Розглянуто зміст, структуру інформаційного простору місцевого самоврядування, виявлено основні проблеми, які виникають на рівні сільського адміністративного району. Запропоновано нову модель інформаційних потоків та напрями реінжинірингу структурних елементів інформаційного простору місцевого самоврядування, обгрунтовано їх ефективність.

Висвітлено проблему концептуалізації політико-інституційної парадигми політичної науки на сьогодні та виокремлення основних передумов і тенденцій подальшого розвитку її дослідницької стратегії. Конкретизовано предметно-методологічні характеристики окремих напрямів даної наукової парадигми: класичного інституціоналізму, теорій перехідного періоду розвитку інституційного аналізу та нового інституціоналізму. Доведено, що евристичний потенціал політико-інституційної парадигми може бути реалізований під час дослідження політичних феноменів на декількох взаємопов'язаних рівнях аналізу: розбудови наднаціональних організацій, функціонування національних держав та діяльності громадянського суспільства. Зазначено, що сучасна трансформація предметного поля та методологічних основ матриці інституційного аналізу на метатеоретичному рівні є переформатуванням програми дослідницької стратегії, що характеризується переважанням міждисциплінарних досліджень за умов актуалізації соціокультурних аспектів предмету вивчення.

Вивчено теоретико-методологічні особливості дослідження феноменів інституційного типу в політичній науці. Розглянуто парадигмальність як інтегральну умову характеристику фундаментального виміру політико-інституційної теорії. Досліджено особливості становлення класичного напряму політико-інституційної парадигми у взаємозв'язку політичного вчення та філософсько-правових концепцій. Обгрунтовано концептуалізацію статусу перехідного періоду в розвитку зазначеної парадигми за актуалізації соціокультурного підгрунтя аналізу політики. Конкретизовано новий інституціоналізм за умов реалізації міждисциплінарних дослідних стратегій у політико-інституційній парадигмі політичної науки. Визначено основні тенденції розвитку та передумови трансформації аналітичної матриці такої парадигми політичної науки. Сформовано концептуальне підгрунтя структурування інституціонального виміру політичного регулювання в наднаціональних союзах держав.

Висвітлено теоретичні та технічні основи інформаційних систем. Розкрито проблеми кодування інформації, властивості економічної інформації, принципи проектування та функціонування інформаційних систем у фінансових установах. Охарактеризовано інформаційні системи документального пошуку. Розглянуто проблеми взаємодії компонентів корпоративних інформаційних систем. Увагу приділено питанням проектування та створення баз даних, особливостям роботи з поштовими серверами, пошуковими машинами та сервісами.