Вперше подано систематизовану інформацію про закордонну частину культурної спадщини України - археологічні та антропологічні колекції, що знаходяться в Росії. Старожитності відображають величезний період української історії - від палеоліту до середньовіччя, зокрема - видатні пам'ятки скіфської, античної, давньоруської культури.

Описано археологічні знахідки з дорогоцінних металів, колекції первісної доби, раннього заліза та античних пам'яток Північного Причорномор'я, археологічних пам'яток слов'яно-руської доби та середньовіччя, новобудовних експедицій та матеріалів археологічних розвідок.

Описаны археологические находки из драгоценных металлов, коллекции первобытной эпохи, раннего железа и античных памяток Северного Причерноморья, археологических памяток славяно-русской эпохи и средневековья, новостроевых экспедиций и материалов археологических исследований.

Проаналізовано функції академічної науки та реалії їх здійснення в різні історичні періоди. Проведено історичну реконструкцію форм взаємодії академій наук України та Росії. Оцінено внески українських учених в розвиток фундаментальних наук в Росії та російських учених в становлення та розвиток академічної науки, створення нових наукових установ в Академії наук України. Виявлено принципи та чинники ефективного партнерства академій наук України та Росії за умов глобалізації, інноваційного перетворення економіки та в контексті входження в європейський і світовий науковий простір. Увагу приділено аналізу архівних документів і матеріалів з історії академічної науки на засадах методології наукових комунікацій і організації науки.

Висвітлено результати досліджень нещодавно відкритих і вже добре відомих пам'яток, аналізу окремих категорій старожитностей, що зберігаються у наукових фондах Інституту археології НАН України. Подано детальну інформацію про антропоморфні статуетки ранньотрипільського поселення Бернашівка, керамічний посуд трипільського поселення Небелівка (за результатами розкопок 2009 р.), кераміку VI - V ст. до н.е. з розкопок римського преторію в Ольвії. Проаналізовано кочівницькі поховання біля с. Ходорів, ходосівське городище зарубинецького часу, неолітичні матеріали поселення Бузьки у лісостеповому Подніпров'ї. Викладено історію дослідження кургану Чмирева Могила, наведено опис Вишгорода у золотоординський час (за матеріалами розкопок 1936 - 1937, 1947 рр.).

Рассмотрены основные формы международных научных связей АН УССР с научными учреждениями, центрами и фирмами стран с высоким научно-техническим потенциалом в 70-е гг. XX ст. Освещена работа по повышению эффективности международных связей учреждений АН УССР.

Узагальнено досвід Академії наук України з розробки і реалізації програмно-цільового підходу в управлінні економікою і науково-технічним розвитком. Цей досвід знайшов широке розповсюдження в СРСР, зокрема в АН СPCP.

Рассмотрены идеи Г. М. Доброва относительно функционирования научных институтов в контексте проблем приоритетов науки, основ научной политики, прогнозирования и перестройки науки.

На основі вивчення оригінальних праць і ознайомлення виконаних звітів висвітлено співпрацю таких видатних вчених, як В. М. Глушков (1923 - 1982), який є автором фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатором і організатором реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих программно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни та Г. М. Добров (1929 - 1989) - відомий історик науки і засновник школи наукознавства на Україні. Співпраця видатних вчених вивела економіку країни на новий технічний рівень у галузі інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

Простежено вплив науково-технічної революції на розвиток науки. Виявлено, що НТР є тривалим історичним процесом. Передовою характеристикою НТР є перетворення науки в безпосередню продуктивну силу й автоматизацію виробництва. Виявлено, що НТР значною мірою вплинула на становлення наукової дисципліни - "Наукознавство".