Висвітлено конституційні засади щодо управління і права власності на лісові ресурси у контексті змін лісокористування в Карпатському регіоні України за 1967-1996 рр., а також напрямів ведення лісового господарства і лісокористування після реформування 1995 р. у порівнянні з сусідніми європейськими країнами - Австрією, Німеччиною, Польщею, Угорщиною, Чехією.

Висвітлено стан і передумови розвитку лісового господарства України. За умови загальної площі лісів понад 10 млн га лісовий доход становить близько 47 млн гривень і значно поступається обсягу видатків держбюджету на ведення лісового господарства. Щорічний екологічно безпечний обсяг вилучення деревини внаслідок головних рубана не повністю освоюється, становить близько 14 % середньорічного приросту. Подано пропозиції щодо подальшого вдосконалення діяльності підприємств лісового господарства.

Висвітлено зміст діючих законодавчих норм щодо оподаткування землі у лісовому господарстві, які визначені Земельним і Лісовим кодексами, а також Законом України "Про плату за землю". Обгрунтовуються пропозиції щодо удосконалення діючого законодавства.

Освещены вопросы относительно экономической сущности лесоводства вообще и украинского в частности. Приведены на основе достоверных информационных источников издержки конституционного собственника лесных ресурсов на ведение лесного хозяйства, использование полученного лесного дохода и прибыли по удельным показателям на единицу площади. Доказана необходимость проведения кардинального реформирования лесных отношений в Украине с учетом рыночных условий и углубления земельной реформы.

Розглянуто необхідність перенесення політичної відповідальності за економічні наслідки лісівництва, яке здійснюють лісгоспи, на один центральний орган виконавчої влади. Наведено випадки значних неузгодженостей між окремими нормами лісового законодавства, їх невідповідність конституційним засадам та умовам ринкової економіки. Зроблено висновок про необхідність кардинального вдосконалення зазначених актів.

Проведено аналіз розміру видатків і доходів за Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік", а також надходжень до нього внаслідок здійснення господарської діяльності суб'єктами з лісівництва, порівняння їх з фінансуванням 2005 року. Доведено необхідність зміни системи їх визначення, переходу від галузевого методу до персоніфікованого обчислення у межах суб'єктів адміністративно-територіального поділу.

Наведено аналіз бюджетного процесу щодо формування доходної та видаткової частин у складі Закону України "Про Державний бюджет" на здійснення лісівництва за 2005 - 2006 рр. Доведено відсутність належного зв'язку видатків з доходами всупереч ринковим засадам, а також неймовірно великий дефіцит бюджету галузі порівняно з дефіцитом національної економіки. Запропоновано шляхи вдосконалення та дотримання чинного Порядку складання відповідних кошторисів.

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференціюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогенну, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

Проаналізовано процеси трансформації навколишнього природного середовища в контексті впливу гірничо-видобувних робіт. Наведено тлумачення деяких нових еколого-геологічних термінів для опису геологічного середовища (ГС). Увагу приділено змінам у мінералого-петрографічному складі компонентів ГС, визначено природні та априродні (техногенні, техногенно змінені природні, природно відновлені техногенні) компоненти за їх генетичними ознаками. Запропоновано нові методологічні підходи до опису техногенних об'єктів і явищ в антропогенних екосистемах та критерії їх трансформації.

Наведено стислий критичний аналіз Державної цільової програми "Ліси України" на 2010 - 2015 роки. Висвітлено історичні аспекти становлення лісівництва в Україні, його сучасні недоліки, збитковість господарювання в галузі. При здійсненні лісівництва постійно має місце перевищення відповідних видатків з держбюджету у порівнянні з надходженнями коштів за використання землі. Обгрунтовано необхідність запровадження плати за лісові землі при здійсненні лісівництва.

Досліджено викладені у статті професора І. Синякевича ("Економіка України" № 1, 2012, с. 61-68) питання національної політики у лісовому господарстві України та державного лісівництва. Доведено необхідність, насамперед, ідентифікувати як самі об'єкти господарювання в лісівництві, так і мету його здійснення, розглядати шляхи реформування галузі на ринкових засадах і на основі спеціальних механізмів ціноутворення, пов'язаних з вирощуванням лісу (деревини) та лісокористуванням.

Індекс рубрикатора НБУВ: П342 + П00

Рубрики:

Лісознавство

Агробіологія. Агробіоценози. Біотехнологія

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сосредоточено внимание на некоторых особенностях литологического состава донных осадков поверхностных вод в горнодобывающем регионе - Криворожском железорудном бассейне. Определены гранулометрический состав, удельная плотность, влагоемкость, солесодержание, количество магнитного продукта и содержание тяжелых металлов в донных осадках. Приведены данные о пространственном распределении этих характеристик в р. Ингулец. Выполнены минералогический и петрографический анализы донных осадков. Выделены техногенная, антропогенная и природная составляющие донных осадков.

Розглянуто питання впливу великого гірничо-металургійного центру України - Кривбасу на стан гідросистеми р. Інгулець. Наведено результати досліджень вмісту важких металів у воді та донних відкладах за 15-річний проміжок часу.

Висвітлено актуальне питання техногенного впливу індустріально розвинених регіонів на водні екосистеми. Наведено результати досліджень вмісту важких металів у донних осадах річки Інгулець - головної водної артерії Кривого Рогу - великого залізорудного центру в Україні. Розглянуто характер та відслідковано динаміку накопичення важких металів у донних осадах р. Інгулець у зоні техногенного впливу міста та нижче за течією. Взято проби донних відкладень. Відзначено, що протягом останніх 15-ти років не простежується накопичення цілої низки важких металів у донних осадах річки.

