Висвітлено проблеми процесуального порядку та тактики проведення пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. Проаналізовано особливості підготовчого, робочого, завершального етапів проведення даної слідчої дії, розглянуто питання нормативно-правового регулювання. Наведено рекомендації щодо ряду змін до чинного кримінально-процесуального законодавства України.

Освещены проблемы процессуального порядка и тактики проведения предъявления личности для опознания вне её визуального наблюдения. Проанализированы особенности подготовительного, рабочего, заключительного этапов проведения данного следственного действия, рассмотрены вопросы нормативно-правового регулирования. Приведены рекомендации относительно ряда изменений к действующему криминально-процессуальному законодательству Украины.

Розглянуто проблемні питання проведення пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи як різновид заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві. Надано рекомендації щодо дотримання процесуального порядку і застосування тактичних прийомів під час проведення цього різновиду слідчої дії.

Розглянуто питання теоретичного та практичного характеру щодо процесуального порядку та тактики проведення процедури пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. Визначено історичні передумови виникнення процедури пред'явлення для впізнання як самостійної слідчої дії, показано її місце в системі інших слідчих дій. Уточнено основні види пред'явлення для впізання, розкрито сутність кожного з них. Запропоновано оригінальне тлумачення пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням, розглянуто його нормативно-правове регулювання та відповідність міжнародно-правовим актам щодо гарантування заходів безпеки учасників кримінального судочинства. Висвітлено проблемні аспекти, які виникають під час проведення процедури пред'явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням. Проаналізовано практику застосування даної слідчої дії органами досудового слідства й обгрунтовано шляхи усунення виявлених недоліків і впровадження передового досвіду зарубіжних країн. Розроблено єдині науково обгрунтовані методичні рекомендації щодо проведення пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереженням особи, запропоновано ряд змін і доповнень до чинного законодавства КПК України.

Розглянуто питання адміністративно-правової регламентації забезпечення охорони громадського порядку під час підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Розкрито загальноправові підходи до забезпечення проведення цих змагань в Україні та Польщі. Наведено коментар окремих інститутів і норм Кримінального кодексу України, що стосуються найбільш загрозливих злочинів, імовірність яких за умов змагань є найбільш високою.

Висвітлено сутність, мету та завдання прийняття та виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування. Подано інформацію про класифікацію процесуальних рішень слідчого в Україні. Визначено об'єктивні та суб'єктивні чинники, що впливають на прийняття рішень слідчим. Розкрито психологічні засади процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування. Розглянуто проблеми дотримання прав і свобод громадян під час прийняття процесуальних рішень слідчим. Проаналізовано особливості нормативно-правового регулювання даних питань, запропоновано ряд змін до чинного кримінально-процесуального законодавства та проектів КПК України. Показано можливості використання спеціальних психологічних знань під час прийняття рішень у кримінальних справах. Увагу приділено напрямам підвищення ефективності виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування.

Розглянуто актуальні проблеми теоретичного та практичного характеру щодо процесуального порядку проведення слідчої дії виїмки, визначено її поняття та місце серед інших слідчих дій, процесуальні вимоги, а також етапи та тактичні прийоми проведення. Проаналізовано нормативно-правове регулювання. Запропоновано зміни до чинного кримінально-процесуального законодавства.

Розглянуто актуальні проблеми теоретичного, правового та практичного характеру щодо процесуального порядку прийняття та виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування. Визначено об'єктивні та суб'єктивні чинники, що впливають на прийняття рішень слідчим. Висвітлено психологічні основи та проблеми прийняття та виконання процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування. Наведено порядок і напрями підвишення ефективності виконання рішень безпосередньо слідчим. Обгрунтовано, що кримінальна процесуальна діяльність слідчого з виконання процесуальних рішень на стадіїї досудового розслідування є правозастосовним процесом, який, як правило, забезпечується за допомогою державного примусу, визначених КПК засобів, та в чітко визначених межах і може складатися з ряду етапів. Така діяльність вимагає належної організаційної та процесуальної взаємодії суб'єктів кримінального процесу. Для ефективного виконання процесуальних рішень слідчого у вигляді постанови необхідно унормувати у чинному КПК міру та межі дозволеного до застосування примусу.

