Розглянуто основи хімічної термодинаміки та будови іонних кристалів, визначено їх зв'язок з властивостями речовин, наведено термодинамічну характеристику окисно-відновних реакцій. Розглянуто закон Гесса, перший, другий, третій закони термодинаміки, дії мас гомогенних систем. Проаналізовано вплив зміни зовнішніх умов на рівновагу, а також поляризаційних ефектів на термічну стабільність сполук на прикладі карбонатів, нітратів, сульфатів. Встановлено залежності константи рівноваги, а також енергії Гіббса від температури. Обговорено особливості будови кристалогідратів, а також перебігу реакції взаємодії сульфатної кислоти з металами. Показано особливості електролізу та корозії металів, розглянуто види поляризації та корозії, запропоновано їх класифікацію. Наведено типові розрахунки розв'язання конкретних практичних задач.

Наведено інформацію про основні фізико-хімічні терміни, поняття, закони та теорії з проблем термодинаміки та кінетичних закономірностей хімічних реакцій. Розкрито сутність таких понять, як абсорбція, гідратація, енергія, поліморфізм, сольватація, фугітивність, константа швидкості, період напіврозкладу, мікрогетерогенний каталіз.

Приведена информация об основных физико-химических терминах, понятиях, законах и теориях по проблемам термодинамики и кинетических закономерностей химических реакций. Раскрыта сущность таких понятий, как абсорбция, гидратация, энергия, полиморфизм, сольватация, фугитивность, константа скорости, период полураспада, мікрогетерогенный катализ.

Розглянуто питання фізичної та колоїдної хімії, зокрема, розчини, електродні потенціали й електрорушійні сили, нерівноважні електрохімічні процеси. Розкрито сутність таких понять, як буферні розчини, гідроліз солей, електроліт, кондуктометрія, гальванічний елемент, електродний потенціал, анодне окиснення металів, корозія, полярографія.

Рассмотрены вопросы физической и коллоидной химии, в частности, растворы, электродные потенциалы и электродвижущие силы, неравновесные электрохимические процессы. Раскрыта сущность таких понятий, как буферные растворы, гидролиз солей, электролит, кондуктометрия, гальванический элемент, электродный потенциал, анодное окисление металлов, коррозия, полярография.

Розкрито сутність основних понять термодинаміки, розглянуто кінетичні закономірності хімічних реакцій, описано різні види розчинів та їх властивості, подано матеріали про каталіз, електродні потенціали й електрорушійні сили, нерівноважні електрохімічні процеси. Наведено відомості про стандартні ентальпії утворення, стандартні енергії Гіббса утворення деяких неорганічних і органічних речовин та їх стандартні ентропії за 298,15 К, а також межову електропровідність іонів у водних розчинах, величини констант дисоціації кислот та основ, окисно-відновні потенціали та фундаментальні фізичні сталі.

Раскрыта сущность основных понятий термодинамики, рассмотрены кинетические закономерности химических реакций, описаны различные виды растворов и их свойства, изложены материалы о катализе, электродных потенциалах и электродвижущих силах, неравновесных электрохимических процессах. Приведены сведения о стандартных энальпиях образования, стандартных энергиях Гиббса образования некоторых неорганических и органических веществ и их стандартных энтропиях при 298,15 К, а также граничной электропроводимости ионов в водных растворах, величинах констант диссоциации кислот и основ, окисно-восстановительных потенциалах и фундаментальных физических постояннных.

Розкрито зміст понять загальної фізичної хімії, зокрема, термодинаміки, термодинаміки хімічної рівноваги, кінетичних закономірностей хімічних реакцій, каталізу, молекулярних розчинів, електрохімії з урахуванням правил, рекомендацій сучасної міжнародної номенклатури та термінології IUPAC та ISO. Увагу приділено нерівноважним електрохімічним процесам, електродному потенціалу, електрорушійній силі. Описано буферні розчини, каталітичні реакції, визначено водневий показник кислотності середовища. Висвітлено теорії кислот і основ, розчинів, асоціації іонів. Наведено закони Коновалова, Стокса, Вант-Гоффа, Кулона, незалежності руху іонів Кольрауша.

Раскрыто содержание понятий общей физической химии, в частности, термодинамики, термодинамики химического равновесия, кинетических закономерностей химических реакций, катализа, молекулярных растворов, электрохимии с учетом правил и рекомендаций современной международной номенклатуры и терминологии IUPAC и ISO. Внимание уделено неравновесным электрохимическим процессам, электродному потенциалу, электродвижущей силе. Описаны буферные растворы, каталитические реакции, определен водородный показатель кислотности среды. Освещены теории кислот и основ, растворов, ассоциаций ионов. Приведены законы Коновалова, Стокса, Вант-Гоффа, Кулона, независимости движений йонов Кольрауша.

