Визначено теоретичні засади, розроблено методологічні підходи й удосконалено практичний інструментарій управління якістю послуг підприємств готельного господарства на засадах системного та процесного підходів. Узагальнено та розвинуто теоретичні положення щодо становлення та розвитку управління якістю даних послуг. Теоретично обгрунтовано складові елементи та розглянуто методичні основи реалізації механізму управління. Розроблено теоретико-методичні основи оцінювання рівня якості готельних послуг. Проаналізовано особливості управління якістю послуг на підприємствах готельного господарства України. Оцінено їх стан і тенденції розвитку на підставі комплексного аналізу статистичних і експериментальних даних, досліджено рівень якості готельних послуг, на регіональному рівні оцінено технічну, функціональну й етичну якості послуг готельного господарства. Розроблено теоретико-методичні підходи до оцінювання впливу зовнішніх і внутрішніх факторів на функціонування системи управління якістю в готелі. Вдосконалено методику оцінювання ефективності управління якістю послуг у готельних підприємствах і визначення економічного, соціального, технічного, екологічного ефектів. Розроблено матричну модель для відображення, порівняльного аналізу та прогнозування заходів щодо вдосконалення даного управління. Наведено рекомендації щодо впровадження зазначеної системи.

Визначено теоретико-методологічні засади управління якістю готельних послуг, сутність складових елементів системи управління якістю, інструментарій та методичні підходи щодо оцінювання рівня якості готельних послуг. Розкрито особливості управління якістю послуг на підприємствах готельного господарства, проведено оцінювання їх стану та тенденцій розвитку на основі комплексного аналізу статистичних та експериментальних даних. Увагу акцентовано на організаційних передумовах розробки системи якості, її документуванні та проблемах сертифікації. Досліджено рівень якості готельних послуг в Україні. Запропоновано методику розробки та впровадження систем якості в готельному господарстві. Окреслено напрями удосконалення механізму управління якістю готельних послуг.

Надано авторське бачення вирішення наукової проблеми формування та реалізації інтеграційних стратегій підприємств; обгрунтовано необхідність розроблення методологічного та теоретичного забезпечення процесів формування інтеграційної стратегії як перманентної умови забезпечення ефективності функціонування, здобуття конкурентних переваг і стійкої ринкової позиції підприємств. Досліджено генезу інтеграційної стратегії в розрізі концепцій стратегічного управління; визначено сутність та зміст інтеграційної стратегії; сформовано її іманентні елементи; приділено увагу розробленню стратегічного набору управління інтеграційною взаємодією щодо реалізації стратегій корпоративного рівня, бізнес-формату та функціонального блоку. Сформовано матрицю вибору стратегії управління розвитком інтеграційної взаємодії на основі використання рівня інтеграційного потенціалу і ступеня нестабільності поля взаємодії; вибір стратегії управління розвитком інтеграційної взаємодії (наступальна, кардинального зростання, захисна, елімінаційна) рекомендовано здійснювати на основі модифікованої матриці І. Ансоффа. Перспективами подальших досліджень методологічного базису формування інтеграційної стратегії визначено розроблення механізмів її реалізації та визначення процедур оцінки ефективності стратегічного інтеграційного розвитку суб'єктів господарювання.

