Отмечено, что фторхинолоновый антибиотик заноцин в гинекологической практике эффективен в отношении микроорганизмов, играющих роль в развитии послеоперационных инфекционных осложнений (ПВО). Препарат малотоксичен, хорошо переносится пациентками и практически не вызывает побочных реакций. Сделан вывод о высокой эффективности заноцина для профилактики ПВО в гинекологии, в том числе и у пациенток, имевших в анамнезе заболевания, передающиеся половым путем.

Вивчено рівень виявлення, динаміку, структуру захворюваності, наслідки лікування хворих з поєднаною патологією ВІЛ/ТБ. Для дослідження використано методи ретроспективного аналізу медичних карток стаціонарних та амбулаторних хворих за період від 2007 до 2010 р. (1892 картки). Аналіз клінічних випадків захворювання на туберкульоз та ВІЛ/СНІД свідчить про те, що раннє призначення АРТ-терапії сприяє поліпшенню наслідків лікування хворих на туберкульоз. У разі своєчасного призначення антиретровірусної терапії та за умови раннього виявлення туберкульозу у хворих з поєднаною патологією ВІЛ/ТБ спостерігається позитивна клінічна та рентгенологічна динаміка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР-4ВОЛ)026.262 + Р627.016.25

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - проаналізувати вплив еколого-популяційних особливостей районів Волинської області на епідеміологічні показники розсіяного склерозу (PC). У 2012 р. створено Волинський обласний реєстр пацієнтів з PC. Опрацьовано дані медичних карток амбулаторних хворих, які перебувають на обліку в центрі демієлінізувальних захворювань Волинської обласної клінічної лікарні, та звітні дані районних закладів охорони здоров'я і поліклінік м. Луцька. Для аналізу взаємозв'язку між еколого-популяційними особливостями районів області та епідеміологічними показниками використовували дані екологічного паспорту Волинської області та статистичного щорічника головного управління статистики у Волинській області, щорічних довідників показників діяльності лікувально-профілактичних закладів Волинської області. Визначено райони у Волинській області з найбільш несприятливими екологічними умовами та найбільшою поширеністю PC. Проведено аналіз впливу еколого-популяційних особливостей районів області на епідеміологічні показники PC (розподіл хворих за типом перебігу, віком початку захворювання, середній вік пацієнтів, гендерне співвідношення, тривалість періоду від початку захворювання до встановлення діагнозу PC). Висновки: несприятливі екологічні умови можуть бути чинником реалізації високої генетичної схильності до PC. Для збільшення ризику розвитку захворювання має значення поєднання еколого-популяційних чинників та генетичної схильності до PC. Доступність медичної допомоги також впливає на епідеміологічні показники. Співвідношення хворих жінок і чоловіків та розподіл хворих за типом перебігу PC не залежать від поширеності захворювання у районі та від його забрудненості.

Зазначено, що пацієнти з типовими клінічними та візуалізаційними ознаками, характерними для розсіяного склерозу (РС), не потребують додаткових діагностичних процедур. Для пацієнтів з атиповою неврологічною симптоматикою та атиповими змінами за нейровізуалізації необхідні додаткові діагностичні критерії. Огляд сфокусовано на епідеміологічній ситуації РС у світі, а також на діагностичних критеріях РС, що зазнали змін у 2011 р.

Мета роботи - визначити поширеність коморбідних станів хворих на розсіяний склероз (PC), які мешкають у Волинській області, порівняно із загальною популяцією та з'ясувати вплив наявності супутніх захворювань на епідеміологічні показники PC. Обстежено 292 пацієнтів з PC. Для порівняння частоти певних коморбідних станів на 100 тис. населення у когорті хворих на PC з такою у загальній популяції Волинської області використовували дані щорічного довідника показників діяльності лікувально-профілактичних закладів Волинської області (2012 - 2013). Найпоширенішими коморбідними станами у хворих на PC у Волинській області є патологія шлунково-кишкового тракту, гіпертонічна хвороба, ішемічна хвороба серця, зоб, сечокам'яна хвороба, радикулопатії. До захворювань, частота яких значно перевищує (більше ніж у 5 разів) поширеність у загальній популяції, належать: патологія шлунково-кишкового тракту, сечокам'яна хвороба, радикулопатії, доброякісні новоутворення яєчників, хвороби молочної залози, анкілозувальний спондиліт. Для групи пацієнтів з двома і більше коморбідними станами характерні старший середній вік та пізніший вік дебюту порівняно з тими, хто страждає лише на PC. Установлено, що серед хворих на PC достовірно менше H. pylori-позитивних пацієнтів. Висновки: у пацієнтів з коморбідністю пізніший дебют PC, проте тривалість періоду від появи перших симптомів PC до встановлення діагнозу - менша. Вивчення особливостей коморбідних станів у хворих на PC сприяє їх своєчасному виявленню та покращенню якості наданої медичної допомоги.

Встановлено закономірності зміни біологічної активності грунтів у зоні впливу залізничного транспорту (на прикладі залізничної магістралі Чоп-Ужгород-Самбір в межах Закарпатської області). Встановлено тенденцію до зниження рівня важких металів із віддаленням від залізничної колії, при цьому найвищий вміст кислоторозчинних форм важких металів виявлено у грунті на відстані 0 - 50 м від залізничної колії, що перевищує показники умовного контролю до 3 разів. Перебудова мікробного ценозу в зонах впливу залізничного транспорту характеризувалась зниженням кількості вільноживучих азотфіксаторів, мікроміцетів, олігонітрофілів, амілолітичної та педотрофної мікрофлори порівняно з контролем. Встановлено, що вміст загальної мікробної біомаси грунтів призалізничних територій знижується до 70 % порівняно з контрольними грунтами. Целюлозолітична активність грунтів на відстані 0 - 50 м від залізничної колії знижується у 3 - 5 разів порівняно з умовним контролем. Грунти, відібрані на відстані 0 - 25 м від залізничної колії, характеризуються підвищенням фітотоксичного ефекту порівняно з контролем (12 - 58 %), проте на відстані 50 та 100 м даний показник зменшується втричі. На основі кореляційного аналізу встановлено, що кількість еколого-трофічних і таксономічних груп мікроорганізмів, целюлозолітична активність чутливо реагують на підвищений вміст важких металів у зоні впливу залізничного транспорту.

Викладено результати досліджень агроекологічних особливостей і перспективи збереження, відновлення та раціонального використання природних ресурсів у сучасних умовах. Розглянуто соціально-правові та еколого-економічні проблеми та особливості збереження, відновлення й раціонального використання природно-ресурсного потенціалу. Висвітлено перспективи технологічних і технічних рішень щодо збереження, відновлення та раціонального використання природних та енергетичних ресурсів. Визначено напрями вдосконалення сучасних енергетичних систем з метою збереження та раціонального використання природно-ресурсного та енергетичного потенціалів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.25 + Р11(4УКР-4ВОЛ)286.2

Рубрики:

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: РА432414 Пошук видання у каталогах НБУВ