Досліджено концептуальні засади прийняття та виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування. Виявлено особливості, висвітлено проблемні питання та висловлено пропозиції щодо вирішення теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з прийняттям і виконанням рішень слідчого на стадії досудового розслідування. Досліджено генезу законодавчого врегулювання процесуальних рішень слідчого на стадії досудового розслідування для визначення динаміки їх розвитку та позитивних і негативних тенденцій. Сформульовано визначення процесуального рішення слідчого та запропоновано відповідні доповнення до КПК 2012 р. Подано класифікацію процесуальних рішень слідчого, які приймаються ним на стадії досудового розслідування. Охарактеризовано процес прийняття процесуальних рішень відповідно до КПК ряду зарубіжних країн і запропоновано шляхи імплементації окремих положень, спрямованих на вдосконалення механізму дотримання прав людини в кримінальному процесуальному законодавстві України. Сформульовано визначення діяльності слідчого з розслідування кримінальних правопорушень та результатів впливу на неї слідчої ситуації. Уточнено співвідношення понять процесуального та тактичного рішень слідчого як базових категоріальних визначень стадії досудового розслідування, розкрито сутність тактичних завдань розслідування, механізму та підстав прийняття процесуальних і тактичних рішень. Розкрито причини порушень прав і свобод громадян, пов'язаних з необгрунтованими процесуальними рішеннями слідчого, та впливу на цей процес суб'єктивних та об'єктивних чинників. Запропоновано шляхи зменшення їх негативного впливу із застосуванням психологічних знань і вдосконалення норм КПК 2012 р., які полягають у створенні єдиного слідчого апарату, забезпеченні повної процесуальної самостійності слідчого, відході від існуючої системи показників та оцінюванні ефективності діяльності слідчого на основі вжитих ним превентивних заходів і громадської думки.

Досліджено концептуальні засади прийняття та виконання рішень слідчого на стадії досудового розслідування (ДР). Виявлено особливості, висвітлено проблемні питання та висловлено пропозиції щодо вирішення теоретичних і практичних проблем, пов'язаних з прийняттям і виконанням рішень слідчого на стадії ДР. Досліджено генезу законодавчого врегулювання процесуальних рішень слідчого на стадії ДР для визначення динаміки їх розвитку та позитивних і негативних тенденцій. Сформульовано визначення процесуального рішення слідчого та запропоновано відповідні доповнення до чинного КПК і КПК 2012 р. Подано класифікацію процесуальних рішень слідчого, які приймаються ним на стадії ДР. Охарактеризовано процес прийняття процесуальних рішень відповідно до КПК ряду зарубіжних країн і запропоновано шляхи імплементації окремих положень, спрямованих на вдосконалення механізму дотримання прав людини в чинному кримінально-процесуальному законодавстві України. Сформульовано визначення діяльності слідчого з розслідування злочинів і результатів впливу на неї слідчої ситуації. Уточнено співвідношення понять процесуального та тактичного рішень слідчого як базових категоріальних визначень стадії ДР. Розкрито сутність тактичних завдань розслідування, механізму та підстав прийняття процесуальних і тактичних рішень. Розкрито причини порушень прав і свобод громадян, пов'язаних з необгрунтованими процесуальними рішеннями слідчого, та впливу на цей процес чинників суб'єктивного й об'єктивного характеру. Запропоновано шляхи зменшення їх негативного впливу з застосуванням психологічних знань та вдосконалення норм

чинного КПК та КПК 2012 р., які полягають у створенні єдиного слідчого апарату, забезпеченні повної процесуальної самостійності слідчого, відході від існуючої системи показників і здійсненні оцінювання ефективності діяльності слідчого на основі вжитих ним превентивних заходів і громадської думки.

Досліджено проблеми реформування воєнної правоохоронної сфери в напрямі створення ефективної системи боротьби з військовими злочинами. Висвітлено особливості розвитку законодавства про військові злочини в радянській Україні (1919 - 1991 рр.). Проаналізовано кримінально-процесуальну діяльність як окремий вид пізнання в процесі розслідування військових злочинів. Подано характеристику військових злочинів із точки зору міжнародного права. Викладено сучасні проблемні аспекти кримінально-правової характеристики мародерства. Розкрито особливості криміналізації найманства.