Представлено авторське бачення вирішення наукової проблеми семантичної та функціональної структуризації інтеграції; обгрунтовано необхідність формування та реалізації інтеграційних процесів як необхідної умови розвитку мікро-, мега- та макроекономіки. Визначено диспозиційність у розумінні змісту категорії "інтеграція", обгрунтовану наукову потребу більш глибокого теоретичного осмислення сутнісно-змістовного наповнення інтеграційних процесів. Визначено сутність і зміст інтеграційного процесу через сукупність ознак і характеристик організаційного, економічного, юридичного та поведінкового характеру. Запропоновано в межах економічних ознак інтеграції виокремити управлінські, операційні, маркетингові, соціальні, екологічні характеристики. Досліджено генезу економічної інтеграції як процесу. Уточнено функції інтеграції за переліком, змістовним наповненням та за ієрархічними рівнями, виходячи зі специфічних властивостей інтеграції як процесу. Структуризацію інтеграційного процесу здійснено на основі декомпозиції функцій на загальні (організаційна, стимулююча (мотиваційна), узгоджувальна (регулююча), регулятивна (урівноважувальна), координаційна, контролююча, прогностична) та специфічні (ресурсна, інформаційна, комунікаційна, синхронізаційна, конфліктна, консультативна, аллокаційна, освітня, інноваційна, адаптивна, креативна, соціальна (соціалізації), ціннісна, оптимізаційна, інституційна, документуюча). Семантична та функціональна структуризація інтеграційних процесів сприятиме подальшій фундаменталізації наукових досліджень у сфері інтеграції, поліпшить практичну реалізацію управлінського процесу та прийняття управлінських рішень на різних ієрархічних рівнях управління економічними системами. Перспективами подальших досліджень теоретичного та методологічного базису інтеграційних процесів визначено розроблення механізмів їх реалізації в діяльності суб'єктів господарювання.

Приділено увагу теоретичним, методологічним і практичним питанням формування та розвитку інтеграційних процесів у туризмі. На основі генезису економічних концепцій розкрито вплив інтеграційних тенденцій на трансформацію змісту управління підприємством. Розглянуто методологію розвитку інтеграційних процесів на основі комплементарності у межах стратегічного партнерства, мережевих утворень, франчайзингових систем, віртуальних форм взаємодії. Визначено методологічний базис кластерних формувань та публічно-приватного партнерства. Сформовано положення концепції інтеграційного розвитку та розроблено механізми її імплементації в туризмі. Обгрунтовано технології та параметри детермінант інтеграційної взаємодії суб'єктів туристичної діяльності. Надано методичні та практичні рекомендації щодо реалізації інтеграційних стратегій та активізації інтеграційних процесів туристичних підприємств.

Досліджено теоретичні та методологічні засади функціонування економічних механізмів управління сучасними системами підприємств, корпорацій, галузей, регіонів і країн. Показано особливості використання економічної інформації в управлінні гірничорудним підприємством. Розглянуто напрями та чинники оптимізації витрат у процесі розробки та ухвалення управлінського рішення. Викладено концептуальні засади процесного підходу до розвитку персоналу організації. Запропоновано механізм підвищення ефективності функціонування промислового підприємства. Обгрунтовано концептуальні положення щодо інституціонального забезпечення інноваційного розвитку вугільної промисловості. Наведено шляхи формування механізмів підтримки малого та середнього бізнесу в ринковому середовищі регіону. Розроблено стратегію регіонального розвитку на основі кластеризації процесів навколо елементів продуктивних сил. Висвітлено новітні освітні механізми соціального розвитку в Україні. Проаналізовано проблеми стратегічного управління інноваційно-інвестиційним розвитком в умовах неоекономіки, можливості підвищення рівня та якості життя населення в Україні. Розкрито ключові компоненти та взаємозв'язки у межах компетентісного підходу як важливого фактора конкурентоспроможності університету на основі узагальнення передового вітчизняного та іноземного досвіду розвитку галузі освіти.

Доведено необхідність стратегічного партнерства між суб'єктами туристичної діяльності як перспективного напряму розвитку інтеграційних процесів підприємств. Це дозволило зробити висновок про необхідність конструктивного наукового переосмислення методології інтегрування на основі стратегічного партнерства, визначення його особливостей, етапів, процесів його реалізації. Cформовано методологічні засади формування та розвитку стратегічного партнерства з використанням процесно-портфельного підходу шляхом структурування та систематизації етапів виконання бізнес-процесів партнерства, з ідентифікацією факторів, критеріїв, показників та узгодження результатів консолідованої діяльності.

