Исследована временная динамика Черниговской региональной магнитной аномалии на основании магнитометрических наблюдений 2008 - 2012 гг. За эти 4 года модуль индукции геомагнитного поля увеличился на 140 нТл. На этом фоне выделены незначительные временные изменения аномалий регионального и локального характера. Первые из них хорошо интерпретируются подмагничиванием источника магнитной аномалии, а вторые - предположительно флюидными процессами в геодинамически активных глубинных краевых разломах Днепровско-Донецкого рифта.

Побудовано тривимірну модель верхньої та середньої кори Корсунь-Новомиргородського плутону і Новоукраїнського масиву з використанням карт аномального магнітного поля масштабу 1:200 000, даних гравітаційного моделювання і ГСЗ. Характерна риса Корсунь-Новомиргородського плутону поряд з прямонамагніченими утвореннями габро-анортозитового комплексу - широкий розвиток порід цього комплексу з оберненою намагніченістю, що свідчить про їх багатофазне утворення. Виявлено асиметрію у розподілі магнітних утворень плутону та глибинної будови кори відносно трансрегіональної зони розсуву Херсон - Смоленськ. За даними детальних магнітних карт магнітну модель плутону доповнено напівкільцевими структурами, які підкреслюють індивідуальність розвитку кожного з масивів в його складі та які розглянуто як прототектонічні розломи, зумовлені багатофазним формуванням плутону. Новоукраїнський масив характеризується розвитком порід різної інтенсивності, намагнічених за напрямком сучасного магнітного поля. Формування масиву тісно пов'язане з великими глибинними зонами розломів і трансрегіональною зоною розсуву Херсон - Смоленськ, які утворюють вузол перетинання в основі кори. Проаналізовано структурне положення великих дайкових поясів долеритів регіону. Показано, що вони формувались у період між становленням Новоукраїнського масиву і Корсунь-Новомиргородського плутону.

Аналіз аномального магнітного поля і просторового розподілу глибинних магнітних неоднорідностей Українського щита (УЩ) засвідчує, що його морфоструктура не відображається в розподілі магнітних неоднорідностей, але найбільша концентрація магнітних утворень припадає на крайові його частин і схили. Обгрунтовано двоповерховий розподіл магнітних тіл у корі та підвищену концентрацію магнітних утворень над глибинними джерелами. Наведено петролого-тектонічну інтерпретацію 3D магнітної моделі УЩ. Глибинні магнітні неоднорідності в інтервалах глибин від 10 - 18 км до петрологічного поділу М належать до різних петрологічних типів: ультрамафіт-мафітового, фемічного, сіаль-мафічного та сіалічного. Виявлено залежність намагніченості порід від віку їх утворення та циклічності режимів розтягнення.

Розглянуто регіональні критерії прогнозування зон прояву кімберлітового і лампроїтового магматизму та локалізації їх алмазоносних різновидів. З урахуванням генезису алмазів і специфіки їх транспортування до поверхні Землі проаналізовано регіональні геотектонічні, магматичні, геофізичні і геомагнітні критерії алмазоносності земної кори Українського щита. Наведено також результати числового 3D магнітного моделювання перспективних на алмазоносність структур Інгульського мегаблока щита.

Розглянуто результати числового 3D магнітного моделювання типової кімберлітової трубки. Для створення моделі враховано дані щодо їх геологічної будови, характеру аномального магнітного поля над ними, а також магнітної сприйнятливості порід, які складають простір трубок та вмісного середовища. Розраховано декілька варіантів магнітних моделей трубок для різних ерозійних зрізів і мінімальних та максимальних значень магнітної сприйнятливості порід, якими вони складені. Типові кімберлітові трубки залежно від глибини ерозійного зрізу та співвідношення магнітної сприйнятливості порід самих трубок та вмісного середовища можуть зумовлювати субізометричні аномалії від перших (для мінімальних значень) до сотень нанотесла (для максимальних значень).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)531

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто внутрішню будову, геолого-геофізичні особливості та динаміку Суботсько-Мошоринської зони розломів Українського щита, що є, завдяки своїй вивченості, тектонотипом широтної системи докембрійських розломів Східноєвропейської платформи. Встановлено 7 фаз розвитку зони, що закладена наприкінці палеозою на початку мезо-протерозою як правий зсув у разі додаткового розтягнення. Фазу закладання (початкову) названо суботсько-мошоринським етапом розломоутворення (деформування земної кори) Українського щита. Формування широтної системи зон розломів помітно вплинуло на перерозподіл рудної речовини в корі щита та утворення родовищ гідротермально-метасоматичного генезису.

Проаналізовано закономірності відображення геологічної будови багатофазного проникнення інтрузивних масивів Східного Приазов'я у магнітному полі. Особливості глибинної будови розглянуто з урахуванням даних сейсмічного профілю ГСЗ Таганрог - Кіровоград рельєфу поверхні Мохо, регіональних космічних знімків і розривних порушень Східного Приазов'я. Головною особливістю району вивчення є висока насиченість дайками різного віку та складу. Виконано просторовий аналіз концентрації розміщення роїв дайок та їх зв'язок з неоднорідностями глибинної будови земної кори. Проаналізовано геохімічні властивості дайкових порід та їх зв'язок з намагніченістю. Виділено регіональну та локальну складові аномального магнітного поля. Зроблено кількісний аналіз аномального магнітного поля та його компонент з метою виділення магнітолінеаментів для території дослідження. Продемонстровано результати моделювання мафічних дайок Кам'яномогильського та Малоянісольського роїв Східного Приазов'я.

Уточнено морфологію, структурну позицію, будову та насиченість роїв дайок Інгульського мегаблока Українського щита. Встановлено нові рої дайок "другого порядку". Визначено райони перетину "трас" роїв дайок, які розгляуто як магматичні осередки на різних поверхах літосфери з характерними особливостями її будови. Ці осередки пов'язані з проявом комірок неодноразово активізованого плюма. Аналіз глибинної будови й особливостей неоднорідності земної кори і мантії в районах передбачуваних магматичних осередків дайок надали змогу дійти висновку про їх зв'язок з пульсуючим мантійним плюмом. Під його впливом розплавлений мантійний матеріал просувався зі сходу мегаблока на захід з більших літосферних глибин на менші. Утворилися дайки у північно-західних розломах, але Голованівська шовна зона обмежувала подальше поширення матеріалу.