Наведено результати аналізу діяльності систем державного управління науково-технологічною й інноваційною сферами, сформованими у різних країнах світу (США, країнах ЄС, Японії, Південній Кореї, Республіках Білорусь і Казахстан, Росії) та Україні. Узагальнено досвід стратегічного планування розвитку та механізмів її державного інвестування. Обгрунтовано рекомендації щодо удосконалення підходів до політики державного управління науково-технологічною сферою в Україні, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки за рахунок посилення впливу чинників технологічного й інноваційного розвитку.

Изложены результаты анализа деятельности систем государственного управления научно-технологической и инновационной сферами, сформированными в разных странах мира (США, странах ЕС, Японии, Южной Корее, Республиках Беларусь и Казахстан, России) и Украине. Обобщен опыт стратегического планирования развития и механизмов ее государственного инвестирования. Обоснованы рекомендации по усовершенствованию подходов к политике государственного управления научно-технологической сферой в Украине, направленные на повышение конкурентоспособности отечественной экономики за счет усиления влияния факторов технологического и инновационного развития.

Розглянуто основні механізми інвестування в науково-технологічну та інноваційну сферу, визначені Лісабонською стратегією Європейського Союзу (ЄС). Проаналізовано бюджетне та позабюджетне фінансування в ЄС.

Аналіз засновано на прогнозах Європейської Комісії щодо розвитку світового ринку нанотехнологій; інформації про державне і приватне фінансування досліджень і розробок; створення робочих місць і компаній, які працюють із нанотехнологіями.

Наведено результати системного аналізу ринкових тенденцій розвитку нанотехнологій, проведеного на підставі економетричних показників. Розкрито основи класифікації наноматеріалів, їх властивості, напрями застосування і комерціалізації. Визначено науково-технологічні пріоритети наноіндустрії, обгрунтовано світові тенденції розвитку наносфери, зокрема, щодо впровадження національних нанотехнологічних стратегій і програм, фінансування нанодосліджень і нанорозробок, напрямів розвитку наноринку. Висвітлено загальні підходи до патентування в наносфері, досвід ЄС і Росії щодо проведення аналізу наукометричних індикаторів розвитку нанотехнологій: патентної активності, кількості наукових публікацій і посилань. Вивчено досвід США і Німеччини щодо розвитку наносфери. Особливу увагу приділено досвіду Росії у запровадженні Стратегії розвитку наноіндустрії. Описано методологію та інструментарій стратегічного планування розвитку нанотехнологій з урахуванням досвіду США та ЄС. Визначено тенденції розвитку нанотехнологічної сфери в Україні, охарактеризовано нормативно-правову базу з даної тематики та нанотехнологічні напрями. Надано рекомендації щодо посилення стратегічних підходів до планування нанодосліджень та розвитку наноіндустрії.

Розглянуто діяльність інформаційно-аналітичних служб, створених у наукових установах Російської Федерації для супроводження процесу комерціалізації інновацій.

Розглянуто досвід Європейського Союзу та Співдружності Незалежних Держав щодо формування інформаційно-інноваційних ресурсів за умов інтегрованого інформаційного простору.

Досліджено специфіку розбудови інформаційної інфраструктури інноваційної сфери у США.

Надано пропозиції щодо вивчення світового досвіду розвитку інформаційної інфраструктури (ІІ) інноваційної сфери, організаційного складу ІІ; розроблення моделі взаємодії інституцій ІІ; створення структур інноваційного посередництва в Україні.

Досліджено напрями діяльності та інформаційні ресурси провідних інформаційних компаній світу.

Надано результати дослідження процесів інтеграції інформаційної інфраструктури інноваційної сфери у світі й у межах СНД.

Розглянуто пропозиції щодо розбудови системи інформаційно-аналітичного забезпечення реалізації державної інноваційної політики.

Розглянуто досвід зарубіжних країн щодо формування інституціонального середовища для національної інноваційної системи ресурсів в електронному вигляді для інформаційного забезпечення етапів життєвого циклу інформаційних систем.

Розглянуто напрями діяльності інноваційних посередників і їх роль у розвитку ринків інновацій.

Досліджено теоретичні підходи різних наукових шкіл та економічних напрямів щодо формування інституціональних засад інноваційної діяльності. Розглянуто основні етапи інституціонального розвитку. Акцентовано увагу на новітній інституціональній теорії. На прикладі Росії вивчено інституціональні аспекти формування інноваційного потенціалу сучасної економіки. Увагу приділено аналізу інституціонального середовища для розбудови національної інноваційної системи. Визначено основні типи національних інноваційних систем розвинених країн світу й інституційні умови їх розвитку. Досліджено інституціональну інфраструктуру національної інноваційної системи Росії. Розглянуто деякі підходи до створення інституціональних умов для міжнаціонального трансферу технологій. Досліджено ключові проблеми розвитку інноваційної діяльності в Україні, зокрема її інституціональний аспект.

Проведено огляд світових інформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення потреб економіки знань. Вивчено досвід побудови та функціонування інформаційної інфраструктури національних інноваційних систем в економічно розвинених країнах світу та пострадянських. Розглянуто процеси формування загальноєвропейського інформаційного простору, зокрема: напрями науково-технічної й інноваційної політики ЄС, діяльності європейських інституцій в науково-технічній та інноваційній сферах, європейські технологічні й інформаційні ініціативи, спрямовані на зміцнення інноваційного потенціалу. Проаналізовано загальні підходи до розбудови інформаційної інфраструктури національної інноваційної системи, досліджено національну систему науково-технічної інформації України, її інформаційні ресурси й інформаційно-комунікаційні мережі. Підготовлено пропозиції щодо створення в Україні системи інформаційно-аналітичного забезпечення державної інноваційної політики. Побудовано модель взаємодії інституцій у межах системи, розглянуто напрями формування інтегрованого інформаційно-комунікаційного середовища системи та її інформаційно-ресурсної бази. Досліджено роль і напрями діяльності посередницьких структур для супроводження інноваційних процесів.

Розглянуто досвід діяльності спінаут- і спінофф-компаній в промислово розвинутих країнах і в Україні.

Презентовано висновки із дослідження теоретичних аспектів всесвітньої економічної модернізації та китайської теорії модернізації економіки.

Інформаційна інфраструктура сприяє ефективному функціонуванню національних економік завдяки здатності впливати на поведінку господарюючих суб'єктів, їх інноваційну активність і трансакційні видатки. Представлено складові національної інноваційної системи та напрями створення інформаційної інфраструктури для забезпечення інноваційної діяльності.

Розглянуто стан розвитку системи науково-технічної інформації Республіки Казахстан в контексті інноваційного перетворення економіки.

Представлено напрями діяльності у Німеччині системи науково-технічної інформації, що є ядром інформаційної інфраструктури національної інноваційної системи цієї країни.