, що тематично пов'язані з історією релігії та церкви, відображають специфіку релігійних пошуків людства. Охарактеризовано поняттєво-категоріальний апарат релігієзнавства, який сформувався у процесі становлення й розвитку світової та вітчизняної релігієзнавчої думки.

Розглянуто історичні трансформації відносин Церкви і суспільства від пізньої Античності до зрілого Середньовіччя. Проаналізовано специфіку державно-церковних взаємин на українських землях у давньоруський період. Охарактеризовано основні вектори етноконфесійних відносин на українських землях ранньомодерної доби. Обгрунтовано толерантизаційні можливості етико-ціннісного ресурсу юдейської світоглядної традиції. З'ясовано аксіологічну значущість поваги до "Іншого" та толерантності в західноєвропейській філософії. Досліджено проблеми політичної ідентичності полікультурного регіону. Вивчено соціально-правові механізми врегулювання міжособистісних і міжконфесійних відносин.

Здійснено комплексне дослідження феномена етичних цінностей у релігіях з урахуванням можливостей смислової взаємодії гуманістичного морального ресурсу різних релігійних традицій світу. Осмислюються форми дієвості ідей релігійної етики в системі механізмів функціонування світоглядної культури минулого й сьогодення. Інтерпретуються взаємозв'язки моральних цінностей релігій та етичних пріоритетів світової філософської спадщини. Висновки та рекомендації дослідження екстраполюються на актуальні проблеми духовного самовизначення людини й культури в сучасних світі та Україні.

У монографії досліджено ключові культуротранслюючі чинники, витлумачено їхню генезу й увиразнено провідні методологічні аспекти полідисциплінарного вивчення феномену культури. Значну увагу зосереджено на визначенні світоглядно-ціннісного потенціалу культуро- творчосгі та аналізі й узагальненні низки актуальних проблем, які характеризують розвиток культури в різні історичні періоди і, зокрема, в умовах сьогодення. Розглянуто трансформації культурної інфраструктури під впли¬вом цифрових метаморфоз.

Проаналізовано філософські, історичні, суспільно-економічні, психолого-педагогічні проблеми функціонування вищої освіти в контексті цивілізаційних змін і викликів. Висвітлено концептуальні засади розвитку університетської освіти в історії європейської цивілізації, вказано на становлення сучасних тенденцій та трендів у системі вищої освіти на глобальному та національному рівнях. Досліджено місії сучасних університетів, здійснено аналіз викликів, що стоять перед сучасною освітянською спільнотою. Акцентовано увагу на оновленні парадигми вищої освіти та важливості компетентнісного підходу у процесі підготовки фахівців у закладах вищої освіти. Важливе місце приділено методичним і дидактичним аспектам організації освітньо-виховного процесу, складовим формування ціннісної системи в університетському середовищі та необхідності національно-патріотичного виховання молодого покоління України.

Проаналізовано соціокультурні передумови еволюції гуманітарних наук. Висвітлено філософські засади функціюваня, статусу та методології сучасної гуманітаристики. Увагу приділено питанням формування комунікативної парадигми гуманітарного знання. Охарактеризовано етичні й естетичні виміри гуманітарно-наукового дискурсу, підвалини постсекулярної моделі діалогу науки та релігії. Розкрито онтологічні підстави соціогуманітарної парадигми сучасного наукового розвитку. Досліджено методологію електронного голосування в Україні у контексті сучасної гуманітаристики. Розглянуто проблеми теорії та практики процесуальної структури судової товарознавчої експертизи. Проаналізовано питання Патріаршого та Синодального Томосу як декларації про церковну незалежність і джерело канонічного права.

Здійснено комплексне дослідження гуманістичних ідей етики релігій різних традицій. Виявлено зміст, умови та форми їхньої дієвості в контексті завдань толерантизації міжконфесійних стосунків, поєднання виховних і культуротворчих потенцій релігійної етики та світського гуманізму. Впроваджено в теоретичний і методологічний дискурс принцип гуманістичної синергії етичних ідей різних віросповідних традицій, а також обгрунтовано його функціональність в умовах глобалізованого, постінформаційного соціуму. Зазначено, що гуманістична синергія визначається як соціокультурно мотивована взаємодія сумірних за моральним змістом релігійних і філософських ідей різних традицій у контексті практик соціальної комунікації релігійних спільнот та вірян в умовах мультикультурного середовища і необхідності соціальної й ціннісної солідарності в ньому. Зауважено, що гуманістична синергія етичних ідей релігій аж ніяк не означає інтенцію чи претензію на розмивання віросповідної ідентичності тієї чи іншої релігії або конфесії (що й відрізняє її як методологічний принцип від певної ідеологеми), але тільки мотивує пошук (на особистісному, спільнотному, життєво-практичному і світоглядно-концептуальному рівнях) дієвих можливостей координації, взаємодопонювальності та спільної культурно-виховної ролі етичних ідей різних традицій з акцентуацією їхнього антропологічного підгрунтя та гуманістичного, людиногворчого, особистісно- й комунікативно-розвиваючого впливу. Виявлено можливості світоглядної конвергенції на індивідуальному та культурно-спільнотному рівні філософських і релігійних контекстів обґрунтування гуманістичної етики. Доведено, що смисловий синтез, з одного боку, філософських, а з іншого, - релігійних гуманістичних етичних постулатів може мати продуктивний не лише теоретичний, а й практично-просвітницький потенціал, оскільки він надає орієнтири концептуально-інтегрованого бачення вірянами власної релігійної традиції, акцентує в ній смислові мотиватори для морального ентузіазму в соціально значущих ініціативах, заохочує до діалогу з носіями інших переконань й ідентичностей. Акцентовано, що методологія гуманістичної синергії етичних ідей релігій може, зокрема, використовуватися в практиках оптимізації релігійної та релігієзнавчої освіти, культурно-естетичної комунікації вірян і спільнот різних традицій; збалансуванні загальногуманітарної та конфесійної компонент у змістовому наповненні богословської науки й освіти.