Індекс рубрикатора НБУВ: Ц4,8(4УКР)243.8

Рубрики:

Збройні сили в цілому

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено процес формування національної свідомості та суспільно-політичних поглядів М. Тарнавського у контексті соціально-політичного життя Галичини другої половини XIX - початку XX ст. Висвітлено його службу в австро-угорській армії (УГА) та часть у битвах Першої світової війни. Відтворено діяльність на посаді команданта Вишколу та командира полку Українських Січових Стрільців. Досліджено внесок М. Тарнавського у розбудову Галицької армії та її реорганізацію, діяльність на посаді командира 2-го галицького корпусу в боях українсько-польскої війни 1918 - 1919 рр. Проаналізовано його діяльність як командувача УГА у битвах на Великій Україні, заходи щодо порятунку армії наприкінці 1919 р. - на початку 1920 р. Узагальнено громадську діяльність генерала у міжвоєнний період.

Досліджено участь М. Тарнавського у поході в Наддніпрянщину, його діяльність як командира полку, офіцера-референта зв'язку з українським населенням при штабах корпусу, армійської групи та комендантом табору під Києвом поворотців із російського полону.

Досліджено діяльність генерала М. Тарнавського у міжвоєнні роки (1921 - 1938), співпрацю з ветеранськими, громадсько-політичними об'єднаннями та науковими установами Східної Галичини.

Мета дослідження - підвищення якості діагностики синдрому подразненого кишечнику (СПК) з урахуванням стану кишкової мікробіоти і лактазної недостатності шляхом науково-практичного обгрунтування застосування водневих дихальних тестів у рутинній практиці сімейного лікаря. Обстежено 150 пацієнтів із СПК. У 32 хворих на СПК використано водневі тести з лактулозою і глюкозою. Тести виконували за допомогою апарата Advanced Hydrogen Breath Testing (Micro H2 Meter). З метою дослідження діагностичної цінності лактозного дихального тесту (ЛДГ) як метод порівняння було обрано біохімічне дослідження активності лактази в біоптаті постбульбарного відділу дванадцятипалої кишки (ДПК). Було обстежено 30 осіб (15 чоловіків та 15 жінок) із синдромом подразненої кишки та анамнестично запідозреною ЛН. СПК частіше зустрічався у жінок (67,3 %), співвідношення жінок і чоловіків серед обстежених хворих становило 2:1. З різних форм СПК переважав варіант СПК-З у 69 (46,0 %) хворих, пацієнтів з СПК-Д було 32 (21,3 %), а осіб із СПК-Зм було 49 (32,7 %). У хворих на СПК було знайдено СНБР у 37,5 % випадків. Було встановлено чутливість, специфічність глюкозного дихального тесту: чутливість становила 83,3 %, специфічність - 84,9 %. Була встановлено чутливість, специфічність лактозного дихального тесту: чутливість становила 85,7 %, специфічність - 81,3 %. Зниження активності лактази виявлено у 50 % хворих на СПК. Заключення: у хворих на синдром подразненого кишечнику для діагностики синдрому надмірного бактеріального росту і лактазної недостатності доцільно використовувати водневі глюкозний та лактулозний дихальні тести, окремо чи у поєднанні, що підвищує достовірність результатів діагностики. Вони є неінвазивними, високоінформативними та корелюють з мікробіологічними методами.

Останнім часом поєднана патологія цирозу печінки і фібриляції передсердь широко дискутується і висвітлюється в літературі у світлі недавніх одержаних результатів дослідження ефективності та безпеки антикоагулянтів у даної категорії хворих. В огляді узагальнено існуючі дані про поєднаний перебіг цих захворювань з позиції впливу ускладнень (кровотеч та тромбозів) на якість життя та смертність хворих та можливості використання нових методів діагностики та профілактики цих ускладнень. Мета огляду - акцентувати увагу практикуючих лікарів і дослідників на актуальності теми та поширеності поєднаної патології цирозу печінки і фібриляції передсердь, їх ускладнень, обговорити переваги і можливості застосування методів глобального оцінювання гемостазу й антикоагулянтів у клінічній практиці. У даній роботі розглянуто основні патофізіологічні аспекти теорії "ребалансованого гемостазу" за коагулопатій печінки, її вплив на виникнення кровотеч і тромботичних ускладнень та обгрунтування клінічної користі застосування антикоагулянтних препаратів. Обговорено недоліки традиційних тестів оцінки гемостазу у порівнянні з перевагами тромбоеластометрії (ROTEM) та тромбоеластографії (ТЕГ), загальні принципи роботи та оцінювання їх показників. Висвітлено існуючі результати досліджень з безпечності та ефективності варфарину та прямих оральних антикоагулянтів у пацієнтів з цирозом печінки та фібриляцією передсердь у порівнянні з відсутністю лікування. Обговорено переваги та недоліки застосування прямих оральних антикоагулянтів у порівнянні з варфарином з огляду на особливості їх метаболізму. Розглянуто особливості печінкового метаболізму та фармакокінетики прямих оральних антикоагулянтів. Наведено існуючі рекомендації з використання прямих оральних антикоагулянтів у хворих на цироз печінки залежно від тяжкості печінкової недостатності за Чайльд - П'ю. Зроблено акцент на найбільш перспективних препаратах із групи антикоагулянтів та сформовано питання, які потребують більш детального вивчення для підвищення ефективності лікування хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-3 + Р410.109

Рубрики:

Цирози печінки

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж63141 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.40-3 + Р410.109-3

Рубрики:

Цирози печінки

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