На основі документальних джерел розповідається про основні етапи історії Дунайського козацького війська на Півдні України від початку його створення в 1828 р. і до ліквідації в 1868 рр. Розкриваються передумови формування війська, показано динаміку його чисельного та національного складу, адміністративний і військовий устрій та управління. Розглядаються територіальні особливості Дунайського війська, а також висвітлюється соціально-економічний, політичний та культурний розвиток населення.

Репринтно перевидані статті та інші рідкісні матеріали, які присвячені висвітленню політичної, економічної та соціальної історії Задунайської Січі. Аналізується побут, родинний стан та культура задунайських запорожців, розглядаються їх відносини з навколишнім населенням та побут після руйнації Задунайської Січі у 1828 р. Представлені роботи сучасних науковців, а також подано перелік відомих кошових, курінних отаманів та старшин Задунайської Січі.

Висвітлено історію українського козацтва у Хаджибеї - Одесі за період XVI - ХХ ст. Проаналізовано роль чорноморських козаків у військових діях поблизу Хаджибея під час війни 1787 - 1791-х рр. Розглянуто діяльність сучасного українського козацтва в Одесі.

Освещена история украинского казачества в Хаджибее - Одессе за период XVI - XX ст. Проанализирована роль черноморских казаков в военных действиях под Хаджибеем во время войны 1787 - 1791-х гг. Рассмотрена деятельность современного украинского казачества в Одессе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4МОЛ=3УКР)47

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж68307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роль і значення різних соціальних груп українського населення під час заселення й освоєння Придунайських земель. Розкрито характер соціально-економічних відносин, традицій та звичаїв. Розглянуто питання козацької колонізації регіону, особливості формування та існування українського козацтва. Висвітлено роль українців у процесі народної колонізації даного поліетнічного регіону з урахуванням внеску інших національних груп - молдаван, болгар, росіян, греків.

Проанализированы роль и значение различных социальных групп украинского населения во время процесса заселения и освоения Придунайских земель. Раскрыт характер социально-экономических отношений, традиций и обычаев. Рассмотрены вопросы казаческой колонизации региона, особенности формирования и существования украинского казачества. Освещена роль украинцев в процессе народной колонизации данного полиэтнического региона с учетом вклада других национальных групп - молдаван, болгар, россиян, греков.

Охарактеризовано становище українського козацтва в останній чверті XVIII ст. Розглянуто історію формування Катеринославського, Чорноморського, Бузького козацького війська, лівобережного та слобідського козацтва. Наведено відомості про переселення чорноморських козаків на Кубань. Висвітлено участь козацьких військ у російсько-турецьких війнах кінця XVIII ст. Розглянуто спроби відновлення козацької організації, зокрема, перехід запорозьких козаків до Османської імперії та утворення Дунавецької Січі, охарактеризовано склад і господарську діяльність населення. Проаналізовано політику Російської та Османської імперій щодо задунайського козацтва, показано його участь у військових діях кінця XVII - початку XIX ст. Визначено причини створення козацьких формувань на півдні України у XIX ст. Розкрито організаційні засади та соціальну базу Вільного козацтва, розглянуто процес відродження гетьманьского устрою в Україні у 1918 р. Викладено біографічні довідки про керівників козацьких формувань кінця XVIII - XX ст. Наведено відомості про відродження козацьких організацій у другій половині 80-х - на початку 90-х років XIX ст. Розглянуто історію створення та діяльності Всеукраїнської (1992) та Міжнародної (1996) оборонно-спортивної громадської організації "Українське козацтво".

