Рассмотрены биологические особенности безвысадочных семенников корнеплодных культур, агроклиматические особенности районов их выращивания. Описаны ресурсосберегающие технологии, способствующие повышению сохранности растений в зимний период, а также урожайности и качества семян.

На підставі узагальнення багаторічних досліджень, а також досвіду буряківників висвітлено наукові засади одержання стабільно високих урожаїв насіння цукрових буряків (ЦБ). Визначено агроекологічні причини різноякісності маточників і насіння ЦБ. Наведено рекомендації з технології вирощування маточних буряків і насінників ди- та триплоїдних гібридів, створених на цитоплазматичній чоловічостерильній основі. Розглянуто особливості Харківської енергозберігальної технології вирощування та збирання маточників (буряків першого року життя). Показано шляхи удосконалення системи насінництва ЦБ у Східному Лісостепу України.

На основе обобщения многолетних исследований, а также опыта сахароведов, освещены научные основы получения стабильно высоких урожаев семян сахарной свеклы (СС). Определены агроэкологические причины разнокачественности маточников и семеников ди- и триплоидных гибридов, созданных на цитоплазматической мужской стерильной основе. Рассмотрены особенности Харьковской энергосберегающей технологии выращивания и сбора маточников (свеклы первого года жизни). Показаны пути усовершенствования системы семеноводства СС в Восточной Лесостепи Украины.

Висвітлено теоретичні засади інноваційної діяльності, сутність та складові елементи інноваційної системи. Розглянуто питання теорії та практики реалізації державної інноваційної політики. Проаналізовано вплив держави на інноваційну сферу, досвід реалізації державної інноваційної політики у розвинутих країнах. Визначено фактори впливу на організацію інноваційного процесу. Розкрито суть інвестиційного забезпечення інноваційних проектів, місце інтелектуальної власності в механізмі активізації інноваційної діяльності організацій. Викладено методологію прийняття рішень в інноваційній діяльності, концепцію маркетингу інновацій.

Освещены теоретические основы инновационной деятельности, сущность и составные элементы инновационной системы. Рассмотрены вопросы теории и практики реализации государственной инновационной политики. Проанализированы влияние государства на инновационную сферу, опыт реализации государственной инновационной политики в развитых странах. Определены факторы влияния на организацию инновационного процесса. Раскрыты сущность инвестиционного обеспечения инновационных проектов, место интеллектуальной собственности в механизме активизации инновационной деятельности организаций. Изложены методология принятия решений в инновационной деятельности, концепция маркетинга инноваций.

Проведено изучение ответа лимфоидных клеток периферической крови 45 больных хроническим лимфолейкозом на действие ионизирующего излучения (ИИ). Изучена жизнеспособность клеток и экспрессия белков р53, р21 и MDM2, используя вестерн-блот анализ. У большей части больных (34 человека; 75,6 %) выявлен нормальный характер ответа на ИИ: нарастающая с течением времени гибель облученных клеток, индукция экспрессии белков р53 и р21, повышение базального уровня белка MDM2. У 11 больных (24,4 %) найдены различные нарушения, связанные с функциональной некомпетентностью белка р53, что может усложнять проведение химиотерапевтического лечения таких пациентов.

Рассмотрены вопросы, связанные с изменениями гормонального статуса у женщин в период климактерия. Это обусловлено тем, что в организме отмечается дефицит половых гормонов, что может привести к развитию нарушений функционирования различных органов и систем. Показано, что альтернативой заместительной гормональной терапии может послужить использование растительных препаратов (фитогормонов и фитоэстрогенов) с целью профилактики и лечения климактерических расстройств у женщин.

У результаті досліджень установлено, що гемопоетичні клітини, одержані з кісткового мозку (КМ), периферичної та пуповинної крові, мають високий проліферативний потенціал і їх можна розглядати як джерело трансплантації. Основним джерелом стовбурових клітин для проведення ауто- й алотрансплантації слід вважати периферичну кров (ПК). Запропоновані методи збагачення стовбурових клітин ПК дозволяють одержати достатню для проведення трансплантації кількість гемопоетичних стовбурових клітин із збереженою функціональною активністю. Використання КМ як трансплантата доцільно лише за умов недостатньої колекції стовбурових клітин ПК. Найбільш перспективним джерелом для подальшого застосування як ало- та аутотрансплантата є кордова кров.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-522 + Р56-53

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано методику компаративного аналізу привабливості стратегічних зон господарювання підприємства з використанням методів багатокритеріального оцінювання.

