За допомогою історико-порівняльного аналізу та міждисциплінарного підходу висвітлено роль науково-технічних музеїв у популяризації науки в Україні в контексті міжнародного досвіду. Проаналізовано трансформацію форм і функцій музеїв у сучасному та історичному аспектах.

Вперше за допомогою історико-методологічного аналізу історії популяризації науки в Україні, з урахуванням нових тенденцій розвитку науки та взаємодії науки та суспільства, розкрито сутність та тенденції трансформації науково-популярного жанру. Популяризація науки в Україні переважно має одновекторну спрямованість (від популяризатора – до аудиторії), не використовує дискурсивні форми. Історико-методологічний аналіз показав, що популяризація науки пройшла шлях розвитку від просвітництва (поширення наукових знань серед малоосвічених верств населення) за допомогою пропаганди (демонстрація здобутків науки як найвищих досягнень людства).