Рассмотрена структура электронной версии пилотного проекта "Национальный атлас Украины". Его разработка завершена в Институте географии НАНУ. Атлас содержит 5 разделов карт: общая характеристика Украины, природные условия и ресурсы, население, экономика и экологическая ситуация. Данная структура сохраняет типичные черты национальных атласов. Изложены особенности архитектуры программной системы обеспечения функционирования электронного атласа и их основное интерфейсное решение. Атлас реализован на украинском и английском языках.

Наиболее представительными информационными системами государств являются национальные атласы. Они интегрируют знания многих наук, а в условиях геоинформационных технологий являются доступными для использования не только в бумажном, но и электронном виде. Изложены уровни исследования, научные принципы разработки атласов и приведена структура разрабатываемого в Украине национального атласа. Предусмотрено создание карт, сгруппированных в пять разделов: общая характеристика государства и история его формирования; природные условия и естественные ресурсы; население; экономика; экологическое состояние компонентов природы. Предусмотрено совмещение карт с текстом, графиками, фотографиями.

Зазначено, що у структурі інформаційної системи держави найбільш представницькими є національні атласи, які останніми роками мають поліграфічну й електронну форми. Національні атласи представляють новітні знання, що генералізовані на картах, а також містять текстовий матеріал, діаграми, які характеризують ресурси держави, населення й економіку, екологічний стан компонентів природи й історію формування держави. Визначено їх важливі функції, зокрема, представницьку, науково-довідкову, інформаційну та культурно-освітню.

Указано, что в структуре информационной системы государства наиболее представительными есть национальные атласы, которые в последнее время имеют бумажную и электронную формы. Национальные атласы представляют новейшие знания, которые генерализованы на картах, а также содержат текстовый материал, диаграммы, которые характеризуют ресурсы государства, население и экономику, экологическое состояние компонентов природы и историю формирования государства. Определены их важнейшие функции, в частности, представительная, научно-справочная, информационная и культурно-образовательная.

Освещены методологические и методические основы разработки карт тематического блока "Население и человеческое развитие". Определены основные задачи и принципы картографирования населения для Национального атласа Украины, названы базовые структурные разделы, дана общая характеристика их содержания, приведен список карт каждого из них.

Освещены основные виды работ, выполненных по реализации разработанной в Институте географии НАН Украины Концепции Национального атласа после выхода соответствующего Указа Президента Украины. Основным результатом работ 2002 г. является разработка и составление авторских макетов карт блока "Природные условия и природные ресурсы" (265 карт), выполненных специалистами ведущих институтов НАНУ и вузов Украины. Акцентировано внимание на трудностях в реализации Концепции НАУ.

Проанализированы ключевые проблемы природопользования в горнодобывающих районах Украины с определением роли природных ресурсов в интегральном потенциале развития территории, обоснованием стратегии рационального природопользования, согласованной со стратегией оптимизации экономического развития и т.д. Обоснованы направления конструктивно-географических комплексных исследований с учетом палеогеоморфологического, морфоструктурного, неотектонического доизучения перспективных территорий, оценки трансформации состояния окружающей среды, изменения социально-экономических, экологических, медико-социальных условий.

Рассмотрены методологические и методические основы разработки карт тематического блока "Украина в мире и Европе". На основе задач и принципов атласного картографирования для Национального атласа Украины предложены структурные разделы, раскрыто их содержание, приведен список карт разделов, основные показатели.

