Розглядається генеза поглядів Ю.Бачинського на суспільство та державу, право та владу, обгрунтування ним необхідності й неминучості відродження соборної Української держави, його бачення місця і ролі партій у політичному житті України. Повідомляється, що Ю.Бачинський був одним з перших в історії української політичної думки, хто почав розробляти самостійницьку науково-обгрунтовану концепцію українського державотворення.

Розглядається життєвий шлях, політична, наукова і державна діяльність непересічної постаті в історії української політико-правової думки Ю.О.Бачинського, якого можна вважати одним із засновників австромарксизму, родоначальником україномарксизму і національно-державницького напряму в українській політичній науці. Висвітлюються неординарні роздуми Ю.Бачинського про українську націю, її взаємовідносини з поляками, євреями, росіянами, а також про потребу формування єдиної української політичної нації.

Висвітлено генезу української та неукраїнської соціал-демократії в Україні, шлях Української соціал-демократичної партії (УСДП) Галичини та Буковини. Наведено біографічні довідки майже 200-т діячів УСДП, показано її історію через дати, дії, факти в жанрі календаря.

Освещены генезис украинской и неукраинской социал-демократии в Украине, путь Украинской социал-демократической партии (УСДП) Галиции и Буковины. Представлены биографические справки почти 200-т деятелей УСДП, показана ее история через даты, события, факты в жанре календаря.

На підставі опрацювання першоджерел висвітлено життєвий шлях, політичну, партійну, наукову та державну діяльність політика та публіциста, вченого, дипломата та соціал-демократа Ю.О.Бачинського. Розглянуто генезу його поглядів на суспільство та державу, право та владу, місце та роль партій в державі, а також соціальні, національні та міжнаціональні питання. Вміщено маловідомі твори вченого.

Розкрито сутність політики, визначено економічні, соціальні та духовні детермінанти її розвитку, розглянуто основні концепції та теорії. Визначено предмет вивчення, особливості становлення, функції та методи політології. Висвітлено історію розвитку політико-правової думки Стародавнього світу, у часи Середньовіччя та епоху Відродження. Викладено основні положенння політичних доктрин лібералізму, консерватизму, націоналізму, анархізму, комунізму, соціалізму, соціал-демократії й тоталітаризму. Проаналізовано сучасний стан розвитку політико-правової думки та науки в Україні. Наведено характеристику політичної системи як сукупності владних інститутів. Розкрито зміст поняття, структуру, шляхи формування та функції політичної еліти, розглянуто її види. Визначено передумови появи та запропоновано типологію політичних лідерів (за М.Вебером). Проаналізовано співвідношення політики та моралі, визначено зміст політичного процесу, розглянуто його складові.

Раскрыта сущность политики, охарактеризованы экономические, социальные и духовные детерминанты ее развития, рассмотрены основные концепции и теории. Определены предмет изучения, особенности становления, функции и методы политологии. Освещена история развития политико-правовой мысли Древнего мира, в период Средневековья и эпоху Возрождения. Рассмотрены основные положения политических доктрин либерализма, консерватизма, национализма, анархизма, коммунизма, социализма, социал-демократии и тоталитаризма. Проанализировано современное состояние развития политико-правовой мысли и науки в Украине. Приведена характеристика политической системы как совокупности институтов власти. Раскрыто содержание понятия, структура, пути формирования и функции политической элиты, рассмотрены ее виды. Установлены предпосылки возникновения и предложена типология политических лидеров (по М.Веберу). Проанализировано соотношение политики и морали, раскрыто содержание политического процесса, определены его составляющие.

Розглянуто необхідність наукової українізації викладання політології, передусім української, на засадах національно-державницької ідеології, неухильного дотримання законодавства в освітянській і мовній галузях, історичного методу, виховання патріотизму у студентів.

