Запропоновано принцип двоканальної побудови тепловізійної камери на базі піровідикону, який, на відміну від існуючих пристроїв, не тільки істотно зменшує вплив геометричних шумів мішені піровідикону та шум п'єдесталу на корисний сигнал, але й компенсує синхронні й асинхронні завади у реальному часі без погіршення динамічних властивостей пристрою.

Запропоновано математичне забезпечення для збирання, збереження й опрацювання зображень, одержаних тепловізійною камерою. Розглянуто особливості його програмної реалізації.

Біль спини трапляється у 40,0 - 80,0 % популяції. Однією з найчастіших причин болю спини є міофасціальний больовий синдром (МФБС). Близько 84,0 % дорослого населення хоча б раз у житті має епізод болю в попереку, а 40,0 - 70,0 % - у шиї. МФБС може існувати як самостійно, так і в структурі вертеброгенного рефлекторного м'язово-тонічного синдрому. Мета роботи - подати основні оновлені діагностичні та терапевтичні аспекти МФБС. Використано контент-аналіз, метод системного й порівняльного аналізу, бібліосемантичний метод вивчення актуальних наукових досліджень стосовно основних оновлених діагностичних та терапевтичних аспектів МФБС. У жінок МФБС виникає частіше, ніж у чоловіків. МФБС має чіткі клінічні ознаки - м'язовий спазм, болючі м'язові потовщення у напружених м'язах (тригерні точки), зниження обсягу рухів ураженого м'яза і зони відображеного болю. Діагностика МФБС складна. Лабораторні та інструментальні діагностичні процедури проводять з метою виключити захворювання, що мають подібні клінічні або якщо є ознаки компресійного (радикулярного, мієлопатичного) синдрому. З цією ж метою для уточнення діагнозу використовують методи нейровізуалізації (комп'ютерну та магніторезонансну томографію), рентгенографію, електроміографію. М'язовий біль вимагає насамперед виключення запальної етіології, а також вертеброгенних компресійних корінцевих і спінальних уражень. Діагностика МФБС потребує правильної техніки пальпації для виявлення тригерних точок. Рекомендовано розтягувати м'язи за довжиною на межі стимулювання болю, під час цього серед ослаблених м'язів пальпується тяж у вигляді тугого шнура, вздовж якого й виявляється точка найбільшої болючості (натискання на неї викликає відображений біль). Лікування МФБС має бути комплексним, впливати на основні етіологічні чинники, патогенетичні механізми та, звичайно, застосовуватись як симптоматичне. Лікування хворих із синдромом болю спини передбачає такий алгоритм: фіксувальний бандаж, фізичні вправи, нестероїдні протизапальні препарати, міорелаксанти, вітамінолікування. Висновки: лікуючи больові синдроми спини, потрібно брати до уваги патогенетичні механізми їх виникнення, зокрема, досить частий варіант цих синдромів - МФБС.

Паранеопластичні синдроми (ПС) - це рідкісні патологічні стани, спричинені зміною реакції імунної системи на новоутвори. Вони включають неметастатичні ефекти, які супроводжують злоякісні захворювання. Діагностика цих синдромів має певні труднощі. Проаналізовано клінічні випадки пацієнтів з ПС, проведено диференційну діагностику. Прискіпливий розбір кожного клінічного випадку надзвичайно важливий, адже це нагромадження досвіду, вдосконалення діагностики та уникнення помилок у майбутньому.