С позиций современной науки и практики изложены основные теории ощущения запахов. Обобщены и проанализированы наиболее часто используемые в практике классификации запахов и представлены методы их исследования и дифференциации. Дана полная характеристика около 200 пахучих веществ различного происхождения. Приведена информация об источнике их получения, основном химическом составе, органолептических свойствах и области применения. Особое внимание уделено способам производства и применения эфирных масел, технология получения которых существенно влияет на их биологическую активность. Представлены более 80 эфирных масел, используемых в практической медицине, в т.ч. дерматологии и косметологии, рассмотрены их виды и параметры действия, показания и противопоказания к применению, режим дозирования, рекомендуемые сочетания при конкретных заболеваниях. Описаны основные классы парфюмерных изделий и технология их получения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9-29

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально обгрунтовано застосування методу вологої грануляції для одержання таблеток з листя каштану кінського. Проведено дослідження процесу грануляції порошку листя каштану кінського. Вивчено вплив виду та концентрації зв'язувального розчину та інших допоміжних речовин на фізико-хімічні, технологічні властивості таблетованих мас та показники якості таблеток. Розроблено склад і запропоновано раціональну технологію таблеток.

Экспериментально обосновано применение метода влажной грануляции для получения таблеток листа каштана конского. Проведено исследование процесса грануляции порошка листа каштана конского. Изучено влияние вида и концентрации связующего раствора и других вспомогательных веществ на физико-химические, технологические свойства таблеточных масс и показатели качества таблеток. Разработан состав и предложена рациональная технология таблеток.

The application of the damp granulation method for obtaining tablets from walnut leaf has been experimentally substituated. The research of the granulation process of the walnut leaf powder has been carried out. The influence of the type and concentration of the binding solution and other auxiliary substances on the physical, chemical, technological properties of the tablet mass and the values of tablet quality has been studied. The composition and formulation of the tablets have been developed.

Изучены осмотические свойства гелей карбопола 980 на неводных гидрофильных растворителях - этиловом спирте, глицерине и пропиленгликоле. Установлено, что они абсорбируют незначительное количество жидкости. Более высокие осмотические свойства проявляет пропиленгликолевый гель. Исследовано влияние неводных растворителей на осмотические свойства спиртных гелей. Установлено, что введение глицерина, пропиленгликоля и ПЭО 400 повышает количество абсорбированной гелем воды и зависит от концентрации неводных растворителей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81-1

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены реологические свойства спиртовых гелей карбомера марок 980 и "Ultrez 10" при введении неводных растворителей: глицерина, пропиленгликоля и ПЕО-400. Установлена зависимость структурной вязкости гелей от концентрации и природы неводных растворителей. Полученные данные можно в дальнейшем использовать при разработке состава лекарственных и косметических гелей.

Изучены физико-химические и реологические свойства гидрогелей на основе "Rapithix A-60". Доказана зависимость структурной вязкости гелей от концентрации гелеобразователя, рН. Исследовано влияние ряда веществ на стабильность гелей с "Rapithix A-60".

Обгрунтовано технологічні параметри приготування гелю з алантоїном, глюкозаміну гідрохлоридом та лавандовою олією для лікування ран у другій фазі ранового процесу, а саме: умови, послідовність змішування, температурний режим тощо. На підставі технологічних досліджень було розроблено технологічну схему виробництва гелю, що включає 7 стадій.

Установлено, что по микробиологической чистоте разработанный безводный гель клотримазола соответствует требованиям ГФУ. Определено, что препарат не требует дополнительного введения консервантов, что обусловлено свойствами клотримазола, а также составом основы, которая содержит этиловый спирт, пропиленгликоль, ПЭО-400 и обеспечивает самоконсервирующий эффект.

Проведенные экспериментальные исследования позволили обосновать промышленную технологию антимикотических гелей с клотримазолом, кетоконазолом и бифоназолом на основе карбомера и гидрофильных неводных растворителей, составить технологическую и аппаратурную схемы, адаптировать ее к производственным условиям и разработать технологический промышленный регламент.

Исследованы реологические свойства гелей с гуаровой камедью. Изучена зависимость структурно-механических свойств гелей гуаровой камеди от концентрации гелеобразователя, температуры, значения рН. Определено, что оптимальными по показателям вязкости являются гели, содержащие гелеобразователь в концентрации от 1,5 до 2,5 %.