Доведено, що при розмиві природних кам'яносоляних покладів з метою спорудження підземного сховища існує обмеження по мінімальній глибині зони розмиву, де технологічний процес стає економічно невигідним через зниження робочої концентрації розсолу. Це обмеження ліквідується у ході попередньої обробки будівельної зони вибуховими методами, серед яких перевагу слід надавати тим, які розраховані на її дилатансійне розущільнення.

Наведено результати досліджень особливості кінетики розчинення іонних дилатуючих середовищ в напруженому стані при використанні одного з імпульсних методів впливу на відкриті свердловинами породи, а саме, свердловинних вибухів.

Досліджено зміну режимів розчинення у потоці природної кам'яної солі (галіту) у напруженому стані. Доведено, що усі особливості впливу напруженого стану на еволюцію концентрації розсолу обумовлені деформаційною поведінкою середовища, що розчиняється.

Вперше встановлено залежність потужності збуджуваного світлом теплового ІЧ випромінювання напівпровідникового кристала від рівня легування, товщини, коефіцієнта відбивання поверхні кристала, а також від довжини хвилі збуджувального світла. Проведено оптимізацію потужності надлишкоового ІЧ випромінювання за параметрами кристала. Доведено, що потужність збудженого світлом теплового ІЧ випромінювання напівпровідникового кристала немонотонно залежить від температури кристала: у разі її підвищення потужність ІЧ випромінювання досягає максимуму, а потім зменшується. Встановлено залежність температури максимуму від ширини забороненої зони, типу провідності, рівня легування та товщини кристала, а також від спектральної області, в якій реєструється ІЧ випромінювання. Здійснено обгрунтування явища немонотонності, що пояснюється зростанням коефіцієнта поглинання ІЧ випромінювання рівноважними носіями за умов збільшення температури. Вперше експериментально показано, що спектр збудженого світлом теплового ІЧ випромінювання напівпровідникового кристала реструктурується у разі нанесення на його поверхню тонкоплівкового покриття. Експериментальним шляхом встановлено, що під час збудження напівпровідникового кристала світлом потужність теплового ІЧ випромінювання кристала у діапазонах 3 - 5 та 8 - 12 мкм може зростати до потужності випромінювання абсолютно чорного тіла у даних діапазонах за незмінної температури кристала.

Розглянуто фізико-хімічні основи синтезу неорганічних речовин. Надано загальну характеристику хімічних речовин, а також відомості про процеси та способи їх виділення та очищення. Розкрито загальні поняття щодо розчинності речовин. Викладено знання про реакції у водному розчині та фактори, які їх ускладнюють, реакції на межі поділу фаз, електрохімічні й окисно-відновні реакції. Описано методики синтезу гідроксидів, солей, оксидів, одержання металів відновленням воднем або вугіллям. Розглянуто процеси відновлення металів з розчинів солей активними металами та взаємодії металів з кислотами.

Досліджено проблему наукової точності застосування терміна "суміші" та сумісних із ним термінів "однорідні суміші", "неоднорідні суміші", "гомогенні суміші", "гетерогенні суміші", "дисперсні системи" в українській хімічній літературі для загальноосвітніх і вищих навчальних закладів.

Показано, що частота відхилення якості питної води водопроводів України від нормативних вимог є основною причиною того, що для населення України актуально використання підземних питних вод нецентралізованого водопостачання. Виявлено, що іонно-молекулярний склад (ІМС) підземних вод Київської області не стабільний внаслідок тріщинуватості водотривких порід, що визначає якість підземних вод і умови їх використання населенням. Наведено результати вивчення вмісту основних компонентів ІМС системи карбонатно-кальцієвої рівноваги на прикладі підземних питних вод різного походження західної частини Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну (ДАБ) Київської області поблизу Києва. Показано, що ці зміни є взаємопов'язанимми з кліматичними умовами року та особливостями гідрогеологічного режиму ДАБ.

Розглянуто основні питання геохімії нафти і газу: склад, фізичні й хімічні властивості нафти, газу, газоконденсату, газогідрату та їхніх похідних. Викладено походження, міграція, акумуляція і природне перетворення вуглеводнів. Надано характеристику формування й трансформації органічної речовини на різних стадіях літогенезу. Описано приклади використання геохімічних методів дослідження у процесі пошуків, розвідки й видобутку вуглеводнів. Визнано, що геохімія як наука сформувалася на межі мінералогії, геології та хімії. Зазначено, що термін "геохімія" в науку ввів швейцарський хімік X. Ф. Шейбейн у 1838 р., а також ученим уперше запропоновано термін "озон" для газу, який ще в 1785 р. був відкритий нідерландським фізиком і ботаніком Мартіном ван Марумом за характерним запахом і окиснювальними властивостями (газ був виявлений в повітрі після пропускання крізь нього електричного розряду). Акцентовано, що суттєвим поштовхом для розвитку геохімії нафти стали роботи німецького хіміка А. Трейбса, який у 1934 р. вперше виділив із нафти і горючих сланців характерні для живої матерії біологічно важливі пігменти - металопорфірини та визначив їхню хімічну природу.