Розглянуто діяльність державних і правових інститутів на українських землях у період заснування Острозької академії. Акцентовано увагу на впливі Острозької академії та Львівського університету на поширення юридичної освіти в Україні. Висвітлено теорію та історію держави і права. Описано особливості лінвокультурного концепту "Рівність'' в англійській мові. Розглянуто дефініцію ''правопорушення'' у вимірі правової компаративістики. Висвітлено актуальні питання статусу місцевого самоврядування за сучасних умов державотворення. Описано особливості розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності судами. Наведено правові засоби впливу громадянського суспільства при укладенні та виконанні цивільно-правових договорів. Висвітлено проблеми захисту батьківських прав у Республіці Білорусь. Розкрито роль національних традицій права у побудові сучасного кримінального процесу. Розглянуто типові слідчі ситуації тимчасового доступу до документів під час розслідування економічних злочинів.

Висвітлено наявні підходи та об'єктивні проблеми щодо оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені до 17 червня 2020 року. Аналіз та синтез наукових досягнень низки дослідників, наявної судової практики, дослідження стану нормативно-правового забезпечення, формування власних умовиводів. Системно-структурний, аналізу та синтезу, функціональний та інші методи використані у процесі проведення даного наукового пошуку. У процесі написання цієї статті наведено аргументи, які дають підстави для отримання наступних висновків: - так як однією із конституційних засад судочинства, в силу вимог пункту 8 статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а така засада кримінального провадження, як забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності кожному гарантує право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (частина 1 статті 24 КПК України) [1], то всі уповноважені КПК України учасники кримінального провадження, при наявності для того підстав, вправі скористатися своїм конституційним та процесуальним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності уповноважених суб'єктів, серед іншого, і в апеляційному порядку; - при цьому, порядок оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності окремих суб'єктів умовно варто поділити на два блоки, зокрема це ті процесуальні рішення, дія чи бездіяльності, які мають місце на досудовому розслідуванні та ті, які притаманні на судових стадіях. Що ж стосується оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, то таку діяльність урегульовано главою 26 КПК України, яка у своїй структурі об'єднує три різні порядки оскарження із притаманними лише їм процесуальними процедурами, рішеннями та відмінним суб'єктним складом. У цій главі, серед іншого, законодавцем встановлено й обмеження на оскарження окремих процесуальних рішень, окремі з яких є категоричними заборонами. Деякі з таких заборон Конституційним Судом України вже визнано неконституційними. Ці неконституційні заборони на оскарження процесуальних рішень на досудовому розслідуванні втрачають свою чинність, згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України, з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, якщо інше не значиться у самому рішенні; - логічне, що, на загальних підставах, з дня постановлення, тобто з 17 червня 2020 року, Конституційним Судом України свого рішення № 4-р(II)/2020 щодо такої із них, як "...заборона оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення", уповноважені КПК України учасники кримінального провадження мають право оскаржувати в апеляційному порядку ухвали слідчого судді.

Робота є спробою авторки, виходячи із системного аналізу положень пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 177, 178, 193, 194, 196, 309, 310, 392 КПК України презентувати науковій спільноті наявні підходи та об'єктивні проблеми щодо можливості (не можливості) оскарження ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка постановлена у порядку частини 6 статті 193 КПК України. Методика. Аналіз та синтез наукових досягнень низки дослідників, наявної судової практики, дослідження стану нормативно-правового забезпечення, формування власних умовиводів. Системно-структурний, аналізу та синтезу, функціональний та інші методи використані у процесі проведення даного наукового пошуку. Результати. Наведено аргументи, які дають підстави для формулювання наступних висновків: нормами КПК України не передбачена можливість у перебігу досудового розслідування оскаржувати ухвалу слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка постановлена у порядку частини 6 статті 193 КПК України. Під час досудового розслідування, на підставі пункту 2 частини 1 статті 309 КПК України, може бути оскаржена в апеляційному порядку лише ухвала слідчого судді про застосування (котре має місце після затримання особи і не пізніш, як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження) обраного, у порядку частині 6 статті 193 КПК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наукова новизна. Верховним Судом вже було сформовано висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, котрий міститься в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 13 грудня 2018 року (справа №483/1186/16-к), а колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду повважала за необхідне відступити від зазначеного висновку. Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду мала б вирішити означену проблематику, і з цією метою учасникам Науково-консультативної ради при Верховному Суді було направлено відповідне звернення від 10.01.2022 у справі №991/3440/20, яке отримане і мною та щодо якого підготовлено науковий висновок [1]. Тож спробую поділитися власними роздумами щодо означеної проблематики із колегами та сподіваюся на її об'єктивне вирішення. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правозастосовній діяльності, під час розслідування кримінальних правопорушень.