Досліджено генезу, тенденції, особливості та масштаби розвитку інтеграційних процесів у туризмі. Обгрунтовано функціональну та семантичну структуризацію інтеграційних процесів. Здійснено систематику інтеграційних процесів шляхом розроблення їх класифікації та типології. Розкрито вплив інтеграційних тенденцій на трансформацію змісту управління підприємством. Проведено компаративний аналіз теорій, концепцій та методологічних підходів, предметну основу яких обумовлює становлення концепції управління інтеграційними процесами (УІП). Визначено базові положення УІП на засадах концепції інтеграційного розвитку туристичних підприємств, сформульовано її мету, завдання, об'єкт, суб'єкт, принципи, функції. Наведено результати структурного аналізу розвитку туристичного ринку, здійснено діагностику конкурентоспроможності туристичної галузі в контексті розвитку інтеграційної взаємодії, здійснено економічне оцінювання інтеграційних процесів зазначених підприємств. Розроблено методологічні засади УІП туристичних підприємств. Сформовано методологію розвитку інтеграційних процесів на основі комплементарності у межах стратегічного партнерства, мережевих утворень, віртуальних форм взаємодії. Визначено методологічний базис формування кластерних систем та публічно-приватного партнерства. Розроблено механізми імплементації концепції УІП таких підприємств. Надано методичні та практичні рекомендації щодо реалізації інтеграційних стратегій та програм інтеграційного розвитку указаних підприємств. Сформовано напрями активізації цих процесів туристичних підприємств. Обгрунтовано мультиагентну систему інформаційно-комунікаційного забезпечення УІП зазначених підприємств.

У статті викладено авторський теоретичний підхід до визначення сутності та змісту категорії «інтеграція». Розглянуто логіку розгортання дослідження інтеграції в економічних науках і сформульовано її базові теоретичні положення. Обґрунтовано необхідність дослідження інтеграції у площині двох протекцій: широкій (феномен, філософія бізнесу, максима, принцип ринкової поведінки, аксіома, сукупність економічних відносин, підхід до управління) та вузькій (категорія цілісності; стан; результат діяльності; процес; форма діяльності; організаційна структура; стратегія розвитку, зростання та модернізації; система; методологія дослідження; засіб). Визначено принципи формування предметного поля інтеграції. У межах розвитку інтеграції як самостійного наукового економічного знання запропоновано виокремити аспекти її наукового дослідження: змістовний, еволюційний, функціональний, економічний, структурний, соціально-психологічний, інноваційний, управлінський, організаційний, конвергентний, ринковий, конкурентний, комплексний.

В статье изложен авторский теоретический подход к определению сущности и содержания категории «интеграция». Рассмотрена логика развертывания исследования интеграции в экономических науках и сформулированы ее базовые теоретические положения. Обосновананеобходимость исследования интеграции в плоскости двух протекций: широкой (феномен, философия бизнеса, максима, принцип рыночного поведения, аксиома, совокупность экономических отношений, подход к управлению) и узкой (категория целостности, состояние, результат деятельности; процесс, форма деятельности; организационная структура; стратегия развития, роста и модернизации, система; методология исследования; средство). Определены принципы формирования предметного поля интеграции. В рамках развития интеграции как самостоятельного научного экономического знания предложено выделить аспекты ее научного исследования: содержательный, эволюционный, функциональный, экономический, структурный, социально-психологический, инновационный, управленческий, организационный, конвергентный, рыночный конкурентный, комплексный.

The author's theoretical approach to the essence and the meaning of category "integration" is presented in the article. Purpose. Based on this goal, defined individual components of integration on the basis of the system analysis and genesis of potentials in different areas of knowledge; interdisciplinary justified considering the complex of economic, social, historical, political, philosophical, and psychological signs and characteristics. The logic of research of the integration was examined and the basic theoretical principles of integration in the field of management were formulated. Results. The necessity of research of the integration was justified in two plane patronage: wide (the phenomenon, business philosophy, maxim, the principle of market behavior, axiom, set of economic relations, approach to the management and narrow (category of integrity, condition, performance; process, a form of activity, organizational structure, strategy development, growth and modernization, system, research methodology, tool). The principles offorming the subject field of integration. As part of the development of integration as an independent scientific economic knowledge is proposed to distinguish the following aspects of research: descriptive, functional evolutionary economic structural socio-psychological organizational innovation management convergent market competitive, complex. Conclusion. Understanding of the meaning of integration allow us to develop the effective mechanisms of integration relationship of market participants in the future in the condition of instable business environment.