Висвітлено історію заснування та пріоритетні напрями географічних досліджень Академії наук України, охарактеризовано основні етапи їх розвитку (1918 - 1941, 1942 - 1963, 1964 - 2008 рр.). Проведено огляд інтеграційних, фізико-географічних, ландшафтознавчих, палео-, біо- та суспільно-географічних, карто- та геоморфологічних досліджень і досліджень з географії транспорту Інституту географії НАН України. Розглянуто проблеми регіонального природокористування й охорони природи, еколого-географічного районування території України та розвитку Києва. Обгрунтовано нові завдання та парадигми розвитку географії за умов інформаційного суспільства. Розкрито роль природно-ресурсного потенціалу як важливої складової соціально-економічного розвитку України. Наведено розробки щодо подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Висвітлено перспективи застосування геоінформаційних систем у сучасних географічних дослідженнях. Проаналізовано діяльність спеціалізованих вчених рад Інституту геогафії НАН з захисту докторських і кандидатських дисертацій. Наведено бібліографічні описи наукових праць співробітників інституту.

Освещена история основания и приоритетные направления географических исследований Академии наук Украины, охарактеризованы основные этапы их развития (1918 - 1941, 1942 - 1963, 1964 - 2008 гг.). Проведен обзор интеграционных, физико-географических, ландшафтоведческих, палео-, био- и общественно-географических, карто- и геоморфологических исследований и исследований по географии транспорта Института географии НАН Украины. Рассмотрены проблемы регионального природопользования и охраны природы, эколого-географического районирования территории Украины и развития Киева. Обоснованы новые задачи и парадигмы развития географии в условиях информационного общества. Раскрыта роль природно-ресурсного потенциала как важной составляющей социально-экономического развития Украины. Приведены разработки, направленные на преодоление последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Освещены перспективы применения геоинформационных систем в современных географических исследованиях. Проанализирована деятельность специализированных ученых советов Института географии НАН по защите докторских и кандидатских диссертаций. Даны библиографические описания научных трудов сотрудников института.

Висвітлено тенденції розвитку картографії у взаємозв'язку з новими технологіями. Викладено концепцію геоінформаційного картографування (ГК), розкрито його сутність, особливості та понятійну систему. Обгрунтовано теоретичні аспекти геоінформаційного моделювання, описано методи моделювання й систему геоінформаційних моделей, які використовують у ГК. Увагу приділено питанням інтеграції функцій картографічного моделювання (КМ) і аналізу географічних інформаційних систем (ГІС) у процесі географічних досліджень. Охарактеризовано системи традиційної та комп'ютерної картографії, ГІС, методи КМ та аналізу ГІС, зокрема трансформаційних процесів у економіці України. Розглянуто питання створення національної інфраструктури геопросторових даних, розкрито її сутність та особливості формування в Україні. Обгрунтовано особливості формування структурованих цільових баз географічних даних, стандартизації географічної інформації. Визначено місце і роль Національного атласу України в структурі геоінформаційного простору держави, викладено концептуальні основи розвитку його електронної версії.

Созданный согласно разработанной в Институте географии НАНУ Концепции Национальный атлас Украины включает 865 карт, отображающих историю формирования территории Украины, ее природные условия и ресурсы, население, территориальную структуру хозяйства и социальной сферы, особенности природопользования и охраны природы. Он представляет собой современную комплексную информационную систему, которую можно использовать при исследовании и мониторинге многих вопросов жизни общества. Показана возможность использования карт Атласа для исследования процесса формирования численности населения в регионах Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д171

Рубрики:

Картознавство

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що протягом 2009 - 2014 pp. в Інституті географії НАН України вперше в державі створено Атлас природних, техногенних, соціальних небезпек виникнення надзвичайних ситуацій в Україні. Мета Атласу - здійснення регіонального аналізу потенційних небезпек і ризиків на території держави. 143 карти Атласу структуровано у 5 розділів: Вступ; Передумови потенційних витоків надзвичайних ситуацій; Небезпеки можливого погіршення умов проживання населення і роботи підприємств; Надзвичайні ситуації в Україні; Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Карти Атласу представлені в електронному вигляді на майстер-диску у форматі SWF (Adobe Flash). Для створення Атласу використано технологію електронної версії Національного атласу України. Означено завдання, які можна вирішувати за допомогою створеного Атласу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д171(45УКР)

Рубрики:

Картознавство

Шифр НБУВ: Ж14560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Статтю присвячено 10-річчю видання Національного атласу України - першого в історії держави офіційного інформаційного картографічного твору загального користування. Висвітлено його структуру і зміст, що грунтуються на синтезі знань та інформації про природу та суспільство України. Окреслено сфери використання Атласу, охарактеризовано наукові, інформаційні та прикладні ресурси, напрями, перспективи і проблеми його подальшого розвитку.

