Викладено основи становлення і розвитку моніторингу міських земель та їх охорони. Розкрито сутність складових частин екологічного моніторингу та моніторингу міських земель. Наведено характеристики негативних процесів, які впливають на якість та кількість земельних ресурсів України та факторів їх виникнення. Представлено оцінки ступеня стійкості земель до негативних техногенних процесів та ефективності використання міських земель, висвітлено заходи щодо їх охорони. Проаналізовано значення моніторингу земель та його інформаційне забезпечення, викладено основні положення концепції екологічно безпечного землекористування.

Изложены основы становления и развития мониторинга городских земель и их охраны. Раскрыта сущность составных частей экологического мониторинга и мониторинга городских земель. Приведены характеристики негативных процессов, влияющих на качество и количество земельных ресурсов Украины и факторов их возникновения. Представлены оценки степени устойчивости земель к негативным техногенным процессам и эффективности использования городских земель, освещены мероприятия по их охране. Проанализированы значение мониторинга земель и его информационное обеспечение, изложены основные положения концепции экологически безопасного землепользования.

Викладено засади становлення та розвитку моніторингу міських земель. Висвітлено сутність складових частин екологічного моніторингу, охарактеризовано негативні процеси, які впливають на якість і кількість земельних ресурсів України, та розглянуто фактори, що викликають їх виникнення. Оцінено ступінь стійкості земель до негативних техногенних процесів, описано заходи щодо охорони територій. Розкрито значення моніторингу земель, особливості його інформаційного забезпечення, а також основні положення концепції екологічно безпечного землекористування.

Изложены основы становления и развития мониторинга городских земель. Освещены сущность составных частей экологического мониторинга, охарактеризованы негативные процессы, влияющие на качество и количество земельных ресурсов в Украине и рассмотрены факторы, вызывающие их возникновение. Оценена степень устойчивости земель к негативным техногенным процессам, описаны меры по охране территорий. Раскрыты значение мониторинга земель, особенности его информационного обеспечения, а также основные положения концепции экологически безопасного землепользования.

Розглянуто призначення, задачі та вимоги до системи оперативної підтримки дій людини-оператора, яка є перспективним напрямком підвищення ефективності функціонування автоматизованих систем управління військового призначення.

Проаналізовано досвід проведення тактико-стройових занять на навчальних командних пунктах у ході підготовки фахівців радіотехнічних військ у Харківському університеті Повітряних сил ім. І. Кожедуба.

Систематизовано досвід написання конспектів і запропоновано практичні рекомендації щодо роботи курсантів під час засвоєння лекційного матеріалу.

Удосконалено математичні моделі оцінки ймовірнісно-часових характеристик етапів збору інформації про стан мережі обміну даними (МОД) та прийняття рішення з керування МОД. Розроблено метод оцінки ефективності МОД, який дозволяє враховувати цінність даних, що передаються, та можливість наявності невизначеності про стан елементів мережі. Запропоновано методи оцінки переваг під час прийняття рішення з керування МОД та наслідків прийнятого рішення, відзнаковою особливістю яких є врахування корисності одержаного у процесі управління результату та можливого часу простою мережі обміну даними. Удосконалено метод прийняття рішення під час керування якістю обслуговування, що дозволяє враховувати втрати цінної інформації за рахунок відмови в обслуговуванні та старіння інформації, що передається.

Проаналізовано форми і способи бойового застосування радіотехнічних військ, їх роль і місце в організації збройної боротьби на сучасному етапі. Розглянуто особливості бойового застосування сил розвідки повітряного простору в збройних конфліктах другої половини ХХ ст., способи забезпечення стійкості системи радіолокаційної розвідки за умов вогневого та радіоелектронного подавлення. Показано основні тенденції в організації розвідки і контролю повітряного простору на сучасному етапі.

Наведено результати досліджень з актуальних питань геодезії, землевпорядкування, моніторингу земель, інформаційних технологій. Обгрунтовано вимоги до системи моніторингу сільськогосподарських земель. Проаналізовано способи визначення площ земельних ділянок. Розкрито можливості застосування субпіксельних технологій для виконання великомасштабного аерокосмічного знімання. Розглянуто питання дистанційного оцінювання кількості рослинності в міських агломераціях. Подано інформацію про автоматизовану інженерно-геодезичну систему спостереження за зсувонебезпечними територіями. Розроблено систему обробки, розшифровки та збереження гідрометеорологічних даних. Охарактеризовано методи дистанційного зондування Землі у задачах пошуку покладів вуглеводнів. Запропоновано спосіб контролю точності теодолітів і тахеометрів. Увагу приділено математичним моделям в ерготичних системах навчання, стандартизації якості програмних засобів, новітнім мультимедійним технологіям в освіті.

Вперше подано розробку авторів щодо перспективи зонування земель населених пунктів у процесі комплексного землеустрою. Сьогодні це є сучасною проблемою і напрямом земельних перетворень в Україні. Успішне проведення запропонованих дій дозволяє підвищити обгрунтованість прийнятих проектних рішень з організації територій населених пунктів, що відкриває шлях інвестиціям в Україну. Розроблений алгоритм базується на структурі баз геодезичних даних при переході від інвентаризації до зонінгу населених пунктів. Це створює умови функціонуванню зонінгу також при розширенні меж міст обласного значення та окремих унікальних об'єктів, наприклад, Чорнобильської АЕС.

З урахуванням того факту, що у теперішній час найбільш імовірним є виникнення локального збройного конфлікту, гібридної війни або холодної війни, розглянуто перспективи розвитку засобів повітряного нападу. При цьому акцент зроблено на тенденції розвитку засобів повітряного нападу як об'єктів радіолокаційного виявлення. Основна увага приділяється літакам стратегічної та тактичної авіації, крилатим ракетам та безпілотним літальним апаратам різного призначення. За результатами аналізу тенденцій розвитку засобів повітряного нападу зроблено висновок щодо зміни підходів до організації радіолокаційної розвідки повітряного простору.