С целью стандартизации геля для лечения ран во второй фазе раневого процесса проведены исследования по разработке методик идентификации и количественного определения биологически активного соединения - глюкозамина гидрохлорида. Объектом исследования были лабораторные и лабораторно-промышленные образцы геля с алантоином, глюкозамином гидрохлоридом и эфирным маслом лаванды. Для определения массовой доли глюкозамина гидрохлорида применили метод высокоэффективной жидкостной хроматографии со спектрофотометрическим детектором. Этот метод позволяет одновременно проводить идентификацию и количественное определение. Разработанная методика количественного определения основана на отделении глюкозамина гидрохлорида от основной массы компонентов геля путем распределения пробы в движущейся фазе - фосфатном буферном растворителе-ацетонитриле с последующим определением массовой доли вещества. При идентификации глюкозамина гидрохлорида на хроматограмме исследуемого раствора время удержания основного пика должно соответствовать времени удержания пика глюкозамина гидрохлорида на хроматограмме раствора сравнения. При количественном определении содержание глюкозамина гидрохлорида в 1 г геля должно быть в пределах от 9,5 до 10,5 мг.

Проблема ксероза кожи в косметологи становится все актуальнее, так как она все возрастает с каждым годом, что вызвано условиями окружающей среды и частотой дерматологических заболеваний. Цель работы - создание косметического средства, которое будет влиять на устранение проблемы ксероза кожи, используя стандартизированную субстанцию продуктов пчеловодства - мед натуральный порошкообразный. В роботе использованы методы исследований: маркетинговый, контент-анализ, систематизация и обобщение результатов. Материалами исследований были научные бумажные и электронные источники. Проведен обзор аспектов патогенетических механизмов и клинической картины ксероза кожи, рассмотрена классификация по происхождению и этиологии. Описаны заболевания организма, приводящие ко ксерозу кожи, большинство из которых составляют дерматологические, и рассмотрены принципы его коррекции. Проведены маркетинговые исследования косметических средств по странам-производителям, представленным на фармацевтическом рынке Украины, которые применяются при ксерозе кожи. Их количество составляет 45 зарегистрированных торговых марок зарубежного и отечественного производства, из которых 9 % составляют препараты отечественного производства. Установлено преимущество косметических средств в виде кремов (86 %), в частности, зарубежных производителей.

В настоящее время очень важным является определение тенденций потребления отдельных лекарственных препаратов иммуномодулирующего действия и групп в целом, поскольку спрос на эту группу препаратов имеет определенные сезонные колебания, изменяется под влиянием заболеваемости, ценовой политики производителей, их активной маркетинговой деятельности и др. Цель исследования - определение актуальности и целесообразности разработки новых иммуномодулирующих лекарственных и лечебно-профилактических средств на основе продуктов пчеловодства - перги и меда натурального порошкообразного. В ходе исследования проведен поиск, анализ, обобщение и систематизация данных с помощью электронной базы Государственного реестра лекарственных средств и Компендиума с использованием элементов, предложенных алгоритмом маркетинговых исследований ассортимента лекарственных средств на фармацевтическом рынке Украины. Установлено, что фармацевтический рынок Украины достаточно насыщенный иммуномодулирующими лекарственными средствами, доминируют фармацевтические препараты иностранного производства, что, в свою очередь, усиливает необходимость создания отечественных, новых, качественных и конкурентоспособных иммуномодулирующих лекарственных средств.

Мета роботи - аналіз ринку лікарських препаратів (ЛП), які представлені на фармацевтичному ринку України та застосовуються для місцевої терапії дерматитів, за фармакотерапевтичними групами, складом, формами випуску та країною походження для обгрунтування необхідності розробки нового ЛП на основі біологічно активних речовин лікарської рослинної сировини (ЛРС). Результати. Проведено аналіз ринку ЛП, які представлені на фармацевтичному ринку України та застосовуються для місцевої терапії дерматитів за виключенням ЛП груп D01 (Протигрибкові препарати для застосування в дерматології), D06 (Антибіотики і хіміотерапевтичні препарати) і D07 (Кортикостероїди), що обумовлено попереднім складом препарату, який розробляється. Було проаналізовано склад ЛП, зареєстрованих в Україні, в залежності від спрямованості фармакотерапевтичної дії та за кількістю компонентів (монопрепаратів або комбінованих), їх розподіл за формами випуску, країнами-виробниками, наявністю компонентів ЛРС у складі. Висновки: аналіз асортименту допоміжних ЛП, які застосовуються для лікування дерматиту, показали незначну частку ЛП комплексної дії, які дозволяють попередити розвиток захворювання або прискорити одужання, та відсутність засобів, здатних водночас забезпечити косметологічний догляд за шкірою. Так, комбіновані ЛП серед досліджуваних ЛП становлять лише 8 %, ЛП на основі ЛРС - 3 %. Понад 36 % ЛП досліджуваних груп представлені у формі розчину, 31 % - у формі мазі. Продукція вітчизняних виробників у досліджуваних групах становить 86 % серед зареєстрованих найменувань ЛП. Перспективою подальших досліджень може бути пошук ефективних складових на основі ЛРС для створення ЛП для місцевого лікування проявів дерматиту.

