Викладено порядок регулювання особистих немайнових і майнових (цивільних) відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Розкрито суть понять зобов'язання, договору, найму (оренди) житла, доручення, страхування, банківського вкладу, комерційної концесії, спільної діяльності, факторингу. Висвітлено питання щодо виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, а також розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. Розглянуто загальні положення щодо спадку за заповітом і законом. Описано окремі види зобов'язань, зокрема, договірні, дарування, ренти, оренди.

Изложен порядок регулирования личных имущественных и неимущественных (гражданских) отношений, основанных на юридическом равенстве, свободном волеизъявлении, имущественной самостоятельности ее участников. Раскрыта сущность понятий обязательства, договора, найма (аренды) жилья, поручения, страхования, банковского вклада, коммерческой концессии, совместной деятельности, факторинга. Освещены вопросы, касающиеся выполнения научно-исследовательских или исследовательско-конструкторских и технологических работ, а также распоряжения имущественными правами интеллектуальной собственности. Рассмотрены общие положения о наследстве по завещанию и закону. Описаны отдельные виды обязательств, в частности, договорные, дарения, ренты, подряда, аренды.

Викладено основні положення цивільного законодавства України щодо фізичних та юридичних осіб, господарські товариства, об'єкти цивільних прав, правочини, особисті немайнові права фізичної особи, право власності, зокрема інтелектуальної, речові права на чуже майно. Висвітлено участь держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.

Приведены основные положения гражданского законодательства Украины о физических и юридических лицах, хозяйственных обществах, объектах гражданских прав, сделках, личных неимущественных правах физического лица, правах собственности, в частности интеллектуальной, вещевых правах на чужое имущество. Освещено участие государства, Автономной Республики Крым, территориальных обществ в гражданских отношениях.

Встановлено порядок регулювання особистих немайнових і майнових (цивільних) відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Проаналізовано цивільне законодавство України, прокоментовано загальні положення про фізичну та юридичну особи, господарські та командитні товариства, виробничий кооператив, об'єкти цивільних прав, правочини, право власності, речові права на чуже майно, а також право інтелектуальної власності, зокрема, на літературний, художній та інші твори, наукове відкриття, компонування інтегральної мікросхеми, раціоналізаторську пропозицію. Визначено правовоі форми участі держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад у цивільних відносинах.

Установлен порядок регулирования личных неимущественных и имущественных (гражданских) отношений, основанных на юридическом равенстве, свободном волеизъявлении, имущественной самостоятельности их участников. Проанализировано гражданское законодательство Украины, прокомментированы основные положения о физическом и юридическом лицах, хозяйственных и коммандитных обществах, производственном кооперативе, объектах гражданских прав, сделках, праве собственности, вещном праве на чужое имущество, а также праве интеллектуальной собственности, в частности, на литературное, художественное и другие произведения, научное открытие, компоновку интегральной микросхемы, рационализаторское предложение. Определены правовые формы участия государства, Автономной Республики Крым, территориальных обществ в гражданских отношениях.

У 128 хворих на цукровий діабет, ускладнений гнійно-некротичним ураженням стопи, вивчено особливості артеріального кровопостачання стопи та його зміни під впливом комплексного хірургічного лікування. Здійснення реваскуляризації шляхом реконструкції артерій клубово-підколінного, стегново-підколінного та гомілково-стопного сегментів сприяло поліпшенню мікроциркуляції тканин кінцівки. За неможливості виконання реваскуляризації нижньої кінцівки хворим призначали алпростан у вигляді компресу, що сприяло усуненню ознак критичної ішемії та уповільненню прогресування гнійно-некротичних змін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.345.1 + Р454.68

Рубрики:

Операції на серці, серцевій сумці і магістральних судинах

Електрохірургія

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.23

Рубрики:

Операції на кишечнику

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі широкого кола джерел, насамперед архівних документів, відображено основні напрями, форми і методи антирелігійної політики більшовиків на Волині - Житомирщині у 1920 - 1930-х рр. Досліджено етноконфесійну структуру населення краю та сфери впливу релігійних об'єднань. Розкрито характер та масштаби репресій більшовицького режиму проти духовенства та віруючих в означений період, показано масове закриття культових споруд як засіб ліквідації матеріальної бази церкви. Проаналізовано суспільно-релігійну активність населення у 1920-х рр. та суспільні й релігійні вияви антирадянських настроїв у 1930-х рр.

Виявлено, що антирелігійна кампанія на Волині - Житомирщині здійснювалася більшовицьким режимом шляхом реалізації комплексу заходів: методами адміністративного тиску, правових обмежень, дискредитації духовенства, дезорганізаційної роботи, репресивної політики, антирелігійної пропаганди. У 1920-х рр., згідно з політичним курсом непу та "коренізацією", ставлення влади до релігійних об'єднань було відносно ліберальним, що давало можливість функціонувати православним, римо-католицьким, іудейським, різним протестантським та сектантським громадам. Рівень релігійності населення залишався доволі високим. Процес посилення антирелігійної кампанії, що розпочався у 1929 р., супроводжувався розгортанням репресивної політики щодо духовенства і віруючих, ліквідацією конфесійних інституцій та закриттям культових споруд. У роки "великого терору" (1937 - 1938 рр.) опір віруючого населення було придушено, але більшовицькому режиму не вдалося досягти атеїзації суспільства.