Проаналізовано можливості використання ефекту релеївського розсіювання для пошуку космічного сміття. Показано реальну можливість визначення геометричних розмірів малих об'єктів космічного сміття.

Розглянуто проблемні питання визначення загальних напрямів підвищення якості радіонавігаційного забезпечення України. Наведено шляхи підвищення функціональної надійності та завадозахисту радіонавігаційних систем. Розглянуто особливості супутникових радіонавігаційних систем та особливості створення національної радіонавігаційної системи.

Викладено методологічні основи створення адаптивного наземного автоматизованого комплексу керування космічними апаратами. Розглянуто методи та алгоритми аналізу, створення та забезпечення адаптивності комплексу керування як здатності реагувати на будь-які зміни особливостей польоту космічного апарату, що дозволяють зводити до мінімуму негативні наслідки внутрішніх і зовнішніх негативних факторів. Наведено науково-технічні пропозиції, які дозволяють підвищити ефективність функціонування наземного автоматизованого комплексу керування космічними апаратами.

Незважаючи на те, що сучасний стан розвитку наземного автоматизованого комплексу управління космічними апаратами знаходиться на досить високому рівні, конкретні науково-технічні пропозиції щодо покращання ефективності перспективного НАКУ відсутні. Наведені дослідження особливостей функціонування перспективних НАКУ за допомогою розробленого способу ідентифікації станції управління космічними апаратами визначають можливість практичної реалізації розроблених науково-технічних рекомендацій.

Проаналізовано відомі підходи щодо підвищення ефективності процесів навігації і управління рухом у космічному просторі, засоби їх навігаційного обслуговування. Сформовано структуру адаптивної комплексної системи ефективного спостереження та розпізнавання космічних апаратів. Створено функції та структуру контролю комплексної системи спостереження та розпізнавання космічних апаратів. Вивчено модель оперативного планування роботи засобів комплексної системи спостереження та розпізнавання космічних апаратів. Розроблено науково-технічні способи підвищення ефективності функціонування комплексної системи спостереження та розпізнавання космічних апаратів. Визначено оцінювання ефективності адаптивної комплексної системи спостереження та розпізнавання космічних апаратів. Доведено можливість підвищення оперативних та цільових характеристик сучасної комплексної системи спостереження та розпізнавання космічних апаратів.

Наведено способи визначення середнього часу відновлення об'єкта суднового обладнання в експлуатуючої організації, а також особливості розроблення математичної моделі процесу технічного обслуговування та ремонту об'єктів суднових комплексів судна, що дозволяє одержати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків відповідних показників ефективності процесу.

Запропонована модель проведення екологічного аудиту на підприємстві з використанням сучасних технічних і інформаційних систем для контролю навколишнього природного середовища та визначення її змін параметрів на основі проведення моніторингу. Здійснено обгрунтування необхідності використання геоінформаційних систем, представлено структурну схему моделі та особливості її роботи.

Викладено принципи побудови та функціонування супутникових радіонавігаційних систем, їх системного дослідження та моделювання. Розкрито методологію системної оптимізації структури та стратегій функціонування цих систем. Розглянуто теоретичні основи навігаційних визначень у сучасних супутникових радіонавігаційних системах. Наведено алгоритми оброблення навігаційних вимірювань і навігаційно-часових визначень.

Показано, що прийнятий підхід на основі існуючої системи технічного обслуговування і ремонту призводить до значної перевитрати ресурсів, а виконання робіт з технічного обслуговування і ремонту у встановлені календарні терміни в більшості випадків не забезпечує заданої надійності. Обгрунтована актуальність розроблення нових методів технічної експлуатації суднових комплексів на основі застосування перспективних систем технічного діагностування суднових комплексів.

Наведено формалізований опис процесу технічного обслуговування і ремонту об'єктів суднових комплексів та їх складових у вигляді регенерувального процесу відновлення. На підставі формалізації розроблено математичну модель процесу експлуатації водних транспортних засобів, що дозволяє одержати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків необхідних показників ефективності досліджуваного процесу.

Наведено формалізований опис процесу технічного обслуговування і ремонту об'єктів суднових комплексів та їх складових у вигляді регенерувального процесу відновлення. На підставі формалізації розроблено метод обгрунтування організації процесу відновлення агрегатів водних транспортних засобів, що дозволяє одержати кінцеві аналітичні вирази для розрахунків необхідних показників ефективності досліджуваного процесу.

Розглянуто категорію "управління знаннями" та його компоненти як складову частину системи управління якістю, яку необхідно повноцінно впроваджувати та використовувати в Інституті підготовки фахівців Національного органу стандартизації задля забезпечення підвищення ефективності діяльності цього навчального закладу. Виділено основні завдання системи управління знаннями.

Стверджено висновок про актуальність задачі підвищення точності моделювання процесів обслуговування мобільних контрольно-діагностичних комплексів, що застосовуються при контролі технічного стану апаратури радіоелектронних систем засобів водного транспорту. Недоліками існуючих моделей вимірювального контролю складних зразків є те, що враховується лише вплив повноти і глибини контролю на достовірність контролю й не враховується якість обслуговування самих засобів контролю, які використовуються при цьому. Тому оцінку коефіцієнту готовності мобільних контрольно-діагностичних комплексів як для існуючих, так і для перспективних зразків, пропонується здійснити шляхом математичного моделювання процесів вимірювального контролю радіоелектронних систем за допомогою мобільних контрольно-діагностичних комплексів, що застосовуються при контролі цієї апаратури. Розроблена імітаційна модель впливу точності оцінки коефіцієнту готовності мобільних контрольнодіагностичних комплексів на достовірність контролю апаратури радіоелектронних систем засобів водного транспорту дозволяє визначити взаємозв'язок між якість обслуговування системи та достовірністю визначення реального технічного стану апаратури, що контролюється. Запропонована імітаційна модель достовірності контролю радіоелектронних систем морського транспорту. Розрахунки показали, що підвищення коефіцієнту готовності мобільних контрольно-діагностичних комплексів на (1,5 - 2) % дозволяють підвищити достовірність контролю апаратури радіоелектронних систем морського транспорту до 10 %.