Наведено сучасні вимоги з теорії створення, виробництва та контролю за якістю косметичних і парфумерних засобів. Особливу увагу приділено державному регулюванню розробки, виробництва та реалізації парфумерно-косметичної продукції в Україні.

Мета роботи - визначення потенційних факторів ризику, пов'язаних із критичними показниками якості комбінованих капсул "Нейронуклеос" для терапії полінейропатій, із використанням методології загального оцінювання ризиків під час планування якості лікарського препарату (ЛП) на етапі фармацевтичної розробки (ФР). Критичні показники якості лікарських засобів (ЛЗ), технологічна схема виробництва препарату, критичні параметри якості ЛЗ, критичні контрольні точки процесу виробництва препарату. Застосовано методику причино-наслідкового аналізу. Кількісне оцінювання факторів ризику виконано методом FMEСA. Основне завдання цього дослідження полягало в застосуванні підходу "Quality-by-Design" (QbD) до ФР комбінованого препарату у формі капсул на основі уридин-5-монофосфат динатрієвої солі (УМФ), цитидин-5-монофосфат динатрієвої солі (ЦМФ), вітаміну В6, тіоктової кислоти та магнію лактату дигідрату. Для кращої комплаєнтності пацієнтів та якості продукції визначено цільовий профіль якості, який постає основою планування ФР, і критичні показники якості ЛЗ (CQAs), пов'язані з безпекою та ефективністю продукції. Проведено оцінювання критичності кожного CQA за спеціально створеною шкалою. Доведено, що через мінімальну кількість УМФ і ЦМФ у капсулі можливість їх розкладання та зростання домішок показники "Кількісний вміст", "Однорідність дозованих одиниць", "Розчинення", "Сторонні домішки" визначають як власне CQA. Визначено критичні показники якості матеріалів (CMAs) і наведено характеристики, необхідні для їх контролю, щоб гарантувати отримання очікуваної якості продукту. Проведено первинне оцінювання ризиків показників якості субстанцій діючих речовин. Доведено, що розмір частинок впливає на однорідність, кількісний вміст АФІ і розчинення в FPP, а також виявлено, що розчинність діючих субстанцій має високий ризик під час проведення тесту "Розчинення". Для визначення потенційних факторів, які значною мірою впливають на якість препарату, встановлено максимальну кількість факторів і побудовано діаграму Ісікави. Виявлено фактори ризику, пов'язані з якістю та сумісністю діючих речовин, діючих і допоміжних речовин та якістю первинного паковання, умовами виробництва, контролем якості препарату, технологічним процесом. Ці чинники є причинами ризику і можуть призвести до ситуації з негативними наслідками для якості ЛЗ. Оцінювання виробничого процесу методом FMEСA надало можливість визначити вплив операцій технологічного процесу на CQA. На етапі ФР комбінованого ЛП у формі капсул визначено потенційні критичні показники якості препарату й оцінено критичні параметри якості вихідних компонентів і властивостей продукту, ідентифіковано, проаналізовано та оцінено найбільш імовірні ризики для якості препарату.

