Індекс рубрикатора НБУВ: В161.62

Рубрики:

Диференціальні рівняння у частинних похідних

Шифр НБУВ: Ж64699 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито основні риси наукової діяльності, з'ясовано критерії диференціації правового регулювання праці науковців, виділено дві групи факторів, зокрема, соціально-економічні й інтелектуально-фізіологічні. Досліджено конкурсний порядок виникнення трудових відносин з науковими працівниками, обгрунтовано випадки прийняття на посади без проведення конкурсу. Запропоновано розробити нове Положення про порядок заміщення посад наукових працівників науково-дослідних установ. Виявлено специфіку трудових відносин з науковими працівниками, які виконують наукові дослідження за господарськими договорами з замовниками. Проаналізовано особливості правового регулювання робочого часу та часу відпочинку науковців. Запропоновано застосовувати у порядку, установленому колективним договором, гнучкий, індивідуалізований та інші режими робочого часу. Досліджено особливості правового регулювання оплати праці науковців та стимулювання наукової творчості.

Доведено, що здійснення правосуддя є особливим різновидом соціальної діяльності, що виражається в активних діях суддів і спрямовується на задоволення інтересів осіб, які звертаються до суду, на забезпечення їх прав і свобод. Однією з характерних особливостей правового регулювання праці суддів є поєднання єдності та диференціації. Диференціація виражається у порядку відбору осіб для відправлення правосуддя й у змісті трудової функції суддів, у порядку припинення трудових правовідносин, в регламентуванні їх робочого часу та часу відпочинку, в оплаті праці та в інших формах матеріального заохочення. Основними причинами диференціації правового регулювання праці суддів є особливе суспільне значення трудової функції, що виконується ними; спеціальна трудова правосуб'єктність суддів; підвищені вимоги до професійних знань, моральних якостей та здібностей кандидата на посаду судді тощо.

Наведено результати аналізу впливу кількості та продуктивності машинних агрегатів на основних операціях на кількість машинних агрегатів на допоміжних і суміжних операціях і зв'язок кількості агрегатів із тривалістю проведення операції.

Індекс рубрикатора НБУВ: В161.632

Рубрики:

Еліптичні функції і інтеграли

Шифр НБУВ: Ж72614 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито загальні засади соціального забезпечення та історію його становлення. Розглянуто функції соціального забезпечення. Викладено метод права соціального забезпечення. Обгрунтовано принципи права соціального забезпечення. Висвітлено загальні засади загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Приділено увагу питанням призначення й виплати пенсії. Наведено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обсчислення пенсії. Розглянуто види пенсійних виплат з коштів накопичувальної системи пенсійного страхування. Акцентовано увагу на проблемах матеріального забезпечення та соціальних послугах за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Охарактеризовано види державних соціальних допомог. Описано сучасний стан системи соціальних послуг.

Досліджено проблему, яка полягає в необхідності обгрунтування оптимальних строків початку та тривалості сівби гречки як основного показника агротехнічних вимог при проектуванні раціональних технологічних процесів та технічних засобів для їх здійснення в зв'язку з розробкою комплексу машин для надійного забезпечення механізованої технології вирощування та збирання гречки. Мета досліджень - встановити вплив метеорологічних чинників на рівень продуктивності та структури рослинної маси гречки при різних строках сівби. Методи досліджень - польові, лабораторні на основі методик, розроблених провідними науковими установами України. В процесі спостережень відмічались всі фази розвитку рослин від сівби до збирання і заносились в журнал спостережень. В результаті проведеної роботи були зроблені наступні висновки: три роки спостережень надають можливість стверджувати, що неможливо точно встановити оптимальні календарні терміни сівби гречки, які б не потрапили в тимчасові несприятливі умови і забезпечили б реалізацію потенційних можливостей по рівню врожайності. А якщо мати на увазі орієнтовний діапазон часу, то це межі від середини травня до середини червня. Більш ранній термін ризикований можливою наявністю приморозків, а більш пізніший - відсутністю необхідної кількості комах для обпилення. З точки зору проектування комплексної механізації в рослинництві ця інформація буде використана в плані того, що при проведенні весняно-польових робіт фактор присутності гречки в сівозміні не може стати напруженим і надасть інженерній службі можливість для маневру при організації роботи машинно-тракторного парку.

