Дослідження плівок MgO проведено за методом оже-електронної спектроскопії. Досліджено плівки MgO, одержані за методом високочастотного розпилення за різних умов (в середовищі аргону та в середовищі аргону з киснем). Розрахунки кількісного елементного складу плівок проведено на базі програми, розробленою на мові програмування Delphi 5.0. Достовірність розрахунків перевірено за допомогою стандартних зразків високої чистоти. Виявлено, що в плівках, одержаних в середовищі аргону, спостерігається порушення стехіометрії складу у бік надлишку магнію, а в плівках, одержаних у середовищі аргону з киснем, порушення стехіометрії незначні.

Research of films MgO was conducted by the method of Ouge-electronic spectroscopy. In work the films MgO were explored got the method of high-frequency dispersion under various conditions (in the environment of argon and in the environment of argon with oxygen). Computations of quantitative element composition of films were conducted on the basis of the program, developed in a programming language Delphi 5.0. Authenticity of computations was checked up by means standard samples of high cleanness. Theuse of the program considerably simplified work. It is exposed, that in films of got in the environment of argon there is violation of stoichiometric composition in the side of surplus of magnesium, and films were got in the environment of argon with oxygen of violation of stoichiometric insignificant

Выяснено влияние химической модификации активированного углеродного материала на его удельную емкость с использованием методов импедансной спектроскопии, циклической вольтамперометрии и хроноамперометрии. Показано, что общая емкость является суммой двух составляющих - емкости двойного электрического слоя (ДЭС) и псевдоемкости, причем, вклад последней является незначительным (2 - 6 %). Легирование хромом и марганцем приводит к повышению удельной емкости на 69 и 71 %, соответственно. Вероятно, основной причиной такого роста является трансформация валентной зоны углеродного материала за счет привнесения дополнительных электронных состояний от внедренных металлов, в результате чего значительно большее количество ионов (в первую очередь, положительных) будет принимать участие в формировании ДЭС и, следовательно, предопределять рост удельной емкости.

Проведено исследование зависимостей параметров электрохимических конденсаторов от способа модификации активированного нанопористого углерода (АНУ), полученного из природного сырья (фруктовые косточки). Показано, что высокотемпературная доактивация АНУ в сочетании с легированием марганцем существенно увеличивает удельную емкость электрохимических конденсаторов, сформированных на его основе (до 200 Ф/г), и сводит к минимуму влияние фарадеевских процессов на их характеристики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л272.224

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження впливу лазерного опромінення на властивості пористого вуглецевого матеріалу (ПВМ), легованого Mn, Cr, Er, Fe з різним ступенем легування. Обгрунтовано термічну модель лазерного впливу, визначено оптимальні параметри лазерного опромінення. Розкрито вплив лазерного опромінення на фрактальну (пористу) структуру ПВМ, зміни стану поверхневих функціональних груп та електронної підсистеми, ініційовані лазерним опроміненням. Висвітлено зміну станів та положень атомів легованих металів, а також поведінку електрохімічної системи лазерно модифікований ПВМ/водний електроліт.

Досліджено вплив морфології та поруватої структури нанопористого вуглецю, одержаного з антрациту, на місткісні характеристики суперконденсаторів, виготовлених на його основі. Показано, що значення питомої місткості вуглецевого матеріалу корелює із значенням загального об'єму пор; кореляція місткості з питомою поверхнею є менш строгою. Встановлено, що загальна місткість матеріалу забезпечується місткістю подвійного електричного шару, а внесок псевдомісткості є мінімальним і становить менше 2 %.

Досліджено фрактальну структуру пористих вуглецевих матеріалів, легованих марганцем, до та після лазерного опромінення. Виявлено дворівневу фрактальну структуру, яка ущільнюється на 10 % внаслідок лазерного опромінення. Ущільнення матеріалу відбувається внаслідок оплавлення поверхневих груп. Показано, що ступінь оплавлення залежить від розподілу впроваджених домішок.

Досліджено стан поверхневих груп у поруватому вуглецевому матеріалі (ПВМ) і вплив лазерного опромінення на властивості груп та електронну підсистему ПВМ. За допомогою методу ЯМР виявлено різні типи поверхневих груп і досліджено їх вплив на іони електроліту в приповерхневій області. Виявлено розподіл поверхневих груп і колективізованих електронів між трьома станами (1:3:6), що відрізняються спектроскопічними характеристиками (ЯМР та ЕПР) і відповідають структурним елементам матриці (порам) різної розмірності. Лазерне опромінення призводить до зменшення різноманіття форм існування груп як для вихідного, так і для легованого металами (Mn, Cr) ПВМ.

Оптимизированы режимы синтеза углеродных наноматериалов (УНМ) с оптимальными морфологией и распределением пор по размерам, которые обеспечивают высокие характеристики электрохимических конденсаторов. Методами рентгеноструктурного, дифференциально-термического, термогравиметрического анализов и электронно-парамагнитного резонанса (ЭПР) исследованы особенности структурных преобразований в УНМ при различных режимах термической обработки. Найдена корреляция между динамикой перераспределения интегральных интенсивностей сигналов ЭПР и эволюцией структурно-функциональных параметров углеродных композиций.

Вивчено процеси накопичення заряду на подвійному електричному шарі поляризованих електродів електрохімічних систем. Як електродний матеріал суперконденсаторів використано нанопористий вуглецевий матеріал, одержаний шляхом карбонізації з фруктової сировини. Оптимізацію розподілу пор за розмірами здійснено хіміко-термічним способом із використанням гідроксиду калію як активатора. Параметри суперконденсаторів і характеристики електродного матеріалу досліджено на комплексі AUTOLAB PGSTAT12 з використанням програмного забезпечення GPES і FRA-2. Процес пороутворення досліджено на синхронному термоаналізаторі STA 449 F3 Jupiter. Показано, що одержані матеріали володіють високими значеннями ємності, яка реалізується шляхом накопичення заряду на подвійному електричному шарі, вклад псевдоємності відсутній. Визначено оптимальні режими карбонізації та хімічної активації та обгрунтовано залежності питомих характеристик від режиму модифікації. Показано, що практично всі зразки є високо стійкіми в широкому діапазоні густин струмів.