Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одним з перспективних напрямків порошкової металургії є плакування вихідних порошків, що дозволяє широко варіювати їх технологічні та магнітні властивості. Досліджено корозійні властивості залізних порошків, плакованих фосфором, та вивчено їх взаємодію з біологічними середовищами організму людини. Плакування фосфором залізних порошків різної дисперсності марок ПЖРВ 3.200.26 (Україна), АНС 100.29 (Швеція) та ПЖВ 200 (Росія) проведено з використанням методів хіміко-термічного розкладання сполук фосфору та термохімічного синтезу у вібруючому шарі. Корозійні випробування плакованих фосфором залізних порошків проводили в 3 %-ному розчині NaCl. Розрахунки глибинного показника швидкості корозії показали, що порошки заліза, плаковані фосфором, мають значно більшу корозійну стійкість в агресивному середовищі (3 - 4 бали за стандартом ISO 11130:2010) у порівнянні з вихідними порошками (1 бал). Низькі показники глибинної швидкості корозії порошків, плакованих фосфором, свідчать про те, що корозійні процеси в них відбуваються лише на поверхні частинок. Показано, що вихідні порошки заліза марок ПЖРВ 3.342.28 та АНС 100.29 взаємодіють з плазмою крові людини значно активніше (майже у 5,8 разів для ПЖРВ та у 7,2 разів - для АНС), ніж плаковані фосфором. Фосфор на поверхні порошків заліза взаємодіє з білками плазми, утворюючи захисний колоїдний біокомплекс крові, що значно збільшує стійкість плакованих порошків у плазмі крові людини. Отже, плакування фосфором залізних порошків значно підвищує їх хімічну стійкість як у біологічних середовищах, що містять плазму крові людини, так і на повітрі.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1 + Р.с03

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Медичне матеріалознавство і товарознавство

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено інтенсивність розчинення порошків карбонільного заліза різної дисперсності (середній розмір частинок 1 - 3, 2 - 5 та 25 - 50 мкм) у модельному розчині шлункового соку та плазмі крові для оцінки придатності порошків як харчових домішок. Порошки були розмелені у млині, розробленому та виготовленому в Інституті проблем матеріалознавства НАН України. Ефективність розмелу забезпечувалась за рахунок взаємодії частинок сипучих матеріалів між собою та з поверхнею робочої камери. Показано, що порошки заліза більш активно взаємодіють з біологічними середовищами завдяки присутності в них органічних кислот, які перетворюють залізо в гідрооксидну форму. Це сприяє подальшому зв'язуванню заліза білками плазми крові та пепсином шлункового соку з утворенням легкорозчинних комплексів. Інтенсивність розчинення порошків заліза в біологічних середовищах прямо залежить від їх дисперсності. Так, подрібнення порошку карбонільного заліза протягом 60 хв майже вдвічі збільшує активність його взаємодії з плазмою крові та модельним розчином шлункового соку, а отже, засвоєння організмом людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1 + Р. с03

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1 + Р. с03

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: РА398079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н311.1

Рубрики:

Вивержені породи

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено взаємодію компонентів композиційних систем гідроксіапатит - базальтова луска (різних співвідношень) із біологічними середовищами, що імітують середовища живого організму. Встановлено, що інтенсивність цієї взаємодії залежить від: температури активації порошкових систем (збільшуючись з її зменшенням); фазового складу; хімічного складу реакційних середовищ. Найінтенсивніше всі досліджені порошкові системи взаємодіють із розчином Рінгера - Локка та плазмою крові людини. Найбільшу фізико-хімічну стабільність усіх компонентів, що входять до складу композиційних систем гідроксіапатит - базальтова луска, у біологічних середовищах виявлено для систем із масовими частками базальтової луски 5 і 10 % за температурного режиму обробки 900 і 1 200 ⁰C. Доведено, що композиційна система гідроксиапатит - 10 % базальтової луски за 900 ⁰C є найперспективнішим матеріалом для внутрішньокісткової реконструктивної хірургії з погляду міцнісних характеристик, а саме близькості до притаманних для природної кістки значень міцності за Вікерсом (0,86 ГПа) і модуля пружності (23,7 ГПа).

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж365.04 + Р. с03

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено взаємодію композиційних систем на основі гідроксіапатиту та поліетиленгліколю (ГАП + ПЕГ) молекулярної маси (400 і 6000) з фізіологічними розчинами NaCl, Рінгера та Рінгера - Локка. За допомогою методів хімічного аналізу доведено, що композиційна система ГАП + ПЕГ 400 вступає у взаємодію з біологічними середовищами, надаючи можливість кальцію поступово вивільнятися з матеріалу. Порошкова система ГАП + ПЕГ 6000 у фізіологічних розчинах залишається хімічно стабільною. За допомогою методу ІЧ-спектроскопії доведено, що на спектрограмах поверхні зразка ГАП + ПЕГ 400 після взаємодії з фізіологічними розчинами протягом 100 год присутні валентні коливання в діапазонах, що відповідають наявності ПЕГ. Можна припустити, що довготривала наявність ПЕГ у системі з біологічними середовищами сприятиме відновленню нервових імпульсів у випадку кісткових дефектів. Показано, що композиційна система ГАП + ПЕГ 400 є перспективною для подальшого дослідження з метою розробки матеріалів ортопедичного призначення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.со3 + К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено фізико-хімічну стійкість порошку на основі детонаційного наноалмазу у фізіологічних розчинах різного хімічного складу - NaCl, Рінгера, Рінгера - Локка та воді. Методами ІЧ спектроскопії доведено, що у разі взаємодії порошку на основі наноалмазу з фізіологічними розчинами має місце збагачення поверхні порошку кисневмісними групами, які зумовлюють катіонообмінні властивості та характеризують процеси взаємодії поверхневих функціональних груп із біологічними середовищами - з утворенням вторинних структур. На підставі отриманих результатів можна рекомендувати порошок на основі детонаційного наноалмазу до подальших досліджень як стабільної основи для створення лікарських суспензій пролонгованої дії.