Пошуки ефективних рішень в технологіях збирання зернових культур ведуться через впровадження нових підходів і способів виконання елементів технологічних операцій та підбір технічних засобів для якісного їх виконання. Одним із напрямків вдосконалення використання технічних засобів є дослідження і обгрунтування роботи машинних агрегатів на робочих ділянках через оптимізацію їх кінематичних показників при русі по полю. Проблема полягає в тому щоб встановити залежності кінематичних показників використання технічних засобів, а в технологічному процесі збирання зернових культур зернозбирального комбайна, від схем руху і способів його повороту шляхом математичного моделювання. Для самохідних зернозбиральних комбайнів ширина захвату визначається шириною захвату жниварки. Конструкційна ширина захвату жниварки залежить, як правило, від класу комбайна. При застосуванні рядової системи, як показали наші спостереження, недовикористання захвату жниварки може складати 15 - 20 см, а високоточних - до 10 см. Цей показник ні в якій мірі не залежить від способів руху і видів повороту комбайна. Єдиним способом руху комбайна при збиранні зернових культур на полях правильної форми є круговий спосіб - в складок (від периферії до центру). Як показали аналітичні розрахунки, проведені на базі комбайна зернозбирального ПАЛЕССЕ GS 12 з шириною захвату жниварки 7 м при розмірі поля 150 га та різними схемами поворотів (з боковою закритою петлею; з використанням заднього ходу; з використанням діагонального прокосу), у всіх трьох варіантів коефіцієнт використання робочих ходів доволі високий. Але найбільше значення має той коефіцієнт, де організований рух комбайна на загінці з прокосами. Ця схема руху агрегату має ще одну позитивну сторону: в місцях, де виконується цей холостий хід не потрібно знижувати швидкість або переключати реверс, як це в інших варіантах.

Пошуки ефективних рішень в технологіях збирання зернових культур ведуться через впровадження нових підходів і способів виконання елементів технологічних операцій та підбір технічних засобів для якісного їх виконання. Одним із напрямків вдосконалення використання технічних засобів є дослідження і обгрунтування роботи машинних агрегатів на робочих ділянках через оптимізацію їх кінематичних показників при русі по полю. Проблема полягає в тому щоб встановити залежності кінематичних показників використання технічних засобів, а в технологічному процесі збирання зернових культур зернозбирального комбайна, від схем руху і способів його повороту шляхом математичного моделювання. Для самохідних зернозбиральних комбайнів ширина захвату визначається шириною захвату жниварки. Конструкційна ширина захвату жниварки залежить, як правило, від класу комбайна. При застосуванні рядової системи, як показали наші спостереження, недовикористання захвату жниварки може складати 15 - 20 см, а високоточних - до 10 см. Цей показник ні в якій мірі не залежить від способів руху і видів повороту комбайна. Єдиним способом руху комбайна при збиранні зернових культур на полях правильної форми є круговий спосіб - в складок (від периферії до центру). Як показали аналітичні розрахунки, проведені на базі комбайна зернозбирального ПАЛЕССЕ GS 12 з шириною захвату жниварки 7 м при розмірі поля 150 га та різними схемами поворотів (з боковою закритою петлею; з використанням заднього ходу; з використанням діагонального прокосу), у всіх трьох варіантів коефіцієнт використання робочих ходів доволі високий. Але найбільше значення має той коефіцієнт, де організований рух комбайна на загінці з прокосами. Ця схема руху агрегату має ще одну позитивну сторону: в місцях, де виконується цей холостий хід не потрібно знижувати швидкість або переключати реверс, як це в інших варіантах.

Пошуки ефективних рішень в технологіях збирання зернових культур ведуться через впровадження нових підходів і способів виконання елементів технологічних операцій та підбір технічних засобів для якісного їх виконання. Одним із напрямків вдосконалення використання технічних засобів є дослідження і обгрунтування роботи машинних агрегатів на робочих ділянках через оптимізацію їх кінематичних показників за руху по полю. Проблема полягає в тому, щоб встановити залежності кінематичних показників використання технічних засобів, а в технологічному процесі збирання зернових культур зернозбирального комбайна, від схем руху і способів його повороту шляхом математичного моделювання. Для самохідних зернозбиральних комбайнів ширина захвату визначається шириною захвату жниварки. Конструкційна ширина захвату жниварки залежить, як правило, від класу комбайна. У разі застосування рядової системи, як показали спостереження авторів, недовикористання захвату жниварки може складати 15 - 20 см, а високоточних - до 10 см. Цей показник ні якою мірою не залежить від способів руху і видів повороту комбайна. Єдиним способом руху комбайна під час збирання зернових культур на полях правильної форми є круговий спосіб - в складок (від периферії до центру). Як показали аналітичні розрахунки, проведені на базі комбайна зернозбирального ПАЛЕССЕ GS 12 з шириною захвату жниварки 7 м за розміру поля 150 га та різними схемами поворотів (з боковою закритою петлею; з використанням заднього ходу; з використанням діагонального прокосу), у всіх трьох варіантів коефіцієнт використання робочих ходів доволі високий. Але найбільше значення має той коефіцієнт, де організований рух комбайна на загінці з прокосами. Ця схема руху агрегату має ще одну позитивну сторону: в місцях, де виконується цей холостий хід не потрібно знижувати швидкість або переключати реверс, як це в інших варіантах.

Розглянуто метод визначення термопроникності контакту пари тертя, при якому запропоновано математично моделювати режими тертя, зношування та теплоутворення за допомогою розгляду так званого умовного "третього тіла" і тонких приповерхневих і проміжкових шарів контактуючих тіл, фізико-механічні властивості яких відрізняються від властивостей тіл контактної пари, та мікрогеометрією поверхонь тіл у контактній зоні. Для визначення впливу вхідних параметрів на зміну температури та теплових потоків аналітично розв'язано нестаціонарну контактну задачу термопружності з тепловиділенням від дії сил тертя на межі двох півпросторів.