На основании анализа оптической плотности ДНК в интерфазных ядрах эпителиоцитов буккального эпителия больных раком щитовидной железы, узловым зобом и аутоиммунным тиреоидитом предложено два новых текстурных показателя - отношение объемов модальных классов и показатель рельефности. Эти показатели могут быть использованы для дифференциальной диагностики заболеваний щитовидной железы.

На основании клинико-генеалогического обследования 133 больных раком молочной железы (РМЖ) в семьях выявлено накопление не только РМЖ, но и новообразований органов женской репродуктивной системы (ОЖРС), желудка, поджелудочной железы. Наибольшее число пробандов в семьях с онкологической патологией было в возрасте 40 - 49 лет, а самым распространненым типом опухоли у них был инвазивный протоковый рак. Установлено повышенное содержание ДНК в ядрах эпителиоцитов буккального эпителия у пробандов, в семьях которых имеются родственницы, больные РМЖ и раком ОЖРС.

На основі текстурних і денситометричних показників інтерфазних ядер епітеліоцитів за допомогою методів математичної статистики зроблено оцінку пухлинно-асоційованих змін у слизовій оболонці порожнини рота у хворих з доброякісними і злоякісними процесами в молочній і щитовидній залозах.

Цитоспектрофотометричне дослідження 17 доброякісних процесів (фіброаденоматоз та фіброаденома) та 42 раків молочної залози різної гістологічної структури показало, що у ядрах клітини злоякісних пухлин відбуваються зміни вмісту ДНК. Характерною ознакою раків в протилежність від доброякісних процесів є збільшення в ядрах середнього вмісту ДНК, зміна модального класу, гетероплоїдія, зростання відсотку анеуплоїдних клітин та збільшення їх кількості в одній пухлині.

Дослідження проведено на епітеліальних клітинах, отриманих від 32 хворих з доброякісними та злоякісними пухлинами товстого кишечника віком від 42 до 80 років. Методом флюориметричного аналізу вивчено співвідношення однониткової до двониткової ДНК в епітеліальних клітинах незміненої слизової оболонки товстої кишки (12 спостережень), в аденоматозних поліпах (4) та аденокарциномах (29). Встановлено зростання ступеня нестабільності вторинної структури ДНК у пухлинних клітинах у порівнянні з клітинами незміненого епітелію товстого кишечника. Відносне накопичення однониткової ДНК є відображенням структурно-функціональних перебудов, які відбуваються у генетичному апараті клітин при малігнізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1 + Р11(4УКР)026.256

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

У оперативно видалених молочних залозах 62 пацієнток, хворих на фіброаденоматоз (ФАМ), фіброаденому (ФА) та рак молочної залози, проведено гістохімічний аналіз компонентів екстрацелюлярного матриксу та аналіз змін окремих його компонентів за різних рівнів вмісту гомоцистеїну в плазмі крові цих хворих. Показано, що в ФАМ і ФА знаходяться різні типи глікозаміногліканів, а в злоякісних пухлинах переважають хондроїтинсульфати A та C або сульфомуцини. Встановлено гетерогенність стромальних елементів залежно від переважання десмолітичних або десмопластичних процесів, а також кореляційний зв'язок між експресією колагену IV типу, еластолізисом і рівнем гомоцистеїну в плазмі крові.

Зазначено, що необхідність пошуку нових підходів до лікування онкологічних хворих зумовлена високою токсичністю протипухлинних препаратів і резистентністю пухлин до їх дії. Перспективним є створення нанокомпозитів спрямованої доставки лікарських засобів до пухлинних клітин з використанням наноферомагнетиків і ліпосомальних носіїв. Обговорено вимоги до керованих зовнішнім магнітним полем наносистем і труднощі, які виникають у процесі конструювання їх складових: феромагнетиків і ліпосомальних наносистем. Висвітлено роль і перші досягнення фундаментальних досліджень як важливий крок на шляху до створення лікарських наноконструкцій. Окреслено коло перспективних напрямків удосконалення наносистем спрямованої доставки протипухлинних препаратів до мішені та очікувані переваги у разі їх впровадження.