Охарактеризовано состояние украинского казачества в последней четверти XVIII ст. Рассмотрена история формирования Катеринославского, Черноморского, Бужского казацкого войска, левобережного и слободского казачества. Приведены сведения о переселении черноморских казаков на Кубань. Освещено участие казацких войск в российско-турецких войнах конца XVIII ст. Рассмотрены попытки восстановления казацкой организации, в частности, переход запорожских казаков в Османскую империю и создание Дунавецкой Сечи, охарактеризованы состав и хозяйственная деятельность населения. Проанализирована политика Российской и Османской империй относительно задунайского казачества, показано его участие в военных действиях конца XVII - начала XIX ст. Установлены причины создания казацких формирований на юге Украины в XIX ст. Раскрыты организационные основы и социальная база Вольного казачества, рассмотрен процесс возрождения гетманского строя в Украине в 1918 г. Приведены биографические справки о руководителях казаческих формирований конца XVIII - XX ст. Рассмотрены вопросы возрождения казаческих организаций во второй половине 80-х - в начале 90-х годов XIX ст. Освещена история создания и деятельности Всеукраинской (1992) и Международной (1996) оборонно-спортивной общественной организации "Украинское казачество".

Висвітлено минуле та сьогодення Одеси у контексті історії, географії, економіки та культури всього регіону та країни. На підставі краєзнавчого підходу проаналізовано особливості життя міста - української перлини Причорномор'я. Особливу увагу приділено історії освіти (середньої, вищої) міста, її науково-технічному потенціалу, основним напрямкам діяльності обласної та міської влади, відомим постатям міської та регіональної влади, сучасному літературному процесу, живопису, театру, музиці та кіно.

Освещено прошлое и настоящее Одессы в контексте истории, географии, экономики и культуры всего региона и страны. На основе краеведческого подхода проанализированы особенности жизни города - украинской жемчужины Причерноморья. Особое внимание уделено истории образования (среднего, высшего), ее научно-техническому потенциалу, основным направлениям деятельности областной и городской власти, известным личностям местной и региональной власти, современному литературному процессу, живописи, театру, музыке и кино.

Розглянуто історію народів Надчорномор'я за період з IX ст. до н.е. до початку ХІХ ст. н.е. Розкрито політичні, економічні, культурні й етнічні аспекти історії кочових і землеробських народів, які населяли даний регіон у різні періоди. Висвітлено проблему локалізації мису Партеній і храму херсонської богині Партенос. Проаналізовано взаємини Війська Запорозького з Буджацькою Ордою у період 1699 - 1700 рр. Увагу приділено зимовому походу українського козацтва проти Османів до причорноморського Степу (1683 - 1684 рр.).

Рассмотрена история народов Надчерноморья за период с ІХ в. до н.э. до начала ХІХ в. н.э. Раскрыты политические, экономические, культурные и этические аспекты истории кочевых и земледельческих народов, которые населяли данный регион в разные периоды. Освещены проблемы локализации мыса Партений и храма херсонской богини Партенос. Проанализированы взаимоотношения Войска Запорожского с Буджацкой Ордой в период 1699 - 1700 гг. Внимание уделено зимнему походу украинского казачества против Османов к причерноморской Степи (1683 - 1684 гг.).

Проаналізовано державну політику щодо циган України в історичному аспекті. Висвітлено результати етнографічних музейних досліджень традиційно-побутової культури "кримських циган", матеріали загальних переписів населення 1959 - 2001 рр. як джерело вивчення ромів країни. Розглянуто питання культурно-антропологічної ідентифікації циган, етнічної ідентифікації та статистичного обліку ромів.

Проанализирована государственная политика относительно циган Украины в историческом аспекте. Освещены результаты этнографических музейных исследований традиционно-бытовой культуры "крымских циган", материалы общих переписей населения 1959 - 2001 гг. как источник изучения ромов страны. Рассмотрены вопросы культурно-антропологической идентификации циган, этнической идентификации и статистического учета ромов.

Висвітлено історію початкового етапу освоєння донським козацтвом Північного Кавказу наприкінці XVII ст. Проаналізовано взаємини міської шляхти Брацлавського воєводства Вінниччини зі старостинськими урядами у даний період. Розглянуто питання військової організації і тактики запорозького козацтва періоду Нової Січі у контексті російсько-турецьких війн XVIII ст. Описано проект створення Дунайського козацького війська 1812 р. та особливості ставлення до козацтва місцевого керівництва Бессарабії.

