Виділено основні чинники, що обумовлюють особливості становлення чоловічої гендерної ідентичності за умов виховання в неповній сім'ї: відсутність батька в сім'ї в аспекті невиконання ним ключових ролей; актуалізація руйнівних впливів матері, пов'язаних із загальножіночими глибинними інтенціями, особливостями її особистості та об'єктивними чинниками життя матері-одиначки; якість образу відсутнього батька як фундаменту для формування образу чоловіка.

Теоретично проаналізовано проблему змісту гендерної ідентичності особистості. Виділено 3 теоретичні підходи до розв'язання зазначеної проблеми: свідомісний, статусно-рольовий і самісний. Запропоновано нове тлумачення гендерної ідентичності, обгрунтоване відношенням цього феномена до гендеру та особистісної ідентичності.

Теоретично проаналізовано змістові характеристики гендеру особистості. Серед основних теоретико-методологічних підходів до розуміння гендеру виділено 4: де гендер постає як соціальний, як культурний, як когнітивний феномен і як особистісний дискурс. Запропоновано нове тлумачення гендеру як психічної репрезентації статі та обгрунтовано його умовну структуру, що поєднує гендерний образ, гендерний концепт та гендерні практики.

Здійснено теоретичний аналіз механізмів становлення гендерної ідентичності особистості, висвітлених у гендерних дослідженнях сучасності. Визначено особливості кожного із них, зокрема: ідентифікація - дуальний характер цього процесу виявляється шляхом ідентифікації з представниками тієї ж статі та завдяки диференціації з представниками протилежної; соціалізація - її соціокультурний аспект та єдність процесу засвоєння індивідами цінностей гендерної культури попередніх поколінь та трансформація їх молодими; інтеріоризація - для досягнення гендерної ідентичності має бути перехід із зовнішнього плану в особистісно-осмислене прийняття гендерних ролей та відповідних їм установок; індивідуалізація, особливістю якої є реалізація внутрішніх задумів і смислів особистості, усієї Я-концепції; процес ініціації, що супроводжується закріпленням зміни соціального статусу і соціальної ролі людини. З певною мірою ймовірності висунуто тезу щодо пріоритетності механізмів інтеріоризації та ідентифікації в онтогенетичному зміщенні акцентів досліджуваних механізмів становлення гендерної ідентичності.

Осуществлен теоретический анализ механизмов становления гендерной идентичности личности, освещенных в гендерных исследованиях современности. Определены особенности каждого из них, в частности: идентификация - дуальный характер этого процесса проявляется путем идентификации с представителями того же пола и благодаря дифференциации с представителями противоположного; социализация - ее социокультурный аспект и единство процесса усвоения индивидами ценностей гендерной культуры предыдущих поколений и трансформация их молодыми; интериоризация - для достижения гендерной идентичности должен быть переход из внешнего плана в личностно осмысленное принятие гендерных ролей и соответствующих им установок; индивидуация, особенностью которой является реализация внутренних замыслов и смыслов личности, всей Я-концепции; процесс инициации, сопровождающий закреплением изменения социального статуса и социальной роли человека. С определенной степенью вероятности обоснован тезис о приоритетности механизмов интериоризации и идентификации в онтогенетическом смещении акцентов исследуемых механизмов становления гендерной идентичности.

The article analyzes the main mechanisms of forming personal gender identity; identification, socialization, interiorization, individualization and initiation.

Розкрито проблему гендерного розвитку чоловіка в онтогенезі в аспекті становлення його гендерної ідентичності. Поетапно розглянуто періоди дошкільного, молодшого шкільного, підліткового та юнацького віку із визначенням новоутворень, пов'язаних із гендером та ідентичністю особистості.

Визначено теоретико-методологічні підходи до вивчення гендерної ідентичності (ГІ). Уточнено її зміст та зв'язок із гендером особистості. Проаналізовано типології ГІ. З'ясовано основні детермінанти, хід та новоутворення становлення ГІ особистості в онтогенезі. Розглянуто можливості та обмеження неповної сім'ї як агента становлення ГІ хлопця. Розроблено діагностичний комплекс, що уможливив дослідження особливостей ГІ хлопців та її становлення на трьох рівнях функціонування: глибинному, когнітивному та поведінковому. Приділено особливу увагу методу аналізу серії психомалюнків: "Я", "Чоловік" та "Жінка". Встановлено особливості ГІ хлопців молодшого шкільного, підліткового та юнацького віку, що зростають у неповній сім'ї, а також особливості становлення когнітивного, поведінкового та глибинного компонентів ГІ хлопців із неповних сімей і її структури.