На основі узагальнення багаторічних досліджень та досвіду буряківників висвітлено наукові основи одержання стабільно високих урожаїв насіння та цукрових буряків. Подано предісторію створення та характеристику сучасних гібридів цукрових буряків. Наведено рекомендації щодо технології вирощування та збирання маточників і насінників, післязбиральної обробки насіння. Увагу приділено проблемам продуктивності цукрових буряків, яка залежить від способів обробітку грунту та рівня удобрення. Надано відомості про українську інтенсивну технологію вирощування цукрових буряків, удосконалену відповідно до умов господарств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-5

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К232.1

Рубрики:

Мідь та її сплави

Шифр НБУВ: Ж16166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3

Рубрики:

Консервування крові

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрен международный подход к оцениванию качества измерений, включающий в себя единые в международной практике правила выражения неопределенностей измерений и их подсчет. Составлен бюджет неопределенностей ультразвукового метода контроля качества изделий из синтеграна.

Індекс рубрикатора НБУВ: К297.063.3 + З26-043

Рубрики:

Електричні та магнітні властивості аморфних сплавів

Електричні машини та апарати. Електромашино- і апаратобудування

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К232.3

Рубрики:

Кобальт та його сплави

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено, що фазовий склад і мікроструктура екструдованосо дроту всіх сплавів системи Cu - P - Sn помітно відрізняється від складу і структури вихідних зливків. Збільшення вмісту фосфіду, його форма і розподіл в об'ємі дроту обумовлені одночасною дією температури і тиску в процесі екструдування. Досить висока пластичність дроту мідно-фосфористих припоїв обумовлена формуванням структури без значної хімічної неоднорідності твердого розчину, який виконує функцію пластичної арматури.

Мета роботи - вивчити ефективність терапії інгібіторами тирозинкіназ (ІТК) пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією (ХМЛ), які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, на підставі даних цитогенетичного і молекулярного моніторингу. Обстежено 29 хворих на ХМЛ, у яких було документально підтвержено наявність радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС. З них 20 пацієнтів одержували терапію іматинібом. Групу порівнянння склали 103 пацієнти з ХМЛ без радіаційного анамнезу, які одержували терапію ІТК. Досліджували цитогенетичні та молекулярно-генетичні порушення в дебюті захворювання та на різних етапах терапії ІТК. У пацієнтів з ХМЛ, що зазнали впливу іонізуючого опромінення, в дебюті захворювання не було виявлено збільшення частоти появи додаткових хромосомних порушень та особливостей розподілу за типами BCR/ABL транскриптів. Повну цитогенетичну відповідь (ПЦВ) реєстрували у 50 та 48,5 % пацієнтів в групі спостереження та контрольній групі, відповідно. Велику молекулярну відповідь (ВМВ) визначали у 20 % хворих на ХМЛ, які мали в анамнезі радіаційне опромінення - у 27,6 % випадків пацієнтів групи порівняння. Найкращі результати досягнення ПЦВ і ВМВ виявлено у пацієнтів з терміном передлікованості до 6 міс, у яких іматиніб використовувався як терапія першої лінії. У пацієнтів з ХМЛ (опромінених і неопромінених), яким іматиніб було призначено не пізніше 6 міс від початку захворювання, виявлено вірогідно меншу кількість випадків первинної резистентності до іматинібу. У пацієнтів з ХМЛ, які в анамнезі мали радіаційний вплив, вторинна резистентність розвивалася частіше у порівнянні з групою порівняння і становила 25 %. Висновки: клініко-лабораторний моніторинг з урахуванням частоти досягнення ПЦВ і ВМВ показав високу ефективність ІТК в лікуванні хворих на ХМЛ, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС. Подовження строку передлікованості призводить до зниження ефективності терапії ІТК та підвищення ймовірності розвитку первинної резистентності. Пацієнти з ХМЛ, які в анамнезі мають радіаційний вплив, характеризуються більш частим розвитком вторинної резистентності.