Розглянуто кримінальне процесуальне право та кримінальне процесуальне законодавство України. Наведено механізм кримінального процесуального регулювання. Висвітлено проблематику застосування кримінального процесуального законодавства під час прийняття рішень про початок досудового розслідування, у його перебігу, при зупиненні провадження, притягненні осіб до кримінальної відповідальності, закінченні досудового розслідування та обчислення, а також продовження його строків. Розглянуто сучасний стан чинного кримінального процесуального законодавства, що унормовує поняття доказів, належність і допустимість при визнанні відомостей доказами та процес доказування, його прогалини та колізії. Проаналізовано наявні вимоги і проблеми чинного кримінального процесуального законодавства при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження та шляхи їх усунення. Досліджено проблематику застосування кримінального процесуального законодавства при провадженні слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій та судових дій. Описано особливості та проблеми досудового розслідування кримінальних проступків. Розглянуто стан і проблеми застосування чинного кримінального процесуального законодавства при здійсненні судового провадження у першій інстанції та з перегляду судових рішень. Увагу приділено гендерній компетентності слідчого, судді й інших суб'єктів при застосуванні кримінального процесуального законодавства.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема практики Європейського суду з прав людини. Розкрито поняття, завдання кримінального процесу (кримінального провадження). Увагу приділено кримінальному процесуальному праву, кримінальному процесуальному законодавству тощо.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема практики Європейського суду з прав людини. Описано поняття, значення та види підсудності, правила визначення підсудності, загальні положення судового розгляду, строки та загальний порядок судового розгляду тощо. Викладено суть, завдання і значення стадії підготовчого провадження, порядок підготовчого судового засідання, складання досудової доповіді, вирішення питань, пов’язаних із підготовкою до судового розгляду тощо. Окреслено поняття, суть і значення стадії розгляду справи в суді першої інстанції, процедуру судового розгляду в суді першої інстанції. Наведено поняття, значення та особливості провадження в суді апеляційної інстанції, суб’єкти апеляційного оскарження, строки і порядок подання апеляційних скарг, особливості підготовки до апеляційного розгляду тощо. Визначено поняття і значення стадії касаційного провадження, суб’єкти, строки та межі касаційного провадження та порядок і результати розгляду справи касаційним судом.

Відображено сучасний стан і перспективи розвитку вітчизняного кримінального процесу з урахуванням практики його застосування, зокрема практики Європейського суду з прав людини. Розглянуто поняття, завдання та значення досудового розслідування, форми досудового розслідування, поняття та характеристика загальних положень досудового розслідування, початок досудового розслідування, підслідність кримінальних проваджень, об 'єднання та виділення матеріалів досудового розслідування тощо. Описано поняття і значення повідомлення про підозру, порядок повідомлення про підозру в кримінальному провадженні, випадки (підстави) повідомлення про підозру тощо. Окреслено загальні положення проведення слідчих (розшукових) дій, характеристику допиту та його видів, характеристику пред’явлення для впізнання та його видів, характеристику обшуку та його видів тощо. Охарактеризовано загальні положення про негласні слідчі (розшукові) дії. Надано характеристику окремих негласних слідчих (розшукових) дій. Розглянуто втручання у приватне спілкування, дослідження інформації, отриманої під час застосування технічних засобів тощо. Визначено поняття та підстави зупинення досудового розслідування, описано розшук підозрюваного, нагляд і контроль за здійсненням розшуку тощо.