У дисертації на основі першоджерел досліджується генеза політичних поглядів Ю.Бачинського на суспільство, державу, право, владу, партії, національні і міжнаціональні проблеми. Характеризуються основні етапи життєвого шляху, політичної, партійної, державницької, наукової діяльності цієї непересічної постаті в історії української політико-правової думки, розкриваються його стосунки з політичними і громадськими організаціями, відомими сучасниками, вплив продукованих ним ідей на політичну свідомість українців, актуальність теоретичної спадщини мислителя для сьогоднішнього державотворення в Україні.

Висвітлено політичні концепції та теорії доби Відродження, Реформації та Просвітництва. Визначено політичний статус України у програмних документах українських організацій (XIX - XX ст.). Розглянуто питання етнонаціональної та міжнародної політики. Наведено загальні методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студента з вивчення окремих питань і тем, довідкові допоміжні матеріали.

Освещены политические концепции и теории периода Возрождения, Реформации и Просвещения. Определен политический статус Украины в программных документах украинских организаций (XIX - XX ст.). Рассмотрены вопросы этнонациональной и международной политики. Приведены общие методические рекомендации по организации самостоятельной работы студента по изучению отдельных вопросов и тем, дополнительные справочные материалы.

Розглянуто і переосмислено установлені догми, звернено увагу на групу проблем, які розглядає політологія, їх взаємозв'язок з окремими суміжними науками. Досліджено політико-правову думку Стародавнього світу та Середньовіччя. Розкрито політичні концепції та теорії доби Відродження, Реформації та Просвітництва. Охарактеризовано світові політичні доктрини (ідеології, теорії). Проаналізовано зародження та розвиток політико-правової думки в Україні (X - XVIII ст.). Визначено основні українські політичні доктрини та вказано політичний статус України у програмних документах українських організацій (XIX - XX ст.). Оцінено політичну систему як сукупність владних інститутів, а державу як основний політичний інститут суспільства. Висвітлено етнонаціональну та міжнародну політику.

Олігоестер, що містить функціональні пероксидні групи, прищеплено до модифікованої поверхні скла. За допомогою методу ініціювання "від поверхні" прищеплено наношар полі(моноетилованого триетиленглікольметакрилату). Закономірності формування прищепленого шару досліджено із використанням методів АСМ і визначення контактних кутів змочування поверхні. Показано, що модифікована скляна поверхня характеризується термочутливістю, яка проявляється у зміні гідрофільно-гідрофобного балансу поверхні у відповідь на зміну температури.

Розглянуто політичні доктрини соціал-демократії та неомарксизму в історії політичних вчень. Досліджено суспільно-політичне тло діяльності лівиці в Галичині. Викладено програмні, політико-правовові засади діяльності партій лівого спрямування. Обгрунтовано організаційні принципи функціонування РУРП, УРП-УСРП, УСДП, УПП, інших комуністичних партій та організацій. Проаналізовано ідеологічну складову соціалістичного та комуністичного руху в Західній Україні. Вивчено ставлення лівих політичних сил до владних інституцій Австро-Угорської імперії, ЗУНР, Польської держави, радянського режиму на Наддніпрянщині. Приділено увагу взаєминам лівиці з українськими партіями та громадськими організаціями. З'ясовано особливості становлення неукраїнського лівого руху в Галичині. Висвітлено соціально-економічні, національно-культурні аспекти діяльності лівих політичних сил.

Проаналізовано особливості діяльності політичних сил лівого спрямування в Галичині в контексті суспільно-політичних процесів кінця XIX - першої половини XX ст. Акцентовано увагу на ідейно-теоретичній спадщині лівиці, ставленні політичних партій цього ідеологічного спектра до політичного устрою Австро-Угорської імперії, ЗУНР, Другої Речі Посполитої, їх національно-культурної та соціально-економічної політики. Розглянуто парламентські та позапарламентські форми роботи соціалістичних і комуністичних сил, їх вплив на політичні процеси в регіоні й за кордоном. Встановлено, що українська лівиця Галичини в досліджуваний період залишила самобутній теоретичний спадок і глибой слід у формуванні українського суспільства в його боротьбі за національне та соціальне визволення, відновлення інституцій власної держави.