Наведено результати комплексного вивчення мікроклін-плагіоклазових гранітів з різних масивів Росинсько-Тікицького району Українського щита, проведеного з метою визначення їх віку уран-свинцевим ізотопним методом. Установлено, що граніти різних текстурно-структурних типів були сформовані в інтервалі 2080 - 1990 млн років. З урахуванням цього, а також їх близького речовинного складу, належність до однієї формації та локалізації в одному структурно-геологічному районі, запропоновано всі ці граніти об'єднати в один уманський комплекс.

За результатами системного аналізу петро- та геохімічної інформації наведено геохімічну характеристику гранітоїдів західного обрамлення Корсунь-Новомиргородського плутону. Вперше в цьому районі виділено та охарактеризовано гранітоїдну формацію сублужних і лейкократових гранітів.

По результатам системного анализа петро- и геохимической информации дана геохимическая характеристика гранитоидов западного обрамления Корсунь-Новомиргородского плутона. Впервые в данном районе выделена и охарактеризована формация субщелочных и лейкократовых гранитов.

Geochemical characteristic of granitoids within western border of Korsun-Novomyrgorodskiy pluton was presented on basis of petro- and geochemical systems analysis. Subalkaline leucocratic granite formation was defined and described for the first time for this region.

За результатами геологічних, геохімічних і металогенічних досліджень у західному обрамленні Корсунь-Новомиргородського плутону (зокрема на Петроострівському рудному полі) виявлено закономірність у розміщенні рідкіснометалевих і золоторудних об'єктів, що зумовлена єдністю структурного контролю та належністю зруденіння до одного етапу рудоутворення з поступовою та закономірною еволюцією рудоносного флюїду.

По результатам геологических, геохимических и металлогенических исследований в западном обрамлении Корсунь-Новомиргородского плутона (прежде всего на Петроостровском рудном поле) установлена закономерность в расположении редкометалльных и золоторудных объектов, которая обусловлена единством структурного контроля и принадлежностью оруденения к одному этапу рудообразования с постепенной и закономерной эволюцией рудоносного флюида.

From the geological, geochemical and metallogenic studies in western rim of Korsun-Novomirgorod Pluton (specifically in Petroostrivske ore field) it is defined the regularity in rare-metal and gold object location caused by the uniform tectonic control and ore mineralization within a single ore-formation stage with gradual and regular evolution of ore-bearing fluid.

У Верхньому Побужжі (Український щит) виявлено протерозойські (2,0 млрд рр.) калієві породи серії піроксеніт-шонкініт-сієніт. Меланократові їх різновиди недонасичені кремнеземом і деякі з них є лейцитнормативними. Породи збагачені P, Ba, Ce, La і бідні на Ti, Nb. Ці породи вважаються абісальними аналогами калієвих вулканітів типу лейцититів, шошонітів, латитів, трахітів, характерних для тих ділянок земної кори, які зазнали геодинамічного режиму стиснення (субдукції, колізії).

На підставі аналізу розрізів суперкрустальних утворень Росинсько-Тікицького мегаблоку, вивчення речовинного складу, умов формування, структурно-тектонічного положення запропоновано розглядати їх в об'ємі єдиної росинсько-тікицької серії з виділенням у її складі трьох товщ (знизу вгору): мизинівської, володарсько-білоцерківської, лисянської.

Проаналізовано особливості геологічної будови Росинсько-Тікицького блока Українського щита. Одержано нові дані про речовинне наповнення, протосклад, умови формування та будову розрізу супракрустальних утворень блока, запропоновано новий підхід щодо їх стратифікації. Дані утворення розглянуто як єдину серію метаморфізованих осадово-вулканогенних порід - росинсько-тікицьку - у складі якої виділено (з низу до верху) мизинівську, володарсько-білоцерківську та лисянську товщі. У складі ультраметаморфічних утворень виділено збіднені калієм гранітоїди неоархею і двопольовошпатові граніти палеопротерозою. Виявлено, що збіднені калієм гранітоїди неоархею парагенетично пов'язані з супракрустальними товщами, складають неперервний ряд породних груп і об'єднані у тітіївський комплекс: діорити, кварцові діорити - тоналіти, гранодіорити - плагіограніти. Серед двопольовошпатових гранітів виділено чотири крупні послідовно сформовані породні асоціації: антонівську, богуславську, ольшаницьку й асоціацію гранітів апліто-пегматоїдних і пегматоїдних. Зроблено висновок, що у сукупності дані асоціації складають уманський комплекс, час формування якого визначається інтервалом 2080 - 1990 млн. р.