Запропоновано шляхи підвищення конкурентоспроможності підприємств готельного бізнесу в умовах ризиків і невизначеності. Визначено стратегічні пріоритети розвитку дитячого оздоровлення. Розглянуто національні тренди освітнього туризму. Увагу приділено тенденціям розвитку туризму в умовах екологізації мислення. Розкрито поняття сільського зеленого туризму. Описано особливості інвестування в туристичну галузь. Розкрито роль глобалізації в розвитку туризму. Увагу приділено інвестиційному потенціалу готельного підприємства. Наведено інформаційні технології управління готельним підприємством. Розглянуто дивідендну політику в управлінні готельними підприємствами корпоративного типу.

Досліджено парадигму Суспільства 5.0 на глобальному та галузевому (туристична сфера) рівнях, визначено її іманентні атрибути. Розглянуто генезу становлення моделі розвитку економічної системи "від Індустрії 1.0 до Суспільства 5.0". Здійснено форсайт стратегічних положень концепції Суспільство 5.0 у сфері туризму через детермінацію глобальних трендів, викликів, ризиків та загроз у площину реалізації потенційних можливостей для розвитку туристичної галузі. Обгрунтовано, що впровадження моделі управління Суспільство 5.0 створить унікальні можливості, конкурентні переваги та надасть змогу одержати економічні, соціальні та екологічні вигоди для суб'єктів туристичної галузі.

Обгрунтовано концепцію брендигу на засадах холістичного підходу та запропоновано напрями імплементації її положень у туристчному секторі через портфель важелів, інструментарію та формування, розроблення, моніторингу і підтримки національного бренда України.

Здійснено діагностику практик управління ресторанами в умовах кризи та коронавірусної загрози. Розглянуто інноваційні тактики протидії пандемічним викликам і розроблено референтну модель формування тактики антипандемічної протидії ресторану. Надано методичні та практичні рекомендації щодо реалізації тактичного управління суб'єктами ресторанного бізнесу, проведено оцінку його результативності із застосуванням методики EFQM.

В умовах військової агресії Україна зазнає масштабних безпрецедентних матеріальних, фінансових і людських втрат, які негативно відображаються на розвитку туристичного сектора та його найбільшої структурної складової - готельного бізнесу. Актуальним завданням дослідження є діагностика цифрових технологій маркетингу, визначення ефективності їх застосування, розроблення практичних рекомендацій для вдосконалення маркетингової цифрової стратегії, що окреслює поствоєнний вектор розвитку готельного бізнесу у невизначеному таймфреймі. Мета статті - наукове обгрунтування перспектив розвитку готельного бізнесу у поствоєнному періоді на основі трансформації технологій цифрового маркетингу. Застосовано комплекс методів дослідження: зіставлення, аналізу, систематизації та логічного узагальнення; економічного та маркетингового аналізу; рейтингового оцінювання; референтного моделювання. Здійснено декомпозицію технологій цифровізації маркетингу готельного бізнесу у контексті глобальних цифрових трендів, на її основі створено концептуальну модель впливу маркетингових цифрових технологій. Проаналізовано контент сайтів вибірки готелів і визначено основні проблеми у сфері цифрового маркетингу. Надано методичні та практичні рекомендації щодо бізнес-адміністрування та оптимізації сайта з метою забезпечення пріоритетності у пошукових системах, адаптивності сайта та збалансування інструментів швидких активних дій. Узагальнено методи та інструменти оцінювання цифрових технологій готелів. Запропоновано цифрову маркетингову стратегію розглядати, спираючись на визначення та вибір перспектив впровадження цифрових технологій за всіма елементами комплексу маркетингу. Висновки: технології цифрового маркетингу створюють інноваційну основу комунікаційних процесів з партнерами та споживачами, оптимізації процесів бронювання, продаж, ціноутворення, брендингу, клієнтоорієнтованості. Необхідність розширення технологій цифрового маркетингу в готельному бізнесу обумовлюється глобальними економічними трендами цифровізації та еволюційного розвитку. Доведено, щовона трансформується й еволюціонує відповідно до трендів сучасного цифрового світу та кризових реалій військового часу.