Розглянуто основні етапи формування картографічного напряму досліджень від часу заснування, згідно з Постановою Президії Академії наук УРСР 1964 р., лабораторії комплексного картографування виробничих сил Української РСР. Відтак в Академії наук було започатковано новий науковий напрям - географічне картографування. На основі лабораторії було створено відділ картографії у складі Сектора географії (від 1991 р. - Інституту географії НАН України). За цей час картографія в НАН України від інженерного напряму, який супроводжував інші галузі наукових досліджень, розвинулась у галузь науки, яка, за класичним визначенням, має своїм завданням дослідження та відображення природних і суспільних об'єктів, явищ і процесів за допомогою просторових образно-знакових моделей - карт географічних, а останнім часом також із застосуванням геоінформаційних технологій. У картографічних розробках відділу використано та збагачено основні положення наукових картографічних концепцій (від пізнавальної до геоінформаційної), впроваджено системний підхід у картографуванні складно-організованих територіальних систем, розвинуто ідеї картографічного моделювання, започатковано та реалізовано в картографічних творах актуальні напрями картографування - природокористування, охорони природи, еколого- та медико-географічного й інших, а також наукові засади формування геоінформаційних систем та розвинуто теорію геоінформаційного картографування. Відображено етапи формування української школи атласного картографування. Висвітлено основні напрями та здобутки у підготовці наукових кадрів, публікації результатів наукових досліджень та картографічних творів, у т.ч. і Національного атласу України.

Мета публікації - висвітлення основних результатів розроблення першого в Україні інтерактивного атласу "Населення України та його природна і культурна спадщина", який створено згідно з Меморандумом про співпрацю між НАН України і Міністерством культури та інформаційної політики України. На основі аналізу попередніх досліджень встановлено, шо досі в Україні та за її межами не було спроб здійснити картографування складних і багаторічних процесів взаємовпливу населення та його культурної й природної спадщини. В Атласі викладено знання та інформацію про історичні етапи розвитку населення України та формування його природної та культурної спадщини в таких розділах: Україна у європейському просторі - 3 карти. Населення - суб'єкт формування спадщини - 57 карт. Природна та культурна спадщина - 28 карт. Охорона, збереження, відновлення та використання природної і культурної спадщини - 9 карт. Розроблення Атласу виконано застосуванням оновленого Каркасу атласних рішень AtlasSF, одна з попередніх версій якого використана для створення Електронної версії Національного атласу України. Сучасна архітектура AtlasSF дозволяє інтегрувати розроблений атлас як в атласну інформаційну систему, так і в атласну геоінформаційну систему культурної спадщини. Для створення Атласу використано всі види інформаційних ресурсів: карти, тексти, світлини, статистика. Інтерактивний атлас містить 97 векторних карт, тексти, світлини та таблиці.

Висвітлено головні результати досліджень науковців Інституту географії НАН україни. Звернено увагу на світоглядну орієнтацію розвитку людства та її сприйняття в Україні. Наведено атласне картографування населення України та його природної та культурної спадщини, методологію створення даного атласу. Зазначено підходи та принципи картографування населення України та його природної і культурної спадщини. Подано структурний аналіз природної та культурної спадщини України для цілей картографування. Обґрунтовано структуру атласу та змісту карт. Вказано на інформаційні ресурси при створенні атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина».