Освещена история начального этапа освоения донским казачеством Северного Кавказа в конце XVII ст. Проанализированы взаимоотношения городской шляхты Брацлавского воеводства Винницкого региона со старшинскими правительствами в данный период. Рассмотрены вопросы военной организации и тактики запорожского казачества периода Новой Сечи в контексте русско-турецких войн XVIII ст. Описаны проект создания Дунайской казаческой рати 1812 г. и особенности отношения к казачеству местного руководства Бессарабии.

Розглянуто питання щодо інформативних можливостей дослідження повсякденної історії, господарства, освіти населення українських територій Російської імперії у XIX ст. за матеріалами церковної періодики в фондах Наукової бібліотеки ОНУ ім. І. І. Мечникова.

Запропоновано новий концептуальний підхід дослідження теми шляхом відокремлення проблеми української колонізації із контексту загальної колонізації регіону. Показано роль українського населення під час колонізації Придунайських земель у порівнянні та у взаємодії з представниками інших національних груп. На підставі вивчення нових архівних матеріалів зроблено спробу комплексної неупередженої наукової розробки проблеми колонізації українським населенням Придунайських земель на тлі політичних, суспільних і економічних перетворень. Виявлено причини та визначено етапи колонізації українцями Придунайських земель протягом ХVIII - початку ХХ ст., проведено аналіз чисельності та демографічних змін у структурі українського населення під час колонізації. Розглянуто питання щодо ролі українського козацтва у заселенні регіону, проаналізовано особливості формування українського населення Придунайських міст.

Висвітлено історію українського козацтва після ліквідації автономії Гетьманщини (1764 р.) та зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) наприкінці XVIII - ХІХ ст. Проаналізовано особливості перетворень козацької верстви внаслідок політичних і соціально-економічних трансформацій в українському суспільстві. Визначено концептуальні та методологічні засади козацтва та теоретично обгрунтовано поділ даного періоду на етапи у внутрішніх та зовнішніх відносинах країн Центрально-Східної Європи.

Освещена история украинского казачества после ликвидации автономии Гетманата (1764 г.) и разрушения Запорожской Сечи (1775 г.) конца XVIII - ХІХ ст. Проанализированы особенности преобразований казаческого слоя вследствие политических и социально-экономических трансформаций в украинском обществе. Определены концептуальные и методологические основы казачества и теоретически обосновано деление данного периода на этапы во внутренних и внешних отношениях стран Центрально-Восточной Европы.

На підставі дослідження документальних джерел висвітлено проблеми збереження традицій українського козацтва після ліквідації автономної Гетьманщини (1764 р.) і зруйнування Запорозької Січі (1775 р.) наприкінці XVII - XIX ст. Увагу приділено особливостям адаптації козацького населення до нових політичних і соціально-економічних реалій у складі Російської, Османської та Австрійської імперій.

Наведено відомості про літературу, присвячену острову Зміїний від стародруків XVI ст. до сучасних видань, а саме: твори античних авторів, свідчення мандрівників, картографічні матеріали та довідкові видання. Розкрито питання з археології, історії, географії та біології. Висвітлено особливості виконання комплексної програми розвитку інфраструктури острова, господарської діяльності на ньому й на континентальному шельфі. Увагу приділено проблемам обстеження екосистеми острова Зміїний та прилеглої акваторії. Проведено огляд джерел права, наукових юридичних публікацій, які стосуються острова. Особливу увагу акцентовано на проблему визначення правового статусу острова та делімітацію континентального шельфу між Україною та Румунією. Наведено бібліографічний покажчик, що містить літературу про результати науково-дослідних робіт у північно-західній частині Чорного моря, зокрема, геологічних, стратиграфічних, мінерало-петрографічних, геофізичних і гідрографічних.

