Синтезовано нові тіосульфоестери - S-(2-((2-оксо-3-феніл-2H-хромен-7-іл) окси) етилові)-, S-(2-((4-оксо-3-феніл-4H-хромен-7-іл) окси) етилові)-, S-((6-гідрокси-7-метил-2-оксо-2H-хромен-4-іл) метилові)- та S-((6-гідрокси-2-оксо-2H-хромен-4-іл) метилові) естери 4-заміщених бензентіосульфокислот алкілуванням калій або натрій 4-ацетиламіно-, 4-аміно-, 4-метилбензентіосульфонатів із галогеналкіловими похідними хроменових сполук. Проведено прогнозований скринінг біологічної активності синтезованих сполук із використанням програми PASS і вибрано пріоритетні напрямки експериментальних біологічних досліджень.

Показано актуальність виготовлення лікарських засобів із вмістом екстракту коренів пеларгонії очиткової (Pelargonium sidoides) для профілактики та лікування захворювань дихальної системи. Наведено результати дослідження процесу екстракції кореня пеларгонії очиткової двома способами: традиційним метод екстракції - мацерація під час використаня екстрактор-мацератора та в прес-екстракторі методом динамічної екстракції, що супроводжується постійним обертанням екстрактора та періодичною циркуляцією. Порівняння отриманих результатів за показником "Сухий залишок" показало, що метод динамічної екстракції, що супроводжується постійним обертанням екстрактора та періодичною циркуляцією є ефективнішим за традиційний метод екстракції мацерацією на 56,9 %. Максимального значення цього показника в екстракті кореня пеларгонії очиткової досягнуто за 8 год. і під час використання пневматичного прес-екстрактора та за 48 год., у разі проведення екстракції в екстракторі-мацераторі, що можна пояснити наявністю постійного контакту екстрагенту з сировиною. Опираючись на ці дані, можна стверджувати, що метод динамічної екстракції з постійним обертанням екстрактора та використанням періодичної циркуляції є більш економічно вигідним у порівнянні з класичною мацерацією, оскільки надає змогу отримати якісні за вмістом екстрактивних речовин екстракти кореня пеларгонії очиткової за менший проміжок часу.

Проаналізовано склад лікарських препаратів відповідних форм групи R01 за АТС-класифікацією, що їх використовують під час лікування захворювань порожнини носа в Україні. Встановлено залежність терапевтичної дії моно- та багатокомпонентних препаратів від хімічної структури діючої або групи діючих речовин. Виявлено комбінації діючих речовин, які належать до різних фармакологічних груп (симпатоміметики, кортикостероїди та антигістамінні речовини), що зумовлюють їх специфічну дію на організм людини. У комбінованих препаратах застосовують також інші сполуки природного та синтетичного походження для підсилення терапевтичного ефекту.