Мета дослідження - виявлення і класифікація загроз на шляху до сталого розвитку регіонів України з акцентом на загрози, що мають просторовий вимір і відповідно з можливістю їх картографічної візуалізації, опрацювання методології створення Атласної інформаційної системи (АтІС) загроз як складової науково-інформаційного забезпечення сталого розвитку регіонів держави. Згідно з Енциклопедією ГІС (2017 р.), АтІС є систематичні, цільові колекції просторово пов'язаних знань в електронній формі, що підтримують орієнтовану на користувача комунікацію для досягнення інформаційних цілей і цілей прийняття рішень. У дослідженні АтІС застосовано до інформації про потенційні загрози для сталого розвитку України на заданих просторових рівнях. Для цього розширено можливості геовізуалізації, просторово-статистичного аналізу та підтримки прийняття відповідних управлінських рішень. У проекті Інституту географії, за результатами якого написано дану статтю, виконано концептуалізацію АтІС загроз і розроблено методологію її створення. Цю методологію застосовано для розроблення прототипу АтІС загроз. Новизна дослідження - вперше в Україні розроблено методологію створення АтІС загроз розвитку регіонів і створено її прототип стосовно найнебезпечніших техногенних загроз.

Мета дослідження - представлення результатів оцінювання зрізу історичних змін міської мережі України з урахуванням їхнього впливу на регіональний розвиток України (починаючи з 1897 і завершуючи 2021 р.). За вказаний період відбулись істотні зміни в кількості міст: 207 (1897 р., людність - 4 043 527 осіб), 461 (2021 р., людність - 27 014 238 осіб). Дослідження спирається на матеріали переписів населення 1897, 1926, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989, 2001 та статистичні дані 2021 р., а також аналіз змін міської мережі. Дослідження історії формування міської мережі України відбувається в різних наукових напрямах - історії, географії, економіки, демографії, соціології, містобудуванні, архітектурі тощо. Робота спрямована на виявлення просторових закономірностей і особливостей формування міської поселенської мережі за темпами та напрямами її розвитку й трансформації. За показниками формування міських мереж Україну відносить до держав із давньою історією міського розвитку. Ще до виникнення першої держави на території сучасної України - Русі тут існувало чимало міст, а перші протоміста виявлено в розкопках трипільської культури. Перші міські поселення західного типу було засновано внаслідок греко-римської колонізації південного та південно-східного узбережжя Криму та в північному (континентальному) Причорномор'ї. У середньорічній Європі Русь називали державою "градів". Є дані, що на час об'єднання слов'янських племен у державу на території Русі вже існувало до 250 поселень, які навіть за сучасними критеріями відповідали статусу міста. Звичайно зведених достовірних даних про територію, людність та інші демографічні характеристики цих поселень чи не існує, чи ще не знайдено, тому дослідники послуговуються оціночними показниками.

Мета роботи - відображення виявлених у процесі дослідження суспільно-географічних чинників формування міської мережі України протягом 1897 - 2022 рр. та змін, що призвели до її структурних і кількісних трансформацій. У роботі розкрито найвагоміші чинники, що мали вплив на міську мережу в історичних межах міжпереписних періодів 1897 - 1926 - 1939; 1939 - 1959 - 1970; 1970 - 1979; 1979 - 1989, 1989 - 2001, 2001 - 2022 рр. Висвітлено такі важливі історичні події, як промислова революція в Європі, війни та голод, стрімке освоєння природних ресурсів, адміністративно-територіальні реформи, урбанізація та мілітаризація економіки. Відображено вплив масових переселень, будівництва ГЕС та великих підприємств, розвитку транспортної мережі, міграцій. Висвітлено вплив процесу занепаду СРСР, наслідки будівельної політики за принципом "завод-місто", Чорнобильської катастрофи. У роботі приділено значну увагу впливу на міську мережу появи незалежної України, репатріації кримських татар, процесів ваучеризації та приватизації, четвертої та п'ятої хвиль міграцій, процесу становлення та розвитку агрохолдингів, побудови нових та відновлення старих заводів, тимчасової окупації Росією частин Донецької, Луганської обл. України та АР Крим у 2014 р., повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 р.