Досліджено фізико-хімічну стабільність композиційної системи на основі гідроксиапатиту (ГАП) із вмістом поліетиленгліколю (ПЕГ, молекулярна маса 400) 10, 25 та 50 % у різних фізіологічних розчинах. Доведено, що в результаті взаємодії композиційних систем ГАП + ПЕГ 400 із фізіологічними розчинами кількість Ca у фільтраті змінюється залежно від вмісту ПЕГ у порошку та сольового складу реакційного середовища. Показано, що в розчинах Рінгера та Рінгера - Локка, які мають хімічний склад, близький до тканинної рідини живого організму, інтенсивність вивільнення кальцію майже вдвічі вища, ніж у 0,9 %-му розчині NaCl. За допомогою методів хімічного аналізу доведено, що саме композиційна система ГАП + 10 % ПЕГ 400 вступає у взаємодію з фізіологічними розчинами, і, отже, стає можливим кальцієвий обмін між досліджуваним матеріалом і тканинною рідиною. За допомогою методів інфрачервоної спектроскопії показано, що присутність поліетиленгліколю у системі ГАП + 10 % ПЕГ протягом 120 год взаємодії з біологічними середовищами живого організму сприятиме кращому відновленню нервових імпульсів під час лікування кісткових дефектів. Встановлено, що композиційна система ГАП + 10 % ПЕГ 400 може бути рекомендована для подальших досліджень переспектив її використання під час розробки новітніх композиційних матеріалів у галузі реабілітаційної ортопедії.

Досліджено можливість використання активованого вуглецевого волокнистого наноматеріалу як матриці для гормону інсуліну для подальшого створення інсулінового пластиру медичного призначення. Як вуглецеву матрицю використовували активовані вуглеграфітові волокнисті наноматеріали, одержані на основі гідратцелюлозних волокон шляхом їх спеціальної хіміко-термічної обробки піролізом. Показано, що активовані вуглеграфітові волокнисті наноматеріали, завдяки своїм адсорбційно-десорбційним властивостям, активно мобілізують інсулін і є перспективним матеріалом для подальшої розробки трансдермального пластиру. Встановлено, що інтенсивність сорбції залежить від площі вуглецевого матеріалу. Активно інсулін переходить у водний розчин з поверхні вуглецевої матриці протягом першої години. Плівка "3m Tegaderm Друга шкіра" (США) уповільнює виділення інсуліну з поверхні вуглецевої матриці в ~ 1,5 раза, що забезпечує пролонговану дію гормону. Висловлено припущення, що, підбираючи плівку з різною пористістю, близькою до проникності епідермісу людини, можна забезпечити дозоване пролонговане виділення гормону в розчин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л668.1

Рубрики:

Протимікробні (антисептичні) і протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив міді як модифікуючої добавки на властивості in vitro біокераміки на основі біогенного гідроксиапатиту та натрійборосилікатного скла та встановлено, що введення міді у кількості 0,5 - 2,0 мас. % знижує рівень рН фізіологічного розчину, а також швидкість розчинення матеріалу у модельному середовищі, що надає можливість регулювати резорбцію в необхідних межах для індивідуальних особливостей пацієнтів. Дослідження стабільності біокераміки у дистильованій воді, фізіологічному розчині та розчині Рінгера показало, що найбільш активно біокераміка взаємодіє з розчином NaCl, а кількість кальцію та фосфору, що виділяються в розчин, залежить як від тривалості експерименту, так і кількості модифікуючої добавки. Мідь виявлено лише у фільтратах NaCl за вмісти модифікуючої добавки >>= 1,0 мас. %. Крім того, методом ЕПР встановлено, що збільшення концентрації міді призводить до зсуву ЕПР ліній у бік більших енергій, а величина зсуву описується в межах теорії найтівського зсуву у феромагнетиках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л428.9

Рубрики:

Біокераміка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.415 + Л293

Рубрики:

Гігієна індивідуальних засобів захисту на виробництві

Адсорбенти. Засоби для очищення води

Шифр НБУВ: Ж22412:а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено можливість використання наночастинок срібла (НЧAg), отриманих за допомогою плазмової технології, для надання текстильним матеріалам біоцидного захисту. Стан НЧAg та наявність мікроорганізмів на поверхні водостійкого поліестерного полотна с поліуретановим просоченням досліджено методами растрової електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу. Встановлено бактерицидний вплив препарату "Ag Nanofluid" щодо тест-культур бактерій Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Escherichia coli та фунгістатичну дію щодо дріжджових грибів Candida albicans і значне підвищення біостійкості досліджуваної тканини, обробленої НЧAg. Під дією НЧAg вказані тест-культури бактерій і дріжджових грибів зазнають істотних морфологічних змін (деформацій, пошкоджень поверхні та цілісності клітин), клітини тест-культур мікроорганізмів за зазначених умов вибірково накопичують окремі хімічні елементи, що призводить до їх руйнування.