Представлены сведения о литературе, посвященной острову Змеиный от старопечатных книг XVI в. до современных изданий, а именно: сочинения античных авторов, свидетельства путешественников, картографические материалы и справочные издания. Раскыты вопросы археологии, истории, географии и биологии. Освещены особенности выполнения комплексной программы развития инфраструктуры острова, хозяйственной деятельности на нем и на континентальном шельфе. Внимание уделено проблемам обследования экосистемы острова Змеиный и прилегающей акватории. Дан обзор источников права, научных юридических публикаций, которые касаются острова. Особое внимание уделено проблеме определения правового статуса острова и делимитации континентального шельфа между Украиной и Румынией. Представлен библиографический указатель, включающий литературу о результатах научно-исследовательских работ в северо-западной части Черного моря, в особенности, геологических, стратиграфических, минерало-петрографических, геофизических и гидрографических.

Досліджено діяльність вищого православного духовенства Південної України у галузі науки та освіти в зазначений період. Подано аналіз наукового доробку православних ієрархів та його значення для розвитку історичної науки. Значну увагу приділено питанню співпраці вищого духовенства з науковими товариствами та установами, зокрема, Одеським товариством історії та старожитностей, церковними історико-археологічними товариствами, губернськими вченими архівними комісіями. Акцентовано на участі вищого духовенства у навчальному процесі в духовних і світських навчальних закладах, зокрема у Рішельєвському ліцеї (з 1865 р. - Новоросійському університеті).

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр7)47-2

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: В342281/Вип. 15 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу зосереджено на поглибленні теоретико-методичних засад та розробці прикладних рекомендацій щодо оптимізації процесу управління конкурентоспроможністю ВНЗ на засадах формування якості освітніх послуг із урахуванням взаємозв'язків і взаємовпливів між якістю освітніх послуг і рівнем конкурентоспроможності ВНЗ. Доповнено теоретичні аспекти сутності категорій "якість освітніх послуг" і "конкурентоспроможність ВНЗ". Систематизовано складові системи забезпечення якості освітніх послуг у контексті управління конкурентоспроможністю ВНЗ. Проаналізовано стан і тенденції розвитку ринку освітніх послуг, проведено дослідження серед випускників загальноосвітніх шкіл з метою визначення професійних вподобань, причин та умов вибору ВНЗ. Оцінено кадровий потенціал вищої школи України, визначено фактори впливу на ефективність роботи науково-педагогічного складу ВНЗ та запропоновано систему мотивації праці викладачів. Проведено діагностування впливу фінансового забезпечення навчального процесу на якість освітніх послуг і конкурентоспроможність ВНЗ. Обгрунтовано вибір стратегічних інструментів забезпечення якості освітніх послуг у структурі управління конкурентоспроможністю ВНЗ. Запропоновано ряд науково-практичних рекомендацій до методики визначення рівня конкурентоспроможності ВНЗ на основі оцінювання якісних і кількісних параметрів його функціонування.

Висвітлено різні аспекти становлення та функціонування Української держави в зазначений період. Охарактеризовано інституційні, політичні, соціально-економічні, військові, культурно-духовні, антропологічні складові українського державотворчого процесу раннього нового часу на локальних сюжетах та на рівні теоретичних узагальнень, що відкриває перспективу створення нової історичної реконструкції національної державної моделі.

Охарактеризовано становище керівників османських фортець Буджака під час перебування на Півдні України у 1807 р. Визначено роль інтелігенції у формуванні національної господарсько-економічної культури. Висвітлено проблему визначення віку Одеси. Досліджено вплив галицького греко-католицького духовенства на становлення світогляду молоді (кінець ХІХ - 1930-ті рр.). Вивчено освітянську діяльність професора В. Н. Станко. Розглянуто кризові явища в НРУ в контексті звуження національно-демократичного партійно-політичного сегмента. Оцінено електоральну ефективність Народного Руху України за результатами участі в парламентських виборах початку ХХІ ст. Названо причини розколу НРУ в статтях В. Чорновола. Досліджено архітектурну спадщину як складову національної політики пам'ятки. Охарактеризовано соціальне становище вчительства Галичини в роки нацистського "нового порядку".