Зазначено, що на ринку праці, з його зростаючими диспропорціями в попиті та пропозиції робочої сили особливо вразливі позиції займає молодь. Серед молодих людей віком 18 - 28 років не працює і не вчиться кожний четвертий. Серед випускників вузів не може знайти собі роботу кожний шостий фахівець. Причини безробіття серед молоді багато в чому зумовлені специфікою цієї соціально-демографічної групи. Розуміння конкурентоздатності як здатності в більш високій мірі задовольняти потреби роботодавця, дає можливість виділити основні критерії, за якими молоді фахівці займають більш низькі ринкові позиції. Однак, загалом, вища освіта є чинником, що підвищує конкурентоздатність молоді на ринку праці. Випускників вузів відрізняє більш висока соціальна та професійна мобільність. Розглянуто тенденції інтеграції молодих фахівців з вищою освітою до професійно-кваліфікаційної структури суспільства. Специфічні особливості має регіональний аспект стану випускників вузів. Для Харкова характерний один з найвищих показників чисельності студентів на 10 тис. населення. Зростання контингенту молоді, що навчається у вузах, йде випереджальними темпами. Це входить в суперечність з реальними тенденціями розвитку практично всіх галузей економіки регіону. Обгрунтовано основні заходи державного регулювання зайнятості на загальнонаціональному і регіональному рівнях.

Рассмотрены проблемы формирования модели специалиста с высшим образованием, его профессиональной компетентности, адекватной требованиям современного рынка труда; раскрыто понятие и содержание практической подготовки студентов как важнейшей структурной компоненты социально-профессиональных ресурсов. Проанализированы как достижения, так и "узкие места" в организации производственной практики студентов-экономистов на примере Харьковского гуманитарного университета "Народная украинская академия".

Осуществлен анализ теоретических и практических аспектов жизнедеятельности современных университетов. Уделено внимание их истории и парадигмальным основам развития. Изучены миссия и функции университета в контексте мировых тенденций развития высшего образования. Сделаны акценты на влиянии социальной среды на современные университеты и их потенциале. Представлены статистические и социологические данные, демонстрирующие динамику изменений университетской среды.

Проведен междисциплинарный анализ теоретических и практических аспектов формирования и развития творческой активности студентов. Уделено внимание содержательному наполнению этого процесса, его методическим аспектам и практической реализации. Показана роль макро-, мезо- и микрофакторов в повышении творческой активности студентов. Обращено внимание на субъекты социокультурного образовательного пространства, а также мотивационные аспекты творчества студентов.

Исследованы проблемы сохранения академического оплота современного инновационного университета. Рассмотрены особенности эффективной методики преподавания иностранного языка его носителем (на примере французкого языка) как технологии smart-образования. Уделено внимание smart-образованию как новой образовательной парадигме, акуальному тренду или маркетинговому ходу. Исследованы базовые выгоды и риски smart-стратегии развития малого города. Проанализировано место науки и образования в формировании smart-общества. Указано на особенности методического обеспечения учебного процесса в условиях постоянных изменений.