Установлено, что соединения, образованные катионами аминных комплексов никеля(II) и меди(II) и анионами полиоксометаллатов, способны стехиометрически взаимодействовать с газообразным аммиаком, находясь в гидратированном состоянии. Некоторые из изученных соединений характеризуются высокой сорбционной емкостью (до 40 молекул адсорбата на формульную единицу комплекса) и проявляют селективность сорбции аммиака в присутствии паров воды.

Показано, что скорость сорбции паров воды соединениями, образованными катионными аминными комплексами меди(II) и никеля(II) и полиоксометаллатными анионами, может быть описана с использованием модели линейной движущей силы массопереноса как один либо как два параллельных процесса. Сделано предположение, что наблюдающиеся отличия связаны с различиями в кристаллической структуре адсорбентов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.316 + Г128.13

Рубрики:

Комплексні сполуки міді

Нікель

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено новий метод синтезу сполук на основі амінних комплексів нікелю (II) та міді (II) та іонів поліоксометалатів, з використанням якого одержано 23 нові комплекси. На підставі даних рентгеноструктурного аналізу встановлено, що аніони оксометалатів утворюють координаційні зв'язки лише з іонами міді (II). Показано, що у кристалічних гратках окремих сполук є вакантний простір, доступний для входження адсорбатів. Проведено систематичне вивчення кінетичних і термодинамічних особливостей реакцій гетерофазної взаємодії одержаних полікристалічних сполук з парами води, метанолу, етанолу, ацетону та ацетонітрилу. Продемонстровано стехіометричність та оборотність вивчених процесів. З'ясовано, що їх кінетичні характеристики описуються моделлю лінійної рушійної сили масопереносу і кінетичні профілі реакцій апроксимуються моно- або біекспоненційними залежностями, а це свідчить про наявність одного або двох енергетичних бар'єрів, які лімітують процес дифузії. На підставі кінетичних даних встановлено, що механізми взаємодій не залежать від природи полярних молекул. Вперше для металокомплексних сполук одержано кінетичні характеристики процесів десорбції молекул спиртів і показано ідентичність механізмів ад/десорбції. На підставі одержаних результатів обгрунтовано припущення про структурну природу енергетичних бар'єрів, що визначаються топологією пористої будови кристалічних решіток. Встановлено, що синтезовані сполуки ефективно зв'язують аміак за умов низької вологості. Показано принципову роль присутності у газовій парі води у визначенні кінетичних особливостей даних процесів.

Показано, что взаимодействие твердых полиоксометаллатных соединений, содержащих тетрааминные катионы никеля(II) или меди(II), с водным раствором нитрата серебра(I) приводит к образованию нанокластеров данного металла размером 6 - 10 нм, локализованных на поверхности кристаллической матрицы. Установлено, что протекание данных окислительно-восстановительных процессов существенно зависит как от катионной, так и от анионной составляющих комплексов полиоксометаллатов.

Установлено, что скорость связывания молекул ацетона или ацетонитрила соединениями, образованными аминными комплексами меди(II) и никеля(II) и полиоксометаллатами, описывается как один либо два параллельных процесса. С привлечением полученных ранее данных для реакций с участием других полярных молекул показано, что механизм взаимодействия не зависит от химической природы адсорбата, и на основании этого высказано предположение, что наблюдающиеся отличия связаны с различиями в кристаллической структуре адсорбентов.

Показано, что варьирование препаративных условий проведения редокс-реакций между фосфомолибдатным комплексом меди и водным раствором нитрата серебра(I) (длительность реакции, концентрация соли металла, ультразвуковая обработка) позволяет регулировать содержание металла и дисперсность его наночастиц в композитных материалах, содержащих нанокластеры серебра и полиоксометаллаты.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г116.64 + Г742.6

Рубрики:

Ізо- і гетерополісполуки

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г126.324 + К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, что взаимодействие фотовосстановленных октамолибдатных аминных комплексов никеля(II) и меди(II) с нитратом серебра(I) в водных растворах приводит к образованию нанокомпозитных материалов, содержащих наночастицы металлического серебра. Установлено, что природа Зd-металла влияет на средний размер и дисперсность наночастиц серебра, которые значительно больше в композите на основе комплекса никеля. Исследованы фотолюминесцентные свойства полученных материалов.

Мета роботи - дослідження сучасного стану енергоспоживання машинобудівних підприємств України, на основі уточнення й систематизації існуючих у науковій літературі підходів до класифікації потенціалу енергозбереження. Ефективний розвиток держави неможливий без збалансованого і мінімалізованого споживання енергетичних ресурсів. Це зумовлено вичерпанням невідновлювальних природних ресурсів, ризиками під час їх транспортування, відсутністю реальних альтернатив їх заміни. Досліджено сучасний стан енергетичної безпеки України та визначено її проблеми. Визначено взаємозв'язок економічного стану довкілля та впровадження енергоефективних технологій устаткування, обладнання, побутових енергетичних пристроїв. Встановлено доцільність використання відновлювальних джерел енергії та альтернативних видів палива. Охарактеризовано проблеми екології та їх взаємозв'язок з розвитком економіки держави. Виконано аналіз динаміки енергоспоживання підприємствами машинобудування за 2011 - 2017 рр. Відокремлено основні механізми державного регулювання енергоефективності підприємств машинобудування. Розкрито й охарактеризовано Державну цільову економічну програму енергоефективності. Внесено пропозиції щодо підвищення енергоефективності підприємств машинобудування. Висновки: аналіз енергоспоживання досліджуваних машинобудівних підприємств, якого було проведено в роботі, виявив існування значних втрат енергії та надав змогу зробити висновок про необхідність застосування заходів з енергозбереження, що у подальшому надасть змогу зменшити витрати на енергоресурси.