Мета роботи - дослідження впливу e13a2 та е14а2 транскриптів гена BCR/ABL1 на ефективність терапії іматинібом у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ). Обстежено 508 пацієнтів з хронічною фазою ХМЛ без радіаційного анамнезу, а також 13 пацієнтів з таким же діагнозом, у яких було документально підтверджено наявність радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС. Не виявлено значущих розбіжностей у гематологічних показниках, рівні додаткових хромосомних аберацій та частоті варіантних транслокацій між пацієнтами, у яких експресувалися транскрипти е13а2 та е14а2. Кумулятивна вірогідність повної цитогенетичної відповіді не відрізнялась у пацієнтів з е13а2 та е14а2 транскриптом і складала 76 та 80 %, відповідно (p = 0,981). Медіана часу досягнення повної цитогенетичної відповіді - 20 міс у обох групах. Серед пацієнтів з е14а2 вірогідно більша частина до 12-го місяця терапії одержала велику молекулярну відповідь (61,5 % проти 23,0 %, p = 0,016). А до 24-го місяця саме в цій групі пацієнтів реєструвалося більше випадків глибокої молекулярної відповіді (38,7 % проти 6,25 %, p = 0,018). Не виявлено статистично значущих відмінностей у загальній виживаності та у виживаності без прогресії у пацієнтів з різними типами транскриптів. Безподійна виживаність у пацієнтів з е13а2 транскриптом була вірогідно нижча у порівнянні з пацієнтами з е14а2 транскриптом (52 % проти 61,0 %, p = 0,039). Кількість первинно резистентних пацієнтів не залежала від типу транскрипту і складала понад 40 %. У пацієнтів з е13а2 транскриптом було виявлено статистично вірогідне переважання випадків втрати досягнутої повної цитогенетичної відповіді або недосягання великої молекулярної відповіді (43,5 % проти 24,8 %, p = 0,015). Висновки: терапія іматинібом є більш ефективною у хворих на ХМЛ з е14а2 транскриптом у порівнянні з пацієнтами із е13а2 транскриптом. Транскрипт е13а2 можна розглядати як несприятливий прогностичний фактор під час терапії іматинібом у пацієнтів з хронічною фазою ХМЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3 + Р353.522.52

Рубрики:

Консервування крові

Пуповинна кров

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - експериментальне дослідження особливостей дії препарату бортезоміб у хворих на плазмоклітинну мієлому (ПКМ) залежно від носійства конкретного фенотипу і фармакохімічної характеристики глікопротеїнів системи АВО. Дослідження проведені у 104 хворих на ПКМ, серед них - 49 осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 65 пацієнтів групи порівняння. Імуногенетичні критерії позитивної відповіді на лікувальні програми визначали на основі тривалості ремісії, відсутності інфекційних ускладнень і ступеня наявності хронічної ниркової недостатності як ускладнення захворювання. Розглянуто можливість участі глікопротеїнів A і B у формуванні біологічної індивідуальності людини на рівні білок-білкової взаємодії з лікарським протипухлинним препаратом бортезомібом, який широко застосовується в онкологічній практиці, зокрема при лікуванні ПКМ. Доведено, що селективною мішенню для бортезомібу є глікопротеїн B, що уповільнює розпізнавання і взаємодію антигена В з моноклональним анти-В антитілом, при цьому термін аглютинації подовжується на 66 %. Квантово-хімічні розрахунки підтвердили припущення, що реакція утворення комплексу бортезомібу з глікопротеїном В складає підгрунтя формування взаємодії з основною реакцією інгібування протеасоми 26S, що, певною мірою, сприяє уповільненню дії препарату. Для пацієнтів з групами крові O (I) і A (II) рівновага зміщується в бік основної реакції, що зумовлює вищу ефективність препарату. Висновки: оскільки комплексоутворення відбувається переважно в лужному середовищі, пацієнтам з групою крові B (III) та наявною хронічною нирковою недостатністю рекомендовано обмежувати введення препаратів з лужною реакцією щонайменше протягом доби після введення бортезомібу, відповідно до періоду його напіврозпаду в плазмі.