Актуальність досліджень ефективних стратегій диджитал-маркетингу полягає в розробленні адаптаційних механізмів до умов цифровізації та глобальних кризових викликів, які безпосередньо впливають на ресторанний бізнес. В умовах системних криз та глобальної диджиталізації суб'єкти ресторанного бізнесу потребують надійних стратегічних сценаріїв, що забезпечать виживання і розвиток. Мета статті - наукове обгрунтування моделей стратегічної поведінки суб'єкта ресторанного бізнесу в умовах кризи та цифрових інновацій. Підгрунтям дослідження є класичні концепції стратегічного менеджменту та маркетингу, методичний базис цифровізації бізнесу. Зміст стратегій диджитал-маркетингу інтерпретовано за допомогою загальнонаукових методів досліджень, зокрема аналізу, синтезу, систематизації, логічного узагальнення. Методи логічного та когнітивного моделювання застосовано для розроблення схем та моделей формування й трансформації стратегій диджитал-маркетингу суб'єктів ресторанного бізнесу в умовах військових дій. Механізм їх реалізації розкрито через декомпозицію функцій менеджменту, бізнес-процесів, результатів діяльності та відповідальності виконавців. Отримані результати та висновки підтверджено статичними та маркетинговими дослідженнями. Проведене дослідження дало змогу окреслити теоретичні та практичні результати. Здійснено маркетинговий аудит можливостей цифровізації, визначено цільові орієнтири та стратегічні метрики диджитал-маркетингу. Обгрунтовано необхідність системного та безперервного оцінювання її результативності шляхом систематизації ключових показників. Здійснено форсайт трансформації стратегій диджитал-маркетингу суб'єктів ресторанного бізнесу в умовах військових дій. Механізм її реалізації представлено через розподіл функцій (повноважень), бізнес-процесів (діяльності), ресурсів та відповідальності. Висновки: формування стратегії диджитал-маркетингу створює основу для отримання стійких конкурентних переваг та адаптаційних механізмів через використання цифрових можливостей і платформ. Проведені дослідження презентують науково обгрунтовані результати, які комплексно вирішують проблему формування та реалізації стратегії диджитал-маркетингу у ресторанному бізнесі.

Воєнна агресія та продовження пандемії коронавірусу призвели до глибокої економічної депресії у бізнесі, зокрема й втрати майна та майбутні перспективи. Актуальним завданням є розробка тактики страхування та пріоритетних страхових продуктів, які допоможуть захистити та відновити бізнес шляхом компенсаційних виплат, що зумовило актуальність статті. Мета дослідження - формулювання напрямів страхування як інструментів компенсаційного захисту від зовнішніх загроз і ризиків. Застосовано загальнонаукові та аналітичні методи дослідження. Здійснено ідентифікацію суб'єктів та об'єктів страхування в умовах зовнішніх викликів, загроз і нестабільності. Розглянуто напрями співпраці страховиків та суб'єктів гостинності. Проведено діагностику послуг страхових компаній і стану страхового ринку загалом. Надано рекомендації щодо диверсифікації страхових продуктів з урахуванням небезпек від воєнної агресії та коронавірусної пандемії. Висновки: в умовах воєнного нападу й пандемії розвиток страхування та формування компенсаційного капіталу є перспективним завданням. Представлено науково обгрунтовані результати, які комплексно вирішують важливу теоретико-прикладну проблему розвитку та впровадження страхування й диверсифікації страхових продуктів: адаптацію до складних умов і запобігання фінансовим, операційним та репутаційним втратам. Суб'єктам готельного господарства варто розглянути всі можливі способи забезпечення бізнесу та перспектив його розвитку в післявоєнний період через страхові відшкодування.