Узагальнено напрацьовані в конструктивній географії та суміжних науках теоретико-методологічні підходи до вивчення сталого розвитку сільської місцевості (СМ). Сформульовано зміст головних понять, розглянуто основні методи конструктивно-географічного дослідження та удосконалено методику дослідження, спрямованого на реалізацію сталого розвитку СМ. Проаналізовано й оцінено природно0-ресурсний, соціально-демографічний та працересурсний потенціали СМ Івано-Франківської області з позицій використання їх для реалізації сталого розвитку СМ. Охарактеризовано наслідки впливу природокористування на стан природного середовища в регіоні, ступінь антропогенної трансформації ландшафтних систем. Виведено емпіричні формули розрахунку індексу розвитку потенціалу природокористування, індексу розвитку соціально-демографічного та працересурсного потенціалу, індексу екологічного стану території й інтегрального індексу реалізації потенціалу сталого розвитку СМ. На основі цих підходів обгрунтовано шляхи реалізації сталого розвитку СМ в межах таксономічних одиниць природно-сільськогосподарського районування.