Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ИНД)6,021

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш153-032 + Т3(5ИНД)0-1

Рубрики:

Індійські мови

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ИНД)0-2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ИНД)63-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ИНД)41,022

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4ВЕЛ)6-5 + Т3(5ИНД)6-5

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(5ІНД) + Ф015.21 + Ф014

Рубрики:

Історія філософії

Наукові напрямки, концепції політики (суверенітет, геополітика тощо)

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(5ПАК)6-8

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано суспільно-політичні інститути імперії Харшавардхани (606 - 647 рр.), виявлено їх специфіку, визначено традиційні засади побудови держави та суспільства, а також морально-етичні пріоритети індійців. На основі джерел різних типів, у тому числі - політичного роману-хроніки "Харшачаріта", досліджено один з етапів розвитку класичного індійського суспільства. Розглянуто геополітичну ситуацію напередодні утворення імперії та основні події, пов'язані з політичним посиленням династії Пушпабхуті та успадкуванням влади Харшою. Досліджено особливості політичної організації суспільства у визначений період, а також наведено характеристику місця імперії Харші у загальному процесі індійської історії. Особливу увагу приділено цивілізаційним особливостям Індії, вивченим на конкретному історичному матеріалі, чіткій стратифікації суспільства.

Вперше в український політичній науці досліджено особливості зовнішньополітичної стратегії Індії та її еволюцію в період по закінченню "холодної війни". Особливу увагу приділено цивілізаційному чиннику формування стилю міжнародної поведінки Індії. Доведено, що зовнішньополітичний її курс є поєднанням певних ідеальних підходів та практицизму, зумовленого необхідністю всебічного захисту національних інтересів. Проаналізовано еволюцію стратегії країни у постбіполярний період, що вирізняється посиленням реалістичних підходів та переходом до практичних кроків з метою підвищення її міжнародного статусу. Узагальнено досвід Індії в її зовнішньополітичній діяльності. Подано авторське бачення факторів, що зумовили прагнення країни вступити до клубу великих світових держав, і визначено головні чинники, що уможливлюють досягнення такої стратегічної мети у середньостроковій перспективі.

Проаналізовано зовнішню політику Республіки Індія в період трансформації міжнародних відносин після завершення "холодної війни". Розкрито концептуальні засади зовнішньополітичної діяльності країни, а також формування пріоритетів та особливостей її розвитку на міжнародній арені в контексті індійської релігійно-філософської традиції. Визначено сучасні виміри зовнішньополітичної стратегії Індії та розвиток політики країни в ядерній сфері й інформаційних технологіях.

Висвітлено сьогоденний розвиток країн Сходу, зокрема, актуальні питання історії, економіки, політики, науки. Зазначено, що аналіз суспільно-політичних процесів ряду країн Близького Сходу, Центральної Азії (Туреччини, Казахстану), Далекого Сходу (КНР, Монголії, Японії), Південно-Східної та Південної Азії (Індії, СРВ) свідчить про те, що ці країни, зважаючи на всі відмінності їх історії, ментальності, природних ресурсів, економічного потенціалу, політичних форм правління, швидко пристосовуються до викликів глобалізованого світу, і саме тут знаходяться та формуються нові центри економічного зростання. Зазначено, що використання досвіду стратегій і тактик проведення політичних і соціально-економічних перетворень у країнах Сходу, їх позитивний досвід є цікавими для українського суспільства.

Розглянуто визначні тенденції, основні проблеми й окремі цікаві, навіть парадоксальні факти з історії і політики двох найбільших держав Індостану - Індії та Пакистану. На основі широкого кола джерел і наукової літератури, а також власних спостережень авторки досліджено процеси формування суспільної думки та політичної культури Індостану від класичного періоду і часів мусульманського завоювання до утворення двох незалежних держав. Окреме місце відведено непростим відносинам між Індією та Пакистаном і проблемі Кашміру. Увагу приділено персоналіям, які в різні часи творили історію Індостану.

Розкрито основні аспекти вироблення та реалізації зовнішньополітичних доктрин і стратегій, що формують квінтесенцію зовнішньої політики. Подано теоретико-методологічні засади зовнішньополітичних доктрин, показано їхню роль у реалізації зовнішньої політики. Охарактеризовано стратегічну культуру та стратегічне мислення та їхнє методологічне і світоглядне значення у формуванні зовнішньополітичних стратегій і доктрин. Висвітлено роль зовнішньополітичних стратегій і доктрин у реалізації зовнішньої політики. Проаналізовано концептуальні засади зовнішньополітичних доктрин і стратегій США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Російської Федерації, Туреччини, Казахстану й Узбекистану, Індії та Китаю. Зовнішня політика будь-якої держави належить до однієї з найскладніших сфер її діяльності. Водночас ефективність зовнішньої політики найбільше залежить від її реалістичності, цілеспрямованості та послідовності. Усі ці характеристики у значній мірі закладають у процес формування та формулювання зовнішньополітичних доктрин, стратегій і концепцій. На зазначеному етапі відбувається не тільки усвідомлення, але й артикуляція національних інтересів країни в міжнародному середовищі. Однією з найбільших вад зовнішньої політики України є відсутність стратегування у процесі її формування та реалізації.