Розвиток багатьох хронічних інфекцій, зокрема захворювань шкіри, спричинено бактеріями, що ростуть у вигляді біоплівок. Бактеріальні біоплівки надають вигідні механізми виживання, які зумовлюють вірулентність, патогенез захворювань або стійкість збудників до антибіотиків. Велика кількість досліджень вказує на важливу роль біоплівки у патогенезі дерматологічних захворювань, включаючи атопічний дерматит. Тісний взаємозв'язок між мікробною біоплівкою, що колонізує поверхню шкіри, і негативними наслідками для здоров'я людини робить мікробіом шкіри об'єктом терапевтичного впливу у разі дерматологічних патогенних процесів. Мета роботи - вивчення впливу дерматологічного фітогелю на здатність мікроорганізмів до біо-плівкоутворення. Об'єктами досліджень були зразки гелю з вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю як монокомпонентні, так і комбіновані. Дослідження здатності окремих рослинних компонентів зразків фітогелю № 1, № 2, № 3 та зразків комбінованого фітогелю № 4, № 5 та № 6 впливати на біоплівкоутворення показало, що найвираженіші властивості щодо уповільнення формування біоплівок зареєстровано у зразка гелю із фітокомплексом № 4, які становили 19,7 - 20,7 % відповідно до S. aureus, E. coli, P. aerugenosis та C. albicans. Активність зразка гелю із фітокомплексом № 4 була в 1,3 - 1,4 разу вищою за активність однокомпонентних зразків гелю № 1, № 2 та № 3. Під час визначення здатності досліджуваних тест-зразків до руйнування біоплівок встановлено, що зразок гелю із фітокомплексом № 4 виявив найбільшу активність, яка перевищувала зазначені властивості зразків № 5 та № 6 в середньому в 1,2 та 1,8 разу. Однокомпонентні зразки гелю № 1, № 2 та № 3 поступалися рівнем активності до руйнування біоплівок S. aureus, E. coli, P. aerugenosis та C. albicans. Виконані дослідження доводять доцільність подальшого вивчення комбінованого гелю з фітокомплексом № 4 зі вмістом горіха листя екстракту сухого з сумою танінів у перерахунку на галову кислоту та суху речовину 30 мг/100 г гелю, кропиви екстракту сухого з сумою гідроксикоричних кислот у перерахунку на хлорогенову кислоту та суху речовину 20 мг/100 г гелю, чабрецю екстракту сухого з сумою флавоноїдів у перерахунку на рутин та суху речовину 35 мг/100 г гелю.

Микробиологическая стабильность лекарственных средств всегда требует пристального внимания на этапе фармацевтической разработки состава, поскольку микробное загрязнение может представлять угрозу и для здоровья пациента, и для стабильности лекарственного средства. Уровень микробного загрязнения можно контролировать путем мониторинга качества исходного сырья, соблюдения соответствующей санитарной обработки производственных помещений и оборудования, использования научно обоснованного консервирующего вещества в составе препарата. Цель работы - обоснование использования консервирующего вещества и его концентрации в составе разрабатываемого геля с фитокомплексом. Объекты исследования - образцы геля с добавлением консервирующих веществ: Euxyl 9010К (90 % феноксиэтанол, 10 % этилгексилглицерин), метилпарагидроксибензоата (Е218), сорбиновой кислоты, сорбата калия, бензойной кислоты. Использовали концентрации антимикробных веществ, отвечающих их среднему значению от диапазона используемых концентраций. В ходе исследований использовали методику оценки эффективности антимикробных консервантов, представленную в ГФУ 2,0. Экспериментальные исследования с использованием консервантов Euxyl 9010К 0,60 %, метилпарагидроксибензоата 0,25 %, сорбиновой кислоты 0,10 %, сорбата калия 0,25 %, бензойной кислоты 0,15 % в составе образцов разрабатываемого геля с фитокомплексом показали: результаты для всех образцов полностью соответствуют требованиям ГФУ к лекарственным препаратам для наружного применения по показателю антимикробной эффективности консервантов. По результатам первого этапа исследований, наибольшую антимикробную эффективность показал образец с консервантом Euxyl 9010К. Предмет второго этапа - обоснование концентрации Euxyl 9010К (0,45, 0,60 и 0,75 %); установлено, что образцы геля с концентрациями Euxyl 9010К 0,60 и 0,75 % соответствуют требованиям ГФУ к лекарственным препаратам для наружного применения по показателю антимикробной эффективности консервантов. Образец с концентрацией Euxyl 9010К 0,45 % также соответствует требованиям, но логарифм уменьшения количества жизнеспособных клеток бактерий Pseudomonas aeruginosa через 2 суток хранения составляет 2,00, что отвечает предельным значениям по ГФУ. Выводы: экспериментально обоснована целесообразность использования в качестве консерванта Euxyl 9010К (90 % феноксиэтанол, 10 % этилгексилглицерин) в концентрации 0,60 %.