Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-52

Рубрики:

Простатити

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены данные литературы и результаты собственных клинических, лабораторных (бактериологических, биохимических, иммунологических) и специальных методов исследования у больных хроническим простатитом, осложненным нарушением копулятивной и репродуктивной функций. Предложен усовершенствованный комплексный метод лечения хронического простатита, осложненного нарушениями половой функции, с индивидуализированным подходом в зависимости от характера и степени этих нарушений. Это позволило достичь полного клинико-этиологического излечения больных, а также способствовало нормализации качественного и количественного состава эякулята, восстановлению копулятивной функции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.017-52

Рубрики:

Паразитарні хвороби сечостатевої системи

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-52 + Р696.610.11-52 + Р698-52

Рубрики:

Простатити

Запалення калитки, її органів і сім'яних пухирців

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведенные данные касаются механизмов возникновения и развития целлюлита, определения степени выраженности патологического процесса. Проведен обзор наиболее эффективных и перспективных методик, которые используются в медицинской косметологии для коррекции фигуры с учетом стадии развития целлюлита. Приведены основные показания и противопоказания для основных методов коррекции фигуры и приблизительные схемы лечения в зависимости от стадии развития патологического процесса.

Описаны современные наиболее эффективные и перспективные методики, которые используются в медицинской косметологии. С их помощью решаются задачи, связанные с изменениями при старении организма, угревой болезни и эндокринных нарушениях, избыточным солнечным облучением, а также с профилактической целью. Упомянуты такие методики, как химический пилинг, контурная пластика, лазерное излучение, клеточная терапия, препараты ботулотоксина, оксимезотерапии. Отмечены преимущества и недостатки каждой из методик, показания и противопоказания их использования, возможные осложнения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.016-52 + Р715.016-52

Рубрики:

Інфекційні урологічні захворювання

Інфекційні хвороби жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.620.11-5 + Р696.610.11-5

Рубрики:

Простатити

Запалення калитки, її органів і сім'яних пухирців

Шифр НБУВ: Ж23543 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено історичну довідку, висвітлено сучасні погляди щодо патогенезу та терапії пухлинних процесів шкіри. Аналіз літератури з цієї теми дав змогу ознайомитись з новими методами діагностики, лікування та профілактики онкологічних захворювань шкіри та передракової патології.

Наведено результати вивчення етіологічних чинників виникнення хронічного інфекційного простатиту, на підставі яких визначено суттєве значення хламідійної, мікоуреаплазмової та змішаної (мікстінфекційної) етіології ураження передміхурової залози, досить часте поширення запального процесу на інші придаткові статеві залози (сім'яні міхурці, яєчка, придатки яєчок), що сприяє порушенню копулятивної та репродуктивної функції у хворих чоловіків. Встановлено, що порушення місцевого імунітету репродуктивного тракту та показників якісного та кількісного складу секретів придаткових статевих залоз за різних за етологічним (інфекційним) походженням хронічних простатитів мали однонаправлений характер і суттєво не відрізнялись в групах порівняння (згідно з етіологією ураження). Вперше проведено комплексне вивчення місцевого імунітету репродуктивного тракту, а також якісного та кількісного складу ряду показників секрету передміхурової залози, сім'яних міхурців, еякуляту в хворих на хронічний простатит. Доведено взаємозалежність характеру та ступеня виявлених патологічних змін і тяжкості клінічного перебігу захворювання, в тому числі порушень копулятивної та репродуктивної функцій у чоловіків, що має важливе діагностично-прогностичне значення та повинно індивідуалізовано враховуватись у процесі проведення комплексної терапії. Розроблено методи терапії за різних форм хронічного простатиту з урахуванням результатів всебічного обстеження, яке включає виявлення етіологічних чинників ураження, вивчення ряду показників якісного та кількісного складу секретів додаткових статевих залоз та показників локального імунітету репродуктивного тракту.

Нa сьогодні екзема є одним з найпоширеніших шкірних захворювань і становить 30 - 40 % звернень пацієнтів із хронічними дерматозами у заклади дерматовенерологічної служби. У лікуванні мікробної екземи перевага надається зовнішній терапії. Перед лікарем стоїть завдання в максимально стислі терміни зняти запалення, субієктивні симптоми, зменшити сенсибілізації до бактеріальних антигенів, нормалізувати кількість і склад мікрофлори шкіри. У цій ситуації перевага надається комбінованим препаратам для зовнішнього застосування, які мають протизапальну й антибактеріальну дію. Проте в Україні на сьогодні немає єдиного протоколу з лікування екземи, тому вибір способу лікування залежить від форми і стадії захворювання і повинен бути комплексним та індивідуалізованим. Крем і мазь "Бетадерм" у лікуванні мікробної екземи має місцеву протизапальну дію, зменшує ексудативні вияви і свербіж, надає антимікробну дію, сприяє швидкій ліквідації клінічних виявів і може бути препаратом вибору в лікуванні мікробної екземи.

Включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на хронічний простатит та простатовезикуліт препаратів групи тіотріазоліну дозволить скоротити терміни лікування хворих, покращити медико-соціальні показники їх життя та подовжити терміни ремісії.

Мета роботи - визначити клінічну ефективність тіотриазоліну у разі лікування хворих на хронічний простатит (ХП) і простатовезикуліт, ускладнених порушенням копулятивної та репродуктивної функцій. З метою оцінки ефективності удосконаленої авторами комплексної патогенетичної терапії хворих на ХП і простатовезикуліт, ускладнених порушеннями копулятивної та репродуктивної функцій, а також для порівняння її результатів з такими загальноприйнятих методів лікування обстежених (132 пацієнти) було розподілено на 2 рівноцінні клінічні групи. Критеріями розподілу були вік пацієнта, тривалість перебігу захворювання, клінічна форма ураження, а також скарги хворих на порушення копулятивної функції та результати дослідження у них показників спермограми. Згідно із запропонованими критеріями оцінки ефективності лікування у 58 (86,6 %) із 67 пацієнтів основної клінічної групи досягнуто повного клінічного виліковування з нормалізацією запліднювальних властивостей еякуляту, у 7 (10,4 %) - виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників і у 1 (1,5 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики за незначної нормалізації лабораторних показників. Серед 65 чоловіків, яким проводили традиційну терапію (група порівняння), у 23 (35,4 %) досягнуто повного клінічного виліковування, у 33 (50,5 %) - етіологічного виліковування з відносною нормалізацією клініко-лабораторних показників, у 6 (9,2 %) - виліковування з частковим збереженням клінічної симптоматики за незначної нормалізації лабораторних показників і у 3 (4,6 %) - не досягнуто етіологічного виліковування за одночасної відсутності терапевтичного покращання та збереженні значних порушень показників запліднювальних властивостей еякуляту (азооспермія). Висновки: результати дослідження свідчать про те, що включення до комплексної патогенетичної терапії хворих на ХП та простатовезикуліт препаратів групи тіотриазоліну сприяє скороченню термінів лікування, покращанню медико-соціальних показників життя пацієнтів та подовженню тривалості ремісії.