На основі генеральної сукупності комплексу морфологічних, денситометричних і текстурних показників інтерфазних ядер доведено однотипність змін в епітеліоцитах букального епітелію та епітеліальних клітинах патологічного осередку. Дані зміни мінімальні у нормальній молочній залозі та мають тенденцію до збільшення внаслідок фіброаденоматозу (ФАМ) та фіброаденоми (ФА) і максимальні - у випадку раку молочної залози (РМЗ). На основі нових статистичних і геометричних методів розпізнання образів за допомогою комп'ютерного статистичного аналізу оцінено ступінь інформативності морфометричних і денситометричних параметрів ДНК і текстури хроматину інтерфазних ядер з метою диференційної діагностики доброякісних процесів, РМЗ та раку щитовидної залози (РЩЗ). Встановлено, що діагноз збігався з гістологічним у 91 % випадків у разі патології молочної залози і у 90 % випадків внаслідок патології щитовидної залози. Для диференційної діагностики аутоімунного тиреоїдиту (АІТ), вузлового зоба (ВЗ) та РЩЗ запропоновано 2 нових текстурних показники, що дало можливість отримати критерій для диференційної діагностики РЩЗ, ВЗ та АІТ. Чутливість запропонованого комп'ютерного методу становить 76,2 %, а специфічність - 85,7 %.

За допомогою статистичного аналізу часових рядів виявлено пухлинно-асоційовані зміни фрактальної структури хроматину букального епітелію у людей, хворих на фіброаденоматоз і рак молочної залози. Побудовані моделі класификації мають високу точність, що дозволяє виявляти наявність у організмі людини злоякісної або доброякісної пухлини під час скринінгу.

За допомогою гістохімічного дослідження у поліпах і раках товстої кишки виявлено зміни складу та розподілу різних типів муцинів. У аденокарциномах, у порівнянні з поліпами, спостережено збільшення частки глікопротеїдів і зменшення глікозаміногліканів, серед яких переважали сіаломуцини. Зменшувалася кількість бокалоподібних клітин та пригнічувалася секреція слизу.

Проведено дослідження в родоводах 102-х хворих на рак молочної залози (РМЗ) та встановлено асоціації пухлин і факторів, які можуть вплинути на виникнення РМЗ в родичів хворих. У сім'ях хворих розраховано генетичну компоненту і частоту захворювання на РМЗ та інших злоякісних новоутворень, які з ним асоціюються.

Проведено хірургічне лікування 80 хворих з приводу раку грудної залози (РГЗ). Проаналізовано частоту ускладнень після радикального хірургічного втручання у хворих похилого та молодого віку. Встановлено, що у разі використання препарату Traumastem P у хворих на РГЗ похилого віку зменшуються об'єм і тривалисть лімфореї, що запобігає ускладненням в післяопераційному періоді.

Наведено огляд літератури щодо клінічних та біологічних особливостей раку молочної залози у хворих похилого віку. Показано роль метаболічного синдрому для перебігу та прогнозу захворювання. Проаналізовано методи лікування та виживаність цього контингенту хворих.

Микро-РНК - новый класс малых некодирующих РНК, которые функционируют как специфические биорегуляторы экспрессии генов и осуществляют супрессию генов путем подавления трансляции определенных матричных РНК, что приводит к их разрушению или репрессии трансляции. Доказано, что данные молекулы играют ведущую роль в биологических процессах, оказывают влияние на рост и дифференцировку меток, регулируют процессы сигнальной трансдукции, воздействуют на клеточный цикл и апоптоз, что, в свою очередь, влияет на приобретение опухолевой клеткой резистентного фенотипа. Известно, что модификация экспрессии генов является не только одной из основных причин злокачественной трансформации меток, но также влияет на инвазию и метастазирование опухолей, ангиогенез и формирование резистентности к противоопухолевым препаратам. Профили микро-РНК могут ыужить полезными диагностическими и прогностическими маркерами различных опухолей.

Мета роботи - вивчення особливостей ліпідного статусу у людей похилого віку, хворих на рак молочної залози (РМЗ). Об'єкт та методи: аналіз ліпідного статусу проведено у 80-ти хворих на РМЗ та 10-ти практично здорових жінок (контроль). У зразках сироватки кровіза допомогою ферментативного методу визначено такі параметри: загальний холестерин (ЗХС), тригліцериди (ТГ), ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), ліпопротеїди дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ). Виявлено підвищення рівнів ЗХС, ТГ, ЛПНЩ та ЛПДНЩ у пацієнток похилого віку у порівнянні з хворими молодого віку та контролем. Відмічено поглиблення порушень ліпідного статусу у хворих похилого віку з метаболічним синдромом. Висновки: підвищення рівня ЗХС, ТТ, ЛПНЩ та ЛПДНЩ може відігравати значну роль у патогенезі РМЗ. Оцінка метаболічних змін та їх корекція є важливими для успішного лікування цих хворих, особливо у похилому віці.

Проанализированы опухоль-ассоциированные изменения фрактальной структуры хроматина буккального эпителия у женщин, болеющих фиброаденоматозом и раком молочной железы. Разработан метод скрининга, обеспечивающий высокую точность, чувствительность и специфичность. Метод основан на вычислении размерности Минковского цифрового изображения, полученного путем выделения синей компоненты цифрового изображения ДНК, окрашенного по Фельгену.