Освещен актуальный в данное время вопрос техногенного влияния индустриально развитых регионов на водные экосистемы. Приведены результаты исследований содержания тяжелых металлов в донных осадках речки Ингулец - главной водной артерии Кривого Рога - большого железорудного центра в Украине. Рассмотрен характер и прослежена динамика накопления тяжелых металлов в донных осадках р. Ингулец в зоне техногенного влияния города и ниже по течению. Осуществлен отбор проб донных отложений. Отмечено, что на протяжении последних 15-ти лет не прослеживается накопление целой низки тяжелых металлов в донных осадках речки.

A method of the choice of characteristic places for the sampling of the sediments of flat rivers of Ukraine and a general method of the determination of the specific density of sediments are described, and the results of analyses of the tests selected on a segment of 350 km in length along the Ingulets river-bed are presented.

Наведено результати аналізу залежності вмісту водорозчинних солей від гранулометричного складу сучасних донних осадків р. Інгулець - головної водної артерії великого гірничо-металургійного центру України. Показано додатний кореляційний зв'язок між тонкими фракціями донних відкладів і вмістом солей у них.

Досліджено фінансові результати за доходами до Державного бюджету за так зване "спеціальне використання лісових ресурсів" (СВЛР) порівняно з видатками по Україні. Показано, що численні заходи щодо реформування лісового господарства за роки незалежності не привели за фінансовим результатом до покращання. Запропоновано заходи з метою переведення лісівництва на засади самоокупності та прибутковості господарювання при забезпеченні охорони навколишнього природного середовища.

Про ліси в Україні говорять багато, особливо - щодо недбалого ставлення до них. Водночас майже не йдеться про лісівництво і про використання при цьому земель лісових. Дослідженням увага акцентується на використанні земельних угідь замість "лісового фонду". У межах облікової категорії "землі лісові" (у 2011 р. - 6840,4 тис. га) здійснюється державне лісівництво, забезпечується користування його головною продукцією - деревиною. Висвітлено стратегічні напрями управління, відображені у доступних джерелах інформації за історичними етапами. На першому етапі з часу започаткування воно спрямовувалося на те, щоб іказенні ліси, крім загальнодержавного значення, дедалі більше і більше набували уже значення фінансовогоі. На другому етапі об'єктом праці та обліку стають "лісові ресурси". В ювілейному виданні до 200-річчя заснування Лісового департаменту стратегічним напрямом розвитку галузі визначалося: "Здійснювати функції державних органів управління лісами і забезпечувати державні інтереси - ось головні завдання лісового господарства". На третьому етапі (в Україні - з 60-х років ХХ ст.) маємо виразні підтвердження занепаду фінансово-економічних показників використання земельних угідь і відсутність системного наукового забезпечення. Землекористування у лісівництві повсюдно перетворюється на нерентабельне. Стратегічним напрямом галузі стає "необхідність зростання бюджетних щорічних видатків на лісівництво". На четвертому етапі, що збігається з проголошенням Україною незалежності та з початком третього сторіччя державного управління в лісовій справі, головним є "визначення основних напрямів збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованих на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів", риторичний перелік яких вміщує Державна цільова програма "Ліси України" на 2010 - 2015 роки. Пропонуються заходи, здійснення яких повинне привести до остаточної відмови від радянсько-російських "державне управління лісами" та "лісокористування", переходу до землекористування з персональною відповідальністю суб'єктів у галузі лісівництва, а також на принципах самоокупності та прибутковості за кінцевими результатами господарювання.

В Україні розпочався новий етап у реформуванні лісового господарства, але, як завжди, без належного опрацювання. Посилання на оприлюднені в Інтернеті Концепцію реформування або Стратегію збалансованого розвитку лісового та мисливського господарства України на період до 2020 року як на нормативно-правові акти слід сприймати вкрай сумнівними. Висвітлено порівнянні фінансові показники за видатками на лісове господарство та доходами до державного і місцевих бюджетів за останні роки і ХХ ст. Головною продукцією колишнього і сучасного лісівництва є деревина, а об'єктом праці - земля, тобто землекористування. Саме щодо цього терміна довгий час ведеться полеміка в публічних джерелах наукової інформації, проте органи влади, посилаючись на Лісовий кодекс України, підмінили його на термін "лісокористування", що не відповідає ні складу лісогосподарського виробництва, ні об'єкту праці в галузі лісівництва. Рано чи пізно виконавчим органам державної влади доведеться усвідомити істотну відмінність ідентифікованого господарювання на землі від загальнодержавного, тобто знеособленого, а також зрозуміти, що об'єктом праці для лісівництва є земля (земельна ділянка), за користування якою необхідно завжди здійснювати рентну плату. Саме за користування земельними угіддями, а не за лісові матеріали, кількість і якість яких залежать від мистецтва господарювання. Це також необхідно для того, щоб використання деревини і вироблених з неї лісових матеріалів перестало "живити" тіньові схеми їх продажу. До того ж сам фізіологічний процес нарощування деревини є одним з найважливіших факторів коагуляції вуглецю і одним з факторів його зменшення у складі повітря. Реформуванню галузі лісівництва на ринкових засадах має передувати